15 травня 2019 року Чернігів Справа № 620/885/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради
про
визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради (далі - УСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати одноразової компенсації в сумі 94,80 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а також зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити, з урахуванням отриманої суми, одноразову компенсацію, призначену за втрату здоров'я як інваліду ІІ групи у розмірі - 45 мінімальних заробітних плат, згідно абзацу другого частини першої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на користь позивача.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відмовив у виплаті одноразової грошової компенсації, мотивуючи це тим, що компенсація та допомога виплачуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України .
Представником відповідача подано відзив на позов, в яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що дії Управління щодо нарахування та виплати допомоги повністю відповідають вимогам чинного законодавства і є правомірними, оскільки здійснені згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів, розпису державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню.
Позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що з часу встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності він недоотримав суму одноразової компенсації за її встановлення, в розмірах передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла на момент встановлення інвалідності.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 21.02.2019 (а.с. 10).
З огляду на матеріали справи позивачеві 27.10.2004 було встановлено інвалідність ІІІ групи, яку 30.10.2007 підтверджено та встановлено її безстроково, що підтверджується довідками МСЕК, копії яких наявні в матеріалах справи та не заперечується відповідачем (а.с. 8, 43).
Згідно з копією довідки до акта огляду МСЕК 05.02.2019 позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, у з зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 9).
У зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, позивач звернувся до відповідача із заявою, встановленого зразка щодо призначення йому одноразової компенсації (а.с. 38-39).
Рішенням від 26.02.2019 позивачеві призначено одноразову компенсацію особам, що стали інвалідами ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 42).
Із встановленою виплату позивач не погоджується, оскільки її призначено відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України, а не Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим розміром, а тому звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Положеннями статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що одноразова компенсація виплачується, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14.05.2015 № 285 установлено, що розмір виплат одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інвалідам II групи становить 284,4 грн.
Звертаючись до суду з позовом позивач просить врахувати вимоги статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2015, згідно якої компенсація інвалідам II групи виплачувалася в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
В Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дає тлумачення, що у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).
Отже, суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Враховуючи те, що позивачу ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлено 05.02.2019, тому відповідач не мав права застосовувати норму Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2015, згідно якої компенсація інвалідам II групи виплачувалася в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно виплачено позивачу одноразову компенсацію, у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради, вул. І.Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 03196208.
Дата складення повного рішення суду - 15.05.2019.
Суддя Ю. О. Скалозуб