про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2019 р. м. Чернівці справа № 2а-1007/11
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про зобов'язання вчинити певні дії,-
20.06.2011 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (далі-відповідач-1), управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (далі-відповідач-2) про визнання протиправною відмови про призначення пенсії.
21.06.2011 року ухвалою Першотравневого районного суду позовну заяву залишено без розгляду.
08.07.2011 року, не погоджуючись з ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
13.12.2018 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21.06.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про зобов'язання вчинити дії та призначення і виплаті пенсії. Справу направлено до Першотравневого районного суду м. Чернівці для продовження розгляду.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12.03.2019 року адміністративну справу передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
04.04.2019 року листом Чернівецького окружного адміністративного суду повернуто отримані матеріали справи до Першотравневого районного суду м. Чернівці для належного оформлення.
10.05.2019 року згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 2а-1007/11 передано на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано вимоги п.2, п.4, п.5, п.8 та п.11. ч.5 ст.160 КАС України, зокрема стосовно п.2 ч.5 ст. 160 КАС України :
- позивачем не вказано свій код РНОКПП за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;
- позивачем не вказано код ЄДРПОУ відповідача-1 та код ЄДРПОУ відповідача-2 ;
- позивачем не вказано відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача та відповідачів.
Стосовно недотримання вимог п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, а саме змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів:
- позивачем в адміністративному позові вказано 2 відповідача, а саме Пенсійний фонд України та Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі, а викладено зміст вимог і виклад обставин по справі лише до Пенсійного фонду України;
Стосовно недотримання вимог п.5 та п.8 ст. 160 КАС України:
- позивачем не надано жодних документів та доказів, що підтверджують обставини по справі, а саме копії трудової книжки, листа звернення до Пенсійного фонду України, листа відмови Пенсійного Фонду України, та інших доказів, що підтверджують обставини по справі.
Стосовно недотримання вимоги п.11 ч.5 ст. 160 КАС України :
- не надано власно письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В адміністративному позові позивача об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру, згідно змісту яких, позивач просить суд надати оцінку діям Пенсійного фонду України на предмет їх правомірності та зобов'язати вчинити певні дії. Зазначені позовні вимоги є відокремленими та їх вирішення вимагає від суду проведення різної інтелектуально-вольової роботи.
У зв'язку із зазначеним позивач має сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, що становить 1536,80 грн. (768,40 грн. х 2).
Окрім того відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов.
Тобто, враховуючи приписи ст.8 Закону України "Про судовий збір", якщо позивач надасть вмотивоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд може звільнити від його сплати.
Також, відповідно до ч.4 ст.161. КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги. Однак, всупереч цьому, ОСОБА_1 не надано жодних доказів до позовної заяви, якими підтверджуються обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Окрім того, як вбачається з адміністративного позову, він викладений двома мовами - українською та російською.
Згідно з приписами статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини четвертої вказаної норми, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Ці положення кореспондуються з приписами частини другої та третьої статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У зв'язку з цим, ураховуючи вимоги статті 8 КАС України, суд повинен забезпечити при розгляді справи здійснення судочинства державною мовою, зобов'язаний складати всі судові документи лише державною мовою.
Разом з тим, з урахуванням приписів статті 15 КАС України, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою вправі робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому КАС України. Зокрема, за змістом частини другої статті 71 КАС України учасник справи вправі клопотати перед судом про допуск до участі у справі перекладача.
Враховуючи те, що перелік процесуальних дій, які можуть вчинятися особами, які беруть участь у справі, на їх рідній мові або мові, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, у вичерпному порядку перелічені в частині четвертій статті 15 КАС України, тому пред'явлення до суду позову повинно здійснюватись державною мовою, тим самим забезпечуючи права інших осіб.
Крім того, зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги, що суд не є уповноваженим та компетентним органом, що наділений правом здійснювати переклад, суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 15, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Прийняти адміністративну справу до свого провадження.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Маренич І.В.