13 травня 2019 р. Справа № 480/1032/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що є пенсіонером та тимчасово переміщеною особою. Перебуває на обліку в Сумському об'єднаному УПФУ Сумської області. З серпня 2017 року не отримує пенсії. Відповідач за відсутності рішення та в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування" безпідставно припинив виплату їй пенсії. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо припинення виплати їй пенсії, зобов'язати поновити нарахування та виплату пенсії, сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії - з 01 серпня 2017 року по 01.02.2019.
Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти позову. Вказує, що на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було припинено виплату пенсії позивачу. Зазначене рішення позивач не оскаржив. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 25.03.2019 було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та звільнено позивача від сплати судового збору.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач є громадянином України (а.с. 13-14), є пенсіонером (а.с. 14). Є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копіями довідки від 03.01.2019, виданої управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради (а.с. 18). Перебуває на обліку у Сумському об'єднаному УПФУ, яке до серпня 2017 року нараховувало йому пенсію. З серпня 2017 року Сумським об'єднаним УПФУ Сумської області припинена виплата пенсії позивачу на підставі рішення від 26.07.2017 №809713 про припинення виплати пенсії на підставі листа Департаменту соціального захисту населення від 11.07.2017 у зв'язку зі скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи (а.с. 33).
Вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі. Зокрема, позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який є внутрішньо переміщеною особою; відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач; спір виник у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, позивач заявив аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. На підставі зазначеної норми суд враховує висновки, викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 03.05.2018, прийнятому у зразковій справі №806/3265/17 та залишеному без змін постановою Великої палати Верховного суду від 04.09.2018.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вищевказаного Закону передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. Припиняючи призначення пенсії з підстав, не передбачених наведеним законом, позивач посилається на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам". Проте вказаний нормативний акт є підзаконними та не може обмежувати права громадян, які встановлено законами. Водночас закон не передбачає такої підстави для припинення виплати пенсії як наявність рішення Комісії при департаменті міської ради про припинення виплати пенсії.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Жоден інший закон, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не передбачає будь-яких додаткових підстав для припинення виплати пенсій. Жоден з випадків, передбачених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням не застосований та не доведений.
Як вбачається з довідки відповідача від 26.04.2019 №180 позивач знаходиться на обліку в Сумському ОПФУ та йому нарахована пенсія за період з серпня 2017 року по січень 2019 року. В довідці зазначено, що пенсія за вказаний період буде виплачена в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 16 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 у разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Однак, станом на момент розгляду справи, відповідного порядку Кабінетом Міністрів України не розроблено. При цьому відповідно до ч.4 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Приймаючи до уваги, що припинення виплати пенсії відповідачем здійснено не у спосіб, встановлений законом, нездійснення виплати позивачу пенсії через відсутність розробленого Кабінетом Міністрів України порядку не відповідає критеріям правомірності дій суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно припинив виплату позивачу пенсії з 01.08.2017, чим допустив протиправну бездіяльність. Тому його необхідно зобов'язати поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1М, зобов'язати сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії до 01.02.2019.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 по 01.02.2019.
Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (код ЄДРПОУ 40383837) поновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму неотриманої пенсії за період з 01.08.2017 по 01.02.2019.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко