Справа №345/399/19
Провадження № 1-кп/345/185/2019
15.05.2019 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018090170000727 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні дітей немає, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_2
ОСОБА_2 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Злочин вчинено за таких обставин.
19.06.2018 о 19 год. 20 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у м. Калуші по вул. А.Шептицького у напрямку регульованого перехрестя із вулицями Руська-Євшана-Незалежності. В той час на зелений сигнал світлофора із вулиці Незалежності у напрямку вул. Євшана, велосипедом рухався велосипедист ОСОБА_5 . Водій ОСОБА_2 , проїжджаючи перехрестя проявив неуважність, не зупинився на червоний сигнал світлофора, допустив зіткнення із автомобілем марки «Opel Insignia» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого автомобіль марки «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , став некерований і водій ОСОБА_2 вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 .
При цьому водій ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3. «б», який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;
п. 8.7.3 «е» червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
п. 16.1 перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють.
У результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості; розриву лівого акроміально-ключичного з'єднання з вивихом акроміального кінця ключиці, що викликало необхідність проведення операції (Відкрите вправлення вивиху акроміального кінця лівої ключиці, LSP пластина. 05.07.2018 року), що згідно висновку експерта № 229 від 18.11.2018 р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що правопорушення вчинив при вищенаведених обставинах. Зокрема, підтвердив, що 19.06.2018 р. в кінці дня в світлу пору доби на автомобілі марки «Volkswagen Golf», який належить йому на праві користування, рухався у м. Калуші по вул. Шептицького у напрямку вул. Євшана зі швидкістю приблизно 70-80 км/год. Наближаючись до регульованого перехрестя бачив, що загорілось червоне світло світлофора, також бачив, що з лівої сторони рухається велосипедист. Проте, знаючи, що в його автомобілі несправна гальмівна система і що він не встигне зупинитись перед перехрестям, не став зупинятись, а продовжив рух. Розраховував, що ще встигне безперешкодно проїхати перехрестя. Коли він перетинав перехрестя, то з правої сторони його автомобіль вдарив автомобіль «Opel Insignia», якого він не бачив. Від цього удару його автомобіль ста некерованим і він збив велосипедиста, а після цього ще зіткнувся з автомобілем «Volkswagen Caddy». Оскільки перебував в сильному шоці, то побіг з місця події. Не оспорює тілесних ушкоджень, яких зазнав потерпілий і які зазначені в обвинувальному акті.
У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати, обіцяє, що в подальшому правопорушення не вчинятиме. Наголосив, що добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду.
Також зазначив, що визнає цивільний позов, який заявлений прокурором в інтересах держави в особі КНП «Калуська ЦРЛ» та має намір в подальшому відшкодувати витрати, понесені лікувальним закладом на лікування потерпілого. Пояснив, що хоч він офіційно не працевлаштований, проте, займається спортом, проживає разом з батьками, які йому фінансово допомагають.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, однак він подав заяву, у якій зазначив, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого немає, просить суворо не карати, справу розглянути без його участі, а також не заперечує проти скороченого розгляду справи (а.с. 35).
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена самим обвинуваченим, ні стороною обвинувачення, як представлена прокурором, а ні потерпілою стороною (що вбачається з письмової заяв потерпілого) не оспорюються обставини щодо: часу і місця вчинення злочину; способу та порядку порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху; наслідків у виді отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, які утворились у результаті порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху; а також форми вини у виді необережності зі сторони обвинуваченого, то зі згоди сторін кримінального провадження, судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визначають місце знаходження речових доказів і розмір понесених судових витрат. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються. Окрім того, учасниками провадження, в тому числі і обвинуваченим, не оспорюється розмір витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілого.
При цьому суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також судом роз'яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України слід враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, зокрема його молодий вік та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілого і позицію прокурора.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, що підтвердилось і в судовому засіданні, та добровільне і повне відшкодування шкоди потерпілому.
Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.
Суд враховує те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, відсутні негативні характеристики щодо нього по місцю його проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Проте, обвинувачений ніде офіційно не працює, тобто немає стабільних засобів до існування.
Суд враховує також те, що шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі і останній жодних претензій до обвинуваченого не має. Відповідно потерпілий просить обвинуваченого суворо не карати.
У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, те що він вчинив злочин вперше і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Враховуючи наведене, а головним чином те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався і вперше вчинив необережний злочин, є особою молодого віку, також висновок досудової доповіді, згідно якого орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, що не буде становити високої небезпеки для суспільства, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Так, прокурором в інтересах держави в особі Калуської міської ради, Калуської районної ради, КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 на суму 12559,17 грн.
Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно положень ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Враховуючи вище викладені обставини справи і те, що обвинувачений визнав цивільний позов повністю, то суд приходить до висновку, що цивільний позов слід задоволити в повному обсязі.
Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому слідстві не обирався і прокурор в судовому засідання не заявляв клопотання про обрання запобіжного заходу вироком суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов'язані із проведенням експертиз на досудовому слідстві у кримінальному провадженні № 12018090170000727 суд покладає на обвинуваченого.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,
Засудити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тавизнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_3 ) на користь держави (одержувач УК в м. Івано-Франківську, код: 24060300, рахунок: 31118115009002, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37952250, код банку одержувача: 899998):
1430,00 грн. - витрат за проведення експертизи № 4.2-627/18;
1001,00 грн. - витрат за проведення експертизи № 4.2-628/18.
Цивільний позов прокурора - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_3 ) на користь Калуської міської ради, Калуської районної ради, Комунального некомерційного підприємства «Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» (ГУДКСУ в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 37824037, МФО 899998, р/р 31419544009015,) витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 12559,17 грн.
Речові докази:
-автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області по вул. Тихого, 10 в м. Калуші - повернути володільцю ОСОБА_2 ;
-автомобіль марки «Opel Insignia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - вважати повернутим за належністю;
-автомобіль марки «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який переданий на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_8 - вважати повернутим за належністю;
-велосипед, що належить потерпілому ОСОБА_5 , який зберігається на майданчику Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області по вул. Тихого, 10 в м. Калуші - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
-відеозапис на ДВД-диску, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12018090170000727 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-вісім рентгенограм на ім'я ОСОБА_5 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - вважати повернутими за належністю;
-медичку карту стаціонарного хворого № 5976 Калуської ЦРЛ, яка передана у Калуську ЦРЛ - вважати повернутою за належністю;
-медичну карту амбулаторного хворого № 281371, яка передана у Калуську поліклініку - вважати повернутою за належністю;
-повідомлення СШМД № 234 від 24.10.2018, яке долучено до матеріалів кримінального провадження № 12018090170000727 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядкудо Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Суддя