ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 травня 2019 року м. Київ № 640/5499/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доЧлена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2
третя особа проВища кваліфікаційна комісія суддів України визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати протиправними дії члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 щодо прийняття та підписання рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.12.2018 року № 327/зп-18;
- встановити відсутність визначених законом України “Про судоустрій і статус суддів” (№ 1402-VIII від 02.06.2016) у члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 25.10.2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
13.05.2019 року представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що для правильного вирішення даної справи необхідно вирішити питання про колізію між дією пункту 5 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та пункту 26 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року.
Водночас, представник відповідача, з посиланням на рішення Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 9901/66/19 від 25 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_3 до ВККС України, зазначає, що під час розгляду даної справи судом серед іншого, було розглянуто питання наявності повноважень в окремих членів ВККС України в контексті можливого припинення їх повноважень у зв'язку із закінченням строку повноважень встановленого пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 року № 192-VIII (далі також - Закон № 192-VIII), тобто з аналогічних правових підстав, що й заявлені в справі за позовом позивача.
А тому, враховуючи, що характер спірних правовідносин та коло обставини, що підлягає встановленню у даній справі є такими, що впливають на суспільну довіру до процедур, які проводяться Комісією в рамках судової реформи у межах наданих Законом повноважень, в тому числі: кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, для участі у конкурсах на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, а також враховуючи зростаючий суспільний резонанс навколо справ, що розглядаються в Окружному адміністративному суді міста Києва, щодо наявності повноважень членів Комісії, на думку представника відповідача, для повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи необхідно розгляд справи здійснювати в судовому засіданні.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Частиною першою та другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч. 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, заявлених позивачем в позовній заяві, останній просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття та підписання рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.12.2018 року № 327/зп-18 та встановлення відсутності у останнього повноважень, як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Суд зазначає, що подана позовна заява не містить жодних доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
При цьому, суд зазначає, що посилання представника відповідача у поданому клопотанні на зростаючий суспільний резонанс навколо справ, що розглядаються в Окружному адміністративному суді міста Києва, щодо наявності повноважень членів Комісії та можливий вплив на суспільну довіру до процедур, які проводяться Комісією в рамках судової реформи у межах наданих Законом повноважень, в тому числі: кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді також не свідчить про необхідність проведення судового засідання, а такі обставини не доведені жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, враховуючи викладене вище, зважаючи на предмет та підстави даного позову, склад учасників справи, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні клопотання представника Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко