15.05.2019 Провадження по справі № 3/380/188/19
Справа № 380/585/19
Іменем України
15 травня 2019 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Косович Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 02.03.2019 року о 2 годині 50 хвилин в м. Тетієві, по вул. Цвіткова керував автомобілем TOYOTA HILUX, державний номерний знак НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійкою ходою, запахом алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що він автомобілем TOYOTA HILUX не керував, автомобіль стояв на стоянці коли під'їхали працівники поліції для перевірки документів. Пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку йому не пропонували, свідків при цьому не було.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема,прізвища та адреси свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено вимоги ст.ст. 256, 266 КУпАП та вищезгаданого Порядку та не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте адреси цих свідків чи номери телефонів не зазначено, що унеможливлює викликати їх в судове засідання для підтвердження чи спростування вини правопорушника у вчиненому правопорушенні, а тому суд вважає, що пояснення даних свідків, які додані до матеріалів справи, не є належними та допустимими доказами у справі на підтвердження вини правопорушника.
Інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року у справі № 1-34/2010 щодо адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, атому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1, провадженням закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя: Т.П.Косович
Постанова набрала законної сили «___» __________________20___р.
Строк пред'явлення постанови до виконання до «___» _________________20___р.