07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кс/356/118/19
Справа № 356/185/19
14.05.2019 року Березанський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого СВ Березанського ВП ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання слідчого СВ Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110340000049 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
14.05.2019 року до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 звернувся слідчий СВ Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019110340000049 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.03.2019 близько 21 години 30 хвилин (точний час вчинення кримінального правопорушення встановити не виявилося за можливе), перебуваючи на залізничній станції «Баришівка» ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 сіли в електропотяг сполученням «Київ-Гребінка».
Так, близько 21 години 45 хвилин 11.03.2019 на станції «Жовтнева» ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , вийшовши до тамбору вагону електропотягу, побачили ОСОБА_7 , який в руках тримав мобільний телефон марки «Meizu Note M6» з навушниками в вухах. В цей час у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раптово виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 вибив мобільний телефон з рук ОСОБА_7 , в результаті чого останній, не очікувавши таких дій ОСОБА_5 , впустив на підлогу мобільний телефон марки «Meizu Note M6», продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , схопив мобільний телефон марки «Meizu Note M6». В цей час, ОСОБА_6 наніс один удар кулаком в область щоки ОСОБА_7 та штовхнув в плече. Між ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зав'язалася штовханина. В цей час двері до вагону відчинилися і ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 вистрибнули із вагону електропотягу із викраденим мобільним телефоном марки «Meizu Note M6» та попрямували у невідомому напрямку, таким чином отримали можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Згідно висновку експерта від 19.04.2019 року №13-1/531, ринкова вартість мобільного телефону марки «Meizu» моделі «Note M6» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , станом на 11.03.2019 року становить 2795,00 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 00 копійок.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Баришівка, Київської області, проживаючий: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта повна середня, не працюючий, пільг та державних нагород не має, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимий 11.12.2013 Баришівським районним судом Київської області за ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, засуджений 18.09.2018 року Баришівським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
ОСОБА_5 13 травня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у грабежі, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Як зазначено стороною обвинувачення у клопотанні, підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:- заявою потерпілого ОСОБА_7 ; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.03.19; - протоколом огляду місця події від 18.03.19;- протоколом впізнання від 18.03.2019; - іншими доказами по кримінальному провадженні.
Таким чином, на думку слідчого та прокурора, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно з позицією слідчого та прокурора, метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; пвчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, у клопотанні наголошено, що ОСОБА_5 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин, у якому підозрюється, крім цього він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_5 на даний час офіційно ніде не працює, тривалий час не має постійного місця роботи, протягом тривалого часу не мав наміру працевлаштовуватися та отримувати постійний стабільний заробіток, достатній для забезпечення своїх потреб, веде асоціальний спосіб життя, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні зазначено, що в разі застосуванні до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання та домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками вчинення злочину, здійснення останнім впливу на свідків чи інших підозрюваних по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_5 не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування
Враховуючи викладене вище, слідчий за погодженням з прокурором просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, зазначила, що на даний час ще не проведено всі необхідні слідчі дії за участю свідків та підозрюваного ОСОБА_5 та не визначено процесуальний статус іншого учасника вчинення злочину ОСОБА_6 , зважаючи на це, в органу досудового розслідування існують обґрунтовані припущення, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти вплив як на свідків, так і на ОСОБА_6 .
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у виді взяття під варту, оскільки він з'являється на всі виклики органу досудового розслідування, працює неофіційно, постійно проживає з мамою в орендованому будинку по АДРЕСА_1 . Ні з ким з друзів не спілкується, місце проживання не залишає.
Заслухавши думку прокурора, слідчого в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування - Березанським ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 13.03.2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110340000049. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 186 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 12.03.2019 року до ЧЧ Березанського ВП надійшла заява від громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 11.03.2019 року близько 22 год. 20 хв. невідома особа відкрито заволоділа мобільним телефоном «Meizu Note 6» в м. Березань на станції «Жовтнева» (а.с. 5).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.03.2019 близько 21 години 30 хвилин (точний час вчинення кримінального правопорушення встановити не виявилося за можливе), перебуваючи на залізничній станції «Баришівка» ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 сіли в електропотяг сполученням «Київ-Гребінка».
Так, близько 21 години 45 хвилин 11.03.2019 на станції «Жовтнева» ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , вийшовши до тамбору вагону електропотягу, побачили ОСОБА_7 , який в руках тримав мобільний телефон марки «Meizu Note M6» з навушниками в вухах. В цей час у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раптово виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 вибив мобільний телефон з рук ОСОБА_7 , в результаті чого останній, не очікувавши таких дій ОСОБА_5 , впустив на підлогу мобільний телефон марки «Meizu Note M6», продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , схопив мобільний телефон марки «Meizu Note M6». В цей час, ОСОБА_6 наніс один удар кулаком в область щоки ОСОБА_7 та штовхнув в плече. Між ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зав'язалася штовханина. В цей час двері до вагону відчинилися і ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 вистрибнули із вагону електропотягу із викраденим мобільним телефоном марки «Meizu Note M6» та попрямували у невідомому напрямку, таким чином отримали можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Згідно положень ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 , як вбачається з вимоги по судимостях, доданої до матеріалів клопотання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності: 11.12.2013 Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.03.2014 року на підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки; 18.09.2018 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки (а.с. 26).
Відповідно до копії вироку Баришівського районного суду Київської області від 01.04.2019 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 6 місяців арешту (а.с. 43-45).
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Отже, в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, може застосовуватися запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст. 177 КПК України.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також пункту 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а самевідкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Як вбачається із копії повідомлення про підозру від 13.05.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. 46-47).
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується: заявою потерпілого ОСОБА_7 від 12.03.2019 року; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.03.2019 року; - протоколом огляду місця події від 18.03.2019 року.
Слідчий суддя також враховує особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів, на даний час офіційно ніде не працює, тривалий час не має постійного місця роботи.
Згідно з копією довідки-характеристики від 14.05.2019 року. виданою селищним головою Беришівської селищної ради гр. ОСОБА_5 по місцю проживання в смт. Баришівка характеризується незадовільно. До селищної ради неодноразово надходили усні звернення громадян про причетність ОСОБА_5 до крадіжок на території ради (а.с. 27).
Вчинення ОСОБА_5 нового умисного злочину в період іспитового строку, на думку суду, свідчить про схильність останнього до вчинення нових злочинів, що в свою чергу підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на те, що на даний час існує ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків та іншого учасника вчинення злочину - ОСОБА_6 , з яким, судячи з матеріалів клопотання, підозрюваний перебуває у товариських відносинах. Відтак, ОСОБА_5 , використовуючи дружні взаємовідносини, може у ході розмов чи іншим чином, змусити останнього змінити надані у ході досудового розслідування показання. Вказане вище свідчить про доведеність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що фактичних даних про підтвердження наявності ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчим у клопотанні не наведено.
Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та у справі «Харченко проти України»).
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 як застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає доцільним визначати заставу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 132, 177, 182,183, 194, 309 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110340000049 від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,- задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Баришівка, Київської області, українцю, громадянину України, з середньою-спеціальною освітою, раніше судимому, тимчасово не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали становить 60 діб.
Початок строку дії ухвали обчислюється з 16 години 30 хвилин 14 травня 2019 року.
Закінченням строку дії ухвали є 16 година 30 хвилин 12 липня 2019 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 96050 (дев'яносто шість тисяч п'ятдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: з'являтися за викликом органу досудового слідства, повідомляти органи досудового слідства про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1