Справа № 362/1253/19
Провадження № 1-кп/362/266/19
15 травня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019110140000187 від 05.02.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, працюючого водієм ТОВ «ФУДС ДЕЛІВЕРІ», одруженого, раніше судимого: 04.06.2008 року засуджений Апеляційним судом Київської області за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2. ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 14 років, додаткове покарання: конфіскація майна. 03.07.2017 року в порядку ст. 81 КК України умовно-достроково звільненого від відбування покарання.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 28.01.2011 року засуджений Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. 10.04.2013 року в порядку ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, тимчасово не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого, не одруженого, раніше судимого: 21.09.2011 року засуджений Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 304 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. 07.08.2014 року Законом України «Про амністію» звільнений від відбування покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
28.02.2019 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2019 року обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 24.05.2019 року включно та обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 діб, а саме до 24.05.2019 року
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пославшись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, які ще не відпали.
Зокрема, прокурор зазначив, що продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ОСОБА_7 домашнього арешту. Обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду та вчиняти інші злочини.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.38).
Обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжних захід, а саме домашній арешт, оскільки на даній стадії відпали підстави для продовження тримання під вартою його підзахисного, він жодним чином від досудового слідства не переховувався, віну визнає, має постійне місце проживання, на момент затримання офіційно працював, відшкодував шкоду потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжних захід, а саме домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку обвинувачених їх захисника, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить також з вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», якими передбачено гарантії права на свободу та особисту недоторканість, враховуючи, що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Частина другастатті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У частині першійстатті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177КПК. До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , міцність соціальних зв'язків у місці його проживання, а саме те, що він офіційно не працює, неодружений, на утриманні дітей не має, це свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв'язків з іншими особами, беручи до уваги особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; відсутність сталих зв'язків на території м. Василькова та Васильківського району, а тому наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставини у вигляді вчинення нового умисного злочину в період умовно-достроково відбування покарання, на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати про його можливе вчинення іншого кримінального правопорушення та можливе уникнення від явки до суду шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення від відповідальності, приходить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень, а тому суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою на 60 днів.
Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , міцність соціальних зв'язків у місці його проживання, а саме те, що він одружений, працевлаштований, який характеризується посередньо, його вік та стан здоров'я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; відсутність сталих зв'язків на території м. Василькова та Васильківського району, а тому не відпали ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставина у вигляді вчинення нового умисного злочину в період умовно-достроково відбування покарання, на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати суду про його можливе вчинення іншого кримінального правопорушення та можливе уникнення від явки до суду шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення від відповідальності, приходить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень, а тому суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів.
Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178 КПК України, а саме: враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання де він характеризується посередньо, строк фактичного проживання у цій місцевості, відсутність даних про наявність не знятих чи непогашених судимостей, а також враховуючи ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, приходить до висновку щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 цілодобового домашнього арештустроком на 60 днівіз покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.5 ст. 194 КПК України.
У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, слід відмовити, оскільки на даній стадії розгляду кримінального провадження не відпали ризики зазначені прокурором.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,
ух в а л и в :
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обвинуваченому ОСОБА_7 домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, працюючого водієм ТОВ «ФУДС ДЕЛІВЕРІ», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державнійустанові Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до 13 липня 2019 року включно.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до 13 липня 2019 року включно.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.5 ст. 194 КПК України терміном 60 діб, а саме до 13 липня 2019 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_9