Ухвала від 15.05.2019 по справі 607/7539/19

Справа № 607/7539/19

Провадження № 1-кс/603/70/2019

УХВАЛА

"15" травня 2019 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільської області від 24 січня 2019 року про закриття кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільській області від 24 січня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України. Зазначену постанову вважає незаконною та необґрунтованою. У обґрунтування скарги посилається на те, що слідчим прокуратури області формально з'ясовано природу правовідносин і безпідставно прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Окрім цього, зазначає, що в даному провадженні його не було допитано як потерпілого, а отже, залишилися невиконаними вимоги, викладені в ухвалі слідчого судді від 5 грудня 2018 року. На підставі наведеного просить скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просить її задовольнити. Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин. Його, як потерпілого у даному кримінальному провадженні не було допитано під час досудового розслідування, жодної повітки про виклик до слідчого з метою допиту як потерпілого після скасування постанови про закриття кримінального провадження від 24 травня 2018 року він не одержував.

Суду додатково пояснив, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як оскаржувану постанову одержав лише 3 квітня 2019 року. Посилається на те, досудове розслідування даної категорії справ віднесено виключно до слідчих органів Державного бюро розслідувань, отже, в даному випадку належним органом по підслідності є відповідне територіальне управління ДБР. У своїй скарзі від 8 березня 2019 року просив змінити підслідність даного провадження та скерувати його до відповідного територіального управління ДРБ, після чого дізнався про закриття кримінального провадження.

Окрім цього, ОСОБА_3 в судовому засіданні подав письмові уточнення до скарги, в яких просить скерувати матеріали кримінального провадження до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу вважає необґрунтованою та невмотивованою, посилається на те, що ОСОБА_3 не додано жодного доказу на підтвердження викладених у скарзі доводів, тоді як в ході досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях суддів апеляційного суду Тернопільської області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України. Оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження вважає законною, а тому просить у задоволенні скарги відмовити.

Слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року кримінальне провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого від 24 січня 2019 року про закриття кримінального провадження №42015000000002404 направлено в Монастириський районний суд Тернопільської області для розгляду по суті.

22 квітня 2019 року слідчим суддею Монастириського районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року.

ОСОБА_3 - потерпілий у вищевказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 5 грудня 2018 року скасовано постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільської області від 24 травня 2018 року про закриття кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року за передчасністю. Зокрема, в ході досудового розслідування слідчим не проведено допиту потерпілого ОСОБА_3 , що впливає на всебічність, повноту та об'єктивність дослідження обставин кримінального провадження.

У подальшому, як це з'ясовано у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_3 також не був допитаний.

Слідчим суддею оглянуто матеріали кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року, у яких є три повістки про виклик потерпілого ОСОБА_3 до слідчого в ОВС прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 для проведення слідчих дій, а саме для допиту як потерпілого, зокрема на 28 грудня 2018 року о 11 год. 00 хв. (повістка від 20 грудня 2018 року), на 9 січня 2019 року о 11 год. 00 хв. (повістка від 28 грудня 2018 року), на 18 січня 2019 року о 11 год. 00 хв. (повістка від 10 січня 2019 року).

Як ствердив ОСОБА_3 у судовому засіданні, жодної із вищевказаних повісток про виклик його до слідчого прокуратури Тернопільської області з метою допиту як потерпілого він не одержував.

У матеріалах кримінального провадження відсутні підтвердження про одержання зазначених повісток про виклик ОСОБА_3 .

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, оцінки всіх зібраних та перевірених доказів, забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст.ст.9, 284 КПК України). Статтею 284 КПК України чітко визначені підстави для закриття кримінального провадження.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 від 24 січня 2019 року кримінальне провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 1 ст. 375 КК України, закрите у зв'язку з відсутністю в діянні суддів апеляційного суду Тернопільської області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що «потерпілий ОСОБА_3 неодноразово не з'явився до слідчого на допит та не ініціював проведення його допиту в інший час, він умисно зволікає розслідуванням та використовує прийоми для подальшого оскарження прийнятого рішення в суді, тому таку поведінку особи слід розцінювати як умисне зловживання правами сторони у кримінальному провадженні».

Однак, як встановлено в судовому засіданні, доказів виклику слідчим потерпілого матеріали кримінального провадження не містять, як ствердив ОСОБА_3 , жодної з повісток він не одержував.

Таким чином, у ході досудового розслідування слідчим не проведено допиту ОСОБА_3 , якого визнано потерпілим у кримінальному провадженні, що впливає на всебічність, повноту та об'єктивність дослідження обставин кримінального провадження.

Згідно ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, подавати докази слідчому, давати показання або відмовитися їх давати, користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 57 КПК України обов'язком потерпілого є прибути за викликом до слідчого, прокурора.

За відсутності доказів одержання повісток про виклик підстав стверджувати про відмову потерпілого ОСОБА_3 від давання показань немає, а неодноразові скарги ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження свідчать про безпідставність висновків про втрату ним інтересу до результатів розслідування кримінального провадження.

ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовими доповненнями до скарги на постанову про закриття кримінального провадження, у яких просить скерувати матеріали кримінального провадження до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

Положенням пункту 1 ч. 4 ст. 216 КПК України передбачено, що досудове розслідування злочинів, вчинених суддею, здійснюється слідчими органів державного бюро розслідувань.

Однак, чинним кримінальним процесуальним законодавством України слідчого суддю не наділено повноваженнями вирішувати питання зміни підслідності кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить висновку, що постанова слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 від 24 січня 2019 року про закриття кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 375 КК України, підлягає скасуванню. При проведенні досудового розслідування органу розслідування слід в повному обсязі провести необхідні слідчі дії, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

У задоволенні вимоги про направлення матеріалів кримінального провадження до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові - відмовити.

Керуючись ст.ст.303-307 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 від 24 січня 2019 року про закриття кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року - скасувати.

Копію ухвали та матеріали кримінального провадження №42015000000002404 від 30 жовтня 2015 року направити до прокуратури Тернопільської області.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

ОСОБА_1

Суддя:

Попередній документ
81736575
Наступний документ
81736577
Інформація про рішення:
№ рішення: 81736576
№ справи: 607/7539/19
Дата рішення: 15.05.2019
Дата публікації: 16.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора про закриття кримінального провадження