15 травня 2019 року
м. Рівне
№460/597/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06. 02.2019 року № Ф - 1655-51 на суму 1637 грн. 60 коп. та зобов'язаня відповідача внести коригування до особового рахунку.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що як фізична особа - підприємець перебував на обліку у Головному управлінню ДФС у Рівненській області, в тому числі і як платник єдиного внеску та не потребував додаткової реєстрації як самозайнята особа, оскільки відповідно до норм податкового законодавства, для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання. Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність). Позивач зазначив, що жодних заяв до відповідача ним не подавалося, а тому підстав для реєстрації його як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність - немає. Не погоджуючись із прийнятою вимогою про сплату боргу (недоїмки) та вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.
Таким чином ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06. 02.2019 року № Ф - 1655-51 як безпідставну, та таку що прийнята не у спосіб передбачений Законом.
Крім того з метою відновлення порушеного права просить суд зобов'язати відповідача внести коригування до особового рахунку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 1637,60 грн., як такої що не передбачено нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Крім того, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідач вважає, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, відтак Радивилівською ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області 02.08.2018 оновлено відомості Реєстру самозайнятих осіб (додано ознаку «адвокат», форма адвокатської діяльності - індивідуальна) за результатом моніторингу Єдиного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_1, який обліковувався на той час у Раді адвокатів Рівненської області як особа, яка здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, № свідоцтва 1270, дата видачі свідоцтва 04.11.2017
З огляду на це, контролюючим органом правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від від 06. 02.2019 року № Ф - 1655-51 на суму 1637,60 грн.
З наведених підстав, Головне управління ДФС у Рівненській області просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що поданий позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 24.02.2015 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, з ознакою економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права та з 25.02.2015 р. взятий на обліку у Головному управлінню ДФС у Рівненській області, в тому числі і як платник єдиного внеску.
Крім того 04.11.2017 року позивачем отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, № свідоцтва1270.
06.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф - 1655-51 згідно якої станом на 31 січня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 1637,60 грн.
Відповідач вважає, що позивач являвся одночасно зареєстрованим фізичною особою - підприємцем, а також самозайнятою особою - адвокатом.
У такому разі на думку контролюючого органу ОСОБА_1 зобов'язаний подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву встановленого зразка та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Оскільки позивачем самостійно до контролюючого органу за місцем проживання не подав відповідної заяви про зміну його стану платника з ФОП на ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, такі зміни було зроблено Радивилівською ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області самостійно після проведення чергової звірки з Реєстром адвокатів - з 02.08.2018.
Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що платники ЄСВ - самозайняті особи здійснюють сплату внеску щоквартально, в зв'язку з чим позивачу автоматично в інтегрованій картці платника нараховано мінімальний щомісячний платіж.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010№2464-VI, в редакції на момент прийняття спірної вимоги (далі Закон України від 08.07.2010№2464-VI).
Згідно із п. 4, 5 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010№2464-VI, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5та5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абзац 2 ч.1 ст.5 Закон України від 08.07.2010№2464-VI).
Разом з тим, у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 цього Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від05.07.2012№5076-VI.
Пунктом 1 ст.1 Закону України від05.07.2012№5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При цьому суд звертає увагу, що ч.1 ст.13 цього Закону передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
У п.п.14.1.226. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України міститься визначення, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Тобто, з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 Податкового кодексу України, лише у випадках, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, з ознакою економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права.
Тобто, в даному випадку позивач як фізична особа - підприємець станом на 02.08.2018 року перебував на обліку у Головному управлінню ДФС у Рівненській області, а тому не потребував додаткової реєстрації як самозайнята особа із сплатою єдиного внеску, на що посилається у своїх твердженнях відповідач. А саме в частині того, що позивач являється одночасно зареєстрованим фізичною особою - підприємцем, а також самозайнятою особою адвокатом.
Більше того суд звертає, що згідно із п. 4, 5 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010№2464-VI, платниками єдиного внеску є:
фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську.
Отже, в даному випадку позивач, як фізична особа-підприємець, в силу вимог п. 4 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010№2464-VI - є платником єдиного внеску та у повному обсязі його сплачував, що підтверджено звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску платіжними дорученнями № 1005 від 05.10.2018 р. та платіжним дорученням № 2841 від 19.12.2018 р..
У відзиві на позов відповідач стверджує, що у такому разі ОСОБА_1 зобов'язаний подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за встановленою формою та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
З цього приводу суду зазначає таке.
Відповідно до п.п.1 п.6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (далі - Порядок), взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців:
для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву заформою № 5-ОПП (додаток 8);
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.
Разом з тим, не подання особою, в тому числі позивачем особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяви за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності не є підставою для ствердження, що позивач є платником єдиного внеску та визначення йому бази нарахування єдиного внеску, в розумінні вимог Закону України від 08.07.2010№2464-VI.
Більше того, суд звертає увагу на п. 65.3. ст. 65 Податкового кодексу України, де зазначено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (п.65.5. ст.65 Податкового кодексу України).
Враховуючи те, що відповідачем не підтвердженого того факту, що ОСОБА_1 подавав особисто або надіслав рекомендованим листом з описом вкладення заяви про його намір провадити незалежну професійну діяльність, натомість позивач ствердив, що жодних заяв з цього приводу ним не подавалося, відтак підстави для визначення позивача як самозайнятої особи - відсутні, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-1655-51 є безпідставною.
Також, у спірних правовідносинах необхідно врахувати рішення Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-1655-51 на суму 1637,60 грн..
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління ДФС у Рівненській області внести коригування до особового рахунку позивача шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 1637,60 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 у справі №816/2042/16, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне задовольнити зазначену позовну вимогу та зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області внести коригування до особового рахунку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 1637,60 грн., як такої що не передбачено нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 768,40 грн., сплачена відповідно до банківської квитанції від 18.03.2019 №МР_АВ130686MSN_6337806, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул.Шевченка, 57, с.Теслугів, Радивилівський район, Рівненська область, 35512, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39394217) про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 року № Ф - 1655-51 на суму 1637 грн. 60 коп.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39394217) внести коригування до особового рахунку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 1637,60 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул.Шевченка, 57, с.Теслугів, Радивилівський район, Рівненська область, 35512, РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39394217).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Махаринець Д.Є.