15 травня 2019 року справа №360/731/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В., суддів: Сіваченка І.В., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Токарева А.Г.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Матусевича Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 360/731/19 (головуючий І інстанції Петросян К.Є., повний текст складений 8 квітня 2019 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області, відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив:
- визнати протиправними дії в частині незарахування позивачу в наказі № 566 о/с від 12.11.2018 року, яким його було звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 12.11.2018 року до календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів);
- зобов'язати внести зміни до наказу № 566 о/с від 12.11.2018 року про звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), зарахувавши до його календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів);
- визнати протиправною відмову відповідача щодо підготовки та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії позивачу за вислугу років.
- зобов'язати відповідача підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії позивачу за вислугу років (а.с. 105-119).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року у задоволенні позову - відмовлено (а.с. 169-172).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів посилався на те, що з урахуванням періоду служби в підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці і участі в антитерористичній операції, обчисленої з розрахунку один місяць служби за три місяці, вважає, що його календарна вислуга років складає понад 15 років 03 місяці 08 днів, а саме - 24 роки 09 місяців 20 днів (15 років 03 місяці 08 днів + 09 років 06 місяців 12 днів) та є достатньою для призначення пенсії за вислугу років (180-205).
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
ОСОБА_1 з 04.08.2003 року до 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року до 12.11.2018 року - в Національній поліції, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1, довідкою ГУНП в Луганській області від 22.11.2018 року (а.с. 25-27, 37).
Наказом від 12.11.2018 року № 566 о/с майора поліції ОСОБА_1, старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління ГУНП в Луганській області звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 12.11.2018 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 15 років 03 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні: 09 років 06 місяців 12 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає: 15 років 03 місяці 08 днів, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 07 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки (а.с. 31).
Згідно довідки ГУНП в Луганській області № А-14410 від 14.11.2018 року позивач в період з 22.07.2014 року по 30.04.2018 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 30).
Відповідно до послужного списку позивач проходив службу, в тому числі у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю (а.с. 35-36, 38-49).
07.12.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та подання документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у зв'язку з наявністю вислуги років у пільговому обчисленні, що надає право на призначення та отримання пенсії за вислугою років (24 роки 09 місяців 20 днів) (а.с. 50-55).
Відповідач листом від 27.12.2018 року за № 9224/111/58/05-2018 відмовив позивачу у задоволенні його заяви, у зв'язку з відсутністю, встановленої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вислуги років на день звільнення з військової служби, передбаченої пунктом «а» статті 12 цього Закону (а.с. 56-57). Також, позивач звертався до відповідача з заявою від 20.12.2018 року про надання інформації та внесення змін до наказу ГУНП в Луганській області від 12.11.2018 року № 566 о/с, яку листом відповідача від 15.01.2019 року № 213/111/19/04-2019 - залишено без задоволення (а.с. 58-62).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262), постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393).
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 2 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з п. «а» статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно до статті 17 даного Закону, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
- військова служба;
- служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
- час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
- час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
- час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за цим Законом, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, репресованими особами, яких у подальшому було реабілітовано;
- час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу РСР у період Великої Вітчизняної війни та які після звільнення з цих місць були призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства;
- час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;
- час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу;
- військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики;
- час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;
- час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Статтею 17-1 Закону № 2262 визначено, що Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Відповідно до пп. «в» п. 3 Постанови № 393 (в редакції чинній на час проходження позивачем служби в підрозділі боротьби з економічною злочинністю) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
За приписами пп. «в» п. 3 Постанови № 393 (в редакції чинній на час проходження позивачем служби в секторі карного розшуку) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
З трудової книжки та послужного списку позивача вбачається, що останній в період з 01.08.2007 року по 10.03.2009 року проходив службу у підрозділах боротьби з економічною злочинністю; з 11.03.2009 року до 12.12.2012 року - у секторі карного розшуку (а.с. 41-42).
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки ГУНП в Луганській області № А-14410 від 14.11.2018 року позивач в період з 22.07.2014 року по 30.04.2018 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 30).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що норми Закону № 2262 та Постанови № 393 не ставлять набуття права на пенсію за вислугу років у залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Крім того, вказаними нормативно-правовими актами не встановлено виключень стосовно того, що вислуга в пільговому обчисленні не може бути зарахована до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Також нормами вищевказаних нормативно-правових актів не встановлено, що вислуга років у пільговому обрахуванні впливає лише на розмір пенсії та не може зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Закон № 2262 містить бланкетну норму, що відображена в статті 17-1, згідно з якою порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Таким чином, період участі позивача в антитерористичній операції з 22.07.2014 року по 30.04.2018 року та період служби позивача в підрозділах боротьби з економічною злочинністю, карного розшуку з 01.08.2007 року по 12.12.2012 року у пільговому обчисленні необхідно враховувати при визначенні стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
За таких умов, з урахуванням періоду участі позивача в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці, та період служби позивача в підрозділах боротьби з економічною злочинністю, карного розшуку з розрахунку один місяць на півтора, вислуга років позивача складає понад 24 роки. Відтак, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років.
Статтею 48 Закону № 2262 визначено, що пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-12, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення про Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 № 1570 (у редакції наказу МВС України від 16.08.2016 № 819 та від 29.09.2016 № 1010) Департамент відповідно до покладених на нього завдань готує, у межах компетенції, документи щодо призначення пенсій персоналу апарату Міністерства.
За п.п. 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час звільнення з ГУНП в Луганській області позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років. Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив оформити та подати необхідні документи до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років. Проте, відповідач, не врахувавши на пільгових умовах час участі позивача в антитерористичній операції, та час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, протиправно відмовив позивачеві в оформленні матеріалів для призначення пенсії за вислугу років.
За таких обставин, саме на відповідача має бути покладено обов'язок оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом апеляційної інстанції враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/517/17 від 07.06.2018 року.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині незарахування ОСОБА_1 в наказі № 566 о/с від 12.11.2018 року, яким його було звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 12.11.2018 року до календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів); зобов'язання Головне управління Національної поліції в Луганській області внести зміни до наказу № 566 о/с від 12.11.2018 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), зарахувавши до його календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів); визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо підготовки та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Луганській області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 360/731/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині незарахування ОСОБА_1 в наказі № 566 о/с від 12.11.2018 року, яким його було звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 12.11.2018 року до календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів).
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області внести зміни до наказу № 566 о/с від 12.11.2018 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), зарахувавши до його календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів);
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо підготовки та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
Повний текст постанови складений та проголошений з окремою думкою 15 травня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: І.В. Сіваченко
Г.М. Міронова