про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2019 року
м. Рівне
№460/1096/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви
Керівника Вараської міської ради, міського голови ОСОБА_1
до Вараської міської ради Рівненської області
про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Вараської міської ради, міський голова ОСОБА_1 з позовною заявою до Вараської міської ради Рівненської області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вараської міської ради Рівненської області від 19.09.2018 № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради».
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що 19.09.2018 відбулось пленарне засідання двадцять восьмої сесії Вараської міської ради Рівненської області сьомого скликання, на якому прийнято спірне рішення про обрання секретаря Вараської міської ради. Вказане засідання, на думку позивача, є незаконним, що встановлено Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 857/2571/19. Стверджує, що на час прийняття оскаржуваного рішення секретарем Вараської міської ради Рівненської області була ОСОБА_2, яка тимчасово виконувала обов'язки голови міської ради, якій, в порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вимога про скликання позачергової сесії з питань обрання секретаря ради не направлялась. Враховуючи відсутність вакантної посади секретаря міської ради, а також відсутність кворуму на пленарному засіданні позачергової 28 сесії Вараської міської ради Рівненської області сьомого скликання, оскільки на засіданні були присутні тільки 16 депутатів Вараської міської ради Рівненської області із необхідного для відкриття роботи сесії 18 депутатів, оскаржуване рішення прийнято всупереч вимогам та з грубим порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 4 КАС України, адміністративною справою є - переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір.
Таким чином, необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень.
Саме за захистом порушеного права особа вправі звернутись до суду.
Особою, що здійснює публічно-владні управлінські функції, в розумінні адміністративного права, є суб'єкт владних повноважень або особа, яка проходить публічну службу.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
В свою чергу, статтею 14 «Класифікація посад в органах місцевого самоврядування» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад віднесено до четвертої категорії посад.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що діяльність на посаді секретаря Вараської міської ради є публічною службою.
Предметом спору у даній справі є рішення Вараської міської ради Рівненської області від 19.09.2018 № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради».
До позовної заяви позивачем додано копію рішення Вараської міської ради Рівненської області від 19.09.2018 № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради», згідно з яким секретарем Вараської міської ради VII скликання обрано ОСОБА_3, депутата Вараської міської ради, на строк повноважень ради.
З огляду на те, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати зазначене рішення про обрання секретаря Вараської міської ради, даний спір стосується питання прийняття на публічну службу ОСОБА_3.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення відповідачем-суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Однак, порушення вимог закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, вирішуючи питання відкриття провадження у справі суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом дев'ятим частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; а згідно з пунктами четвертим та п'ятим частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
У поданій позовній заяві в порушення пункту дев'ятого частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не зазначено, яке саме право позивача було порушене оскаржуваним рішенням, а саме - рішенням Вараської міської ради Рівненської області від 19.09.2018 № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради», згідно з яким секретарем Вараської міської ради VII скликання обрано ОСОБА_3, тобто які фактичні наслідки було спричинено оскаржуваним рішенням та який вплив чи дію вони потягнули для позивача.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суд має пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні).
Тобто, у позовній заяві позивач має навести обгрунтування порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням (дією, бездіяльністю) відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Аналізуючи зміст позовної заяви суд зазначає, що повідомлені позивачем у позовній заяві обставини не вказують на порушення саме його конкретного індивідуального права при прийнятті відповідачем спірного рішення у спорі з питання публічної служби щодо обрання секретаря Вараської міської ради.
Більше того, у позовній заяві позивачем значиться керівник Вараської міської ради, міський голова ОСОБА_1, а також ОСОБА_1 як Міський голова підписав позовну заяву. Водночас, за змістом позовної заяви саме Вараська міська рада Рівненської області просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, а також саме Вараська міська рада Рівненської області повідомляє, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. При цьому, відповідачем у позовній заяві вказано також Вараську міську раду Рівненської області.
Наведені вище обставини у їх сукупності створюють перешкоди для визначення судом дійсних підстав для позову в контексті їх впливу на права, свободи та інтереси позивача та з'ясування юридичної природи позову на етапі вирішення питання відкриття провадження у справі у відповідності з вимогами частини першої статті 171 КАС України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зі змісту позовної заяви не можливо встановити за захистом якого порушеного права у сфері публічно-правових відносин з питань прийняття на публічну службу звернувся позивач до суду із вказаним позовом.
Щодо відповідності позовної заяви іншим вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. В свою чергу, частиною другою цієї статті КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
До позовної заяви позивачем не додано доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, чи порушено вимоги частини першої статті 161 КАС України.
Крім цього, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Серед зазначеного у позовній заяві переліку додатків за порядковим № 1 позивачем зазначено заяву про поновлення строку на звернення до суду. Проте, такої не додано до позовної заяви поданої суду.
Водночас, у позовній заяві з посиланням до положень статті 122 КАС України, позивачем наведені пояснення щодо строку звернення до суду з даним позовом. Зокрема, позивачем зазначено, що враховуючи те, що 30.10.2018 депутат Вараської міської ради Рівненської області сьомого скликання ОСОБА_4 звернулась з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення Вараської міської ради Рівненської області від 19.09.2018 № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради», за яким судом відкрито провадження у справі № 460/2733/18, та з огляду на те, що позивач оскаржував у судовому порядку рішення Вараської міської ради Рівненської області від 15.12.2017 № 981 «Про дострокове припинення повноважень Вараського міського голови», за результатом якого скасовано вказане спірне рішення, а позивача поновлено на посаді, то саме після поновлення на посаді 23.01.2019 позивач дізнався про позов депутата Вараської міської ради Рівненської області сьомого скликання ОСОБА_4 про оскарження рішення Вараської міської ради Рівненської області від 19.09.2018 № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради». Позивач зазначив, що судовий розгляд вказаного позову про скасування спірного рішення про обрання секретаря Вараської міської ради Рівненської області є тією обставиною, яка свідчить про поважність підстав для пропуску встановленого у статті 122 КАС України строку звернення до суду з позовом, відтак Вараська міська рада Рівненської області просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи зазначені доводи позивача суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в частині п'ятій статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби (в тому числі щодо прийняття на службу) встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправним рішення Вараської міської ради Рівненської області № 1158 «Про обрання секретаря Вараської міської ради» від 19.09.2018.
Проте, позивач звернувся до суду з даним позовом понад місячний строк, встановлений КАС України, а саме 10 травня 2019 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
За правилами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вимоги частини шостої статті 161 КАС України та положення частини першої статті 123 КАС України, відсутність серед додатків до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є самостійною підставою для залишення позову без руху.
Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява Керівника Вараської міської ради, міського голови ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням позовної заяви, оформленої у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з відповідними додатками згідно з положеннями статті 161 КАС України. Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу слід врахувати вищевикладені висновки суду, зокрема:
зазначити дані позивача та відповідача у відповідності з вимогами у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України;
викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункти 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України);
вказати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви відповідно до вимог у пункті 8 частини п'ятої статті 160 КАС України;
зазначити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11 частини п'ятої статті 160 КАС України);
додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (частина друга статті 161 КАС України);
додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина четверта статті 161 КАС України);
додати до позову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України);
у разі необхідності (враховуючи зазначення у поданій позовній заяві третьою особою ОСОБА_3) позивач може додати клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі (частина п'ята статті 161 КАС України).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву Керівника Вараської міської ради, міського голови ОСОБА_1 до Вараської міської ради Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Встановити Керівнику Вараської міської ради, міському голові ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Нор У.М.