Справа № 1-110/12
Провадження №1-в/369/147/19
15.05.2019 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення безпеки, -
встановив:
13.05.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про скасування заходів забезпечення безпеки.
Свої вимоги мотивував тим, що 17 вересня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_3 виніс постанову про застосування до нього, як до свідка по кримінальній справі № 193 вид заходу забезпечення безпеки «сповіщення про небезпеку» з 18 вересня 2012 року до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції (набрання вироком законної сили).
13 лютого 2015 року, на підставі Закону України за № 4271 «Про застосування амністії в Україні», Апеляційним судом м. Києві обвинувачені особи ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) по вищевказаній кримінальній справі амністовані за відсутністю складу злочину.
Таким чином на підставі вищевказаного просив суд у зв'язку з відсутністю реальних загроз його життю і здоров'ю, скасувати відносно нього заходи забезпечення безпеки.
Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає за необхідне її повернути заявнику, враховуючи наступне.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01.2014 року ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 засуджені за ч. 1 ст. 14, ч.2 ст.258, ч. 1 ст. 258-2, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 січня 2015 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01. 2014 року, щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в частині засудження їх за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 258-2 КК України скасовано і справу в цій частині закрито за недоведеністю їх участі у вчиненні злочину. В іншій частині вирок суду скасовано і справу в цій частині направлено прокурору Київської області для організації додаткового розслідування.
Відповідно до ст.. ст. 21, 22 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються відповідно до цього Закону, може бути: а) закінчення строку конкретного заходу безпеки; б) усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; в) систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування. За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи, зазначеної у статті 2 цього Закону.
Таким чином, вирішення питання про скасування заходів безпеки не віднесено до виключної компетенції суду.
Перелік питань, які суд уповноважений вирішувати в порядку виконання вироку визначений ст.. 537 КПК України і такий перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, вирішення питань з приводу скасування заходів забезпечення безпеки після ухвалення судом вироку у відповідності до ст. 537 КПК України не передбачено.
Окрім цього, суд зауважує, що кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 258-2, ч. 1 ст. 263 КК України, в порядку ст.ст. 365, 366 КПК України, в редакції 1960 року, направлено прокурору Київської області для організації додаткового розслідування і дана кримінальна справа не знаходиться у Києво-Святошинському районному суді Київської області.
Чинна редакція КПК України не регулює компетенцію суду при отриманні заяви сторони кримінального провадження в порядку виконання вироку суду, що не передбачена нормами КПК України, відтак суд вважає можливим застосувати ч. 6 ст. 9 КПК України, згідно якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відтак, суд з огляду на принципи верховенства права та законності вважає необхідним повернути заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення безпеки без розгляду, оскільки розгляд такої заяви в порядку ст.. 537 КПК України та ЗУ « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» не передбачений. У зв'язку із тим, що кримінальне провадження в порядку ст.ст. 365, 366 КПК України, в редакції 1960 року, направлено прокурору Київської області для організації додаткового розслідування питання про скасування заходів безпеки належить до компетенції слідчого, що здійснює досудове розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537 КПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення безпеки - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи діб з моменту її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1