14 травня 2019 р.
Справа № 520/3484/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Заічко О.В., м. Харків) від 09.04.2019 року (повний текст рішення складено 09.04.2019р.) по справі № 520/3484/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з позовом, в якому, просить суд: зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу загальну суму заборгованості, по невиплаченої пенсії 28920 гривень, на той час 5878,0 доларів США, а по курсу НБУ на день подання позову сума складає 158 835,3 гри. (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень); відшкодувати позивачу 3% річних від цієї суми 28920 гривень , які підлягають стягненню в повному обсязі в сумі 9543,6 грн., що складає по курсу НБУ на той час 1939,74 доларів США, а по курсу НБУ, на день; подання позову - 52 414,5грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста чотир надцять гривень); відшкодувати позивачу моральну (немайнову) шкоду, розмір якої він оцінює в 5 000 (п'ять тисяч) доларів США (по курсу НБУ на час подання адміністративного позову 135 110 гривень (сто тридцять п'ять тисяч 110грн.); відшкодувати позивачу понесені мною витрати згідно з укладеною угодою на надання адвокатської допомоги в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень); стягнути загальну суму позову 356 359,8грн. (триста п'ятдесят шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень) на користь держави з винних посадових осіб; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8000 (восьми тисяч) грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року було відмовлено у відкритті провадження по справі № 520/3484/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року та направити справу № 520/3484/19 до суду першої інстанції .
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 19 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом пунктів 1,2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Чітке розмежування компетенції між судами різних юрисдикцій є запорукою стабільності правової системи як необхідної умови втілення гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.
Критеріями такого розмежування, тобто передбаченими законом умовами, за якими певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад і характер спірних правовідносин у їх сукупності або пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, він проходив службу в Державній податковій службі України, в орга нах податкової міліції, в період з 1995 року по 2008 рік.
В березні 2008 року його безпідставно виведи в розпорядження ДПА в Харківській області, а 09 жовтня 2008 року згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внут рішніх справ Української СРСР він був звільнений за Наказом Голови ДПА в Харківській області № 550-о від 09.10.2009р. в запас Збройних Сил України, за ті.64 п "ж" (за власним бажанням).
Як вважає позивач, відповідач, в порушення вимог п. б ст. 50 “Строки призначення пенсій” Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких Інших осіб", у 2008 році своєчас но не надіслав Подання про призначення пенсії за №3033/10/28-615 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, що вплинуло на пенсійне забезпечення позивача, а саме невиплаті пенсії за 5 місяців, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження виходив з того, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного процесуального судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Тобто, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 (провадження №11-892апп18).
На підставі вищевикладеного колегія судів робить висновок, що дана справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції і, як наслідок, останній дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що передчасні висновки суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову у відкритті провадження підлягає скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 520/3484/19 скасувати.
Справу № 520/3484/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
І.С. Чалий
Судді
Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 15.05.2019 року