15 травня 2019 року
м. Рівне
№460/399/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут» (далі - позивач), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), про визнання протиправним та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 1027298/32545701 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 31.10.2018; № 1027300/32545701 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 30.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної № 9 від 31.10.2018, № 10 від 30.11.2018. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що у зв'язку із здійсненням господарських операцій із контрагентом ТзОВ «АДР КОНКОРД», 31.10.2018 та 30.11.2018 були складені податкові накладі за № 9, 10, відповідно. Вказані податкові накладні були подані відповідачу 1 для реєстрації у ЄРПН. Однак, їх реєстрацію було зупинено та згідно перших квитанцій було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про їх реєстрацію. На вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації вище вказаних податкових накладних, позивачем було направлено в електронному вигляді повідомлення № 8 від 14.12.2018 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по податковим накладним. Також позивачем було надано пояснення та копії підтверджуючих документів у повному обсязі щодо реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена. Пояснення містили відомості про підприємство та зміст господарської операції з надання послуг оренди, документи на підтвердження права власності на нерухомість та належне оформлення орендних правовідносин були додані в повному обсязі та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з тим, комісією ДФС України відмовлено в реєстрації податкових накладних, про що прийняті відповідні рішення. Позивач з прийнятими рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними, прийнятими відповідачем 1 безпідставно і необґрунтовано, за відсутності об'єктивного розгляду наданих документів та пояснень. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі відзиву на позов не подали.
Ухвалою суду від 26.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
19.03.2019 позивачем, через відділ документального забезпечення суду, подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
20.03.2019 ухвалою суду призначено наступне судове засідання.
15.04.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про судовий розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представ) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За змістом ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на наведені норми права, суд зауважує, що перешкод для розгляду вказаної справи судом не встановлено, всі докази на підтвердження обставин спору долучені до матеріалів справи, потреби заслухати свідка чи експерта немає, тому уважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини справи:
Із матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.11.2003 року, дата та номер запису: 15.09.2004, 1 352 120 0000 000030, код ЄДРПОУ 32545701.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут» займається наступними видами діяльності згідно виписки з ЄДР: 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
До 21 грудня 2018 року зареєстроване місцезнаходження позивача було за адресою: Київська область, місто Березань, вул. Войкова, 44 Б, місцезнаходження змінено на: Рівненська обл., місто Дубно, вул. Данила Галицького, 16.
Матеріалами справи підтверджується, що 01 жовтня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДР КОНКОРД» (Орендар) укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 01/10/18.
За умовами Договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення - склад №2 літ. «Б» загальною площею 1000м.кв., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Березанський шлях, 44-Б, про що сторонами складений акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 01 жовтня 2018 року.
Майновий комплекс, частиною якого є об'єкт оренди, належить ТОВ«ДОБРОБУТ» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконкомом Березанської міської ради від 13.08.2008 на підставі Рішення виконкому № 132 від 07.08.2008. Державна реєстрація права власності на комплекс підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 115818498 від 01.03.2018.
Місячна орендна плата встановлена в п. 1.5 Договору оренди складає 198 000,00грн, включаючи ПДВ в сумі 33 000,00грн.
Між Орендодавцем та Орендарем були складені акт надання послуг № 1 від 31.10.2018 та акт надання послуг № 3 від 30.11.2018 про надання послуг оренди житлового приміщення.
Послуги оренди сплачені Орендарем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.
За фактом надання послуг оренди, що підпадають під оподаткування ПДВ, були складені податкові накладні на відповідні суми № 9 від 31.10.2018, № 10 від 30.11.2018 та які були подані на реєстрацію.
Однак, реєстрацію зазначених вище податкових накладних відповідачем 1 було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про їх реєстрацію (копії податкових накладних та квитанцій у додатках).
Так, у квитанціях до податкових накладних зазначено, що реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. «Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та копії документів.
На вимогу відповідача 1, після зупинення реєстрації вище вказаних податкових накладних, позивачем було направлено в електронному вигляді повідомлення № 8 від 14.12.2018 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по податковим накладним № 9 від 31.10.2018 та № 10 від 30.11.2018.
Також позивачем надані пояснення та копії підтверджуючих документів щодо здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена.
Із долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що пояснення позивача містили відомості про підприємство та зміст господарської операції з надання послуг оренди, документи на підтвердження права власності на нерухомість та документи на підтвердження оформлення орендних правовідносин.
Зокрема, були вказані реєстраційні дані підприємства, чисельність працівників, види діяльності та зазначено, що у власності підприємства є земельна ділянка площею 2,6248га за адресою АДРЕСА_1 обл. АДРЕСА_2 Березань, вул. Березанський шлях (колишня адреса: вул. АДРЕСА_3 , будинок 44 Б (договір купівлі-продажу та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно додаються), а також підприємством орендується земельна ділянка площею 0,2139га за адресою Київська обл., місто Березань, вул. Березанський шлях (колишня адреса: вул. Войкова), будинок 44 Д у Березанської міської ради Київської обл. згідно договору від 13.08.2018.
Майновий комплекс загальною площею 3663,0кв.м. знаходиться за адресою Київська обл., місто Березань, вул. Войкова, 44 Б та, як зазначено вище по тексту рішення, належить ТОВ «ДОБРОБУТ» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконкомом Березанської міської ради від 13.08.2008 р. на підставі Рішення виконкому №132 від 07.08.2008 р. Державна реєстрація права власності на комплекс підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 115818498 від 01.03.2018.
Про зміст операції було зазначено, що з контрагентом ТОВ «АДР КОНКОРД», код 39986940, був укладений Договір оренди нежитлового приміщення №01/10/18 від 01.10.2018, згідно якого частина власного приміщення передана в оренду.
Між підприємствами належним чином були підписані акти наданих послуг за жовтень та листопад. Орендарем сплачено послуги оренди в повному обсязі.
Щодо переліку документів, то позивачем до пояснень надавались такі документи:
Договір купівлі-продажу земельної ділянки - 4 арк.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (земельна ділянка) - 2 арк.;
Договір оренди землі від 13.08.2018 р. - 4 арк.;
Оборотно-сальдова відомість по рах .10 «основні засоби» - 1 арк.;
Свідоцтво права власності на нерухоме майно - 1 арк.;
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (комплекс) - 3 арк.;
Наказ про призначення директора підприємства № 30/03-1 від 30.03.2018р. - 1 арк.;
Оборотно-сальдова відомість по рах. 361 «розрахунки з покупцями» за 4 квартал 2018 - 1арк.;
Договір оренди нежитлового приміщення 01/10/18 від 01.10.2018 р. - 4 арк.;
Податкові накладні, реєстрацію яких зупинено № 9 від 31.10.18р. та № 10 від 30.11.18 з квитанціями - 4 арк.;
Акти наданих послуг № 1 від 31.10.2018 р. та№3 від 30.11.2018 р. -2 арк.;
Виписка банку за 10.12.2018 р. - 1 арк.
17.12.2018 відповідач 1 рішеннями № 1027298/32545701, №1027300/32545701 відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних № 9 від 31.10.2018 та № 10 від 30.11.2018, відповідно, з підстав ненадання платником податків копій документів - «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Як вбачається зі змісту спірних рішень відповідача 1, які саме документи не було надано платником податків, не вказано (не підкреслено). Натомість обставини щодо ненадання документів із зазначеного переліку спростовується доданими доказами, які долучені до пояснень.
Не погодившись із рішеннями Комісії, позивачем були подані скарги до Комісії з розгляду скарг Державної фіскальної служби України та, відповідно, копії документів та пояснень.
За результатами розгляду, скарги платника податку залишені без задоволення, а спірні рішення - без змін.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд враховує наступне.
За правилами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
У п. 201.1 ст. 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 № 117, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок № 117).
Згідно із вимогами п. 3 Порядку № 117, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D S та Р, розрахованих у наведеному у ньому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рмх1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/Т; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; Т - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; Р - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Р м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Постановою КМУ № 936 від 24.10.2018 внесені зміни до пункту 3 Порядку № 117, які набрали чинності в діючій редакції від 10.11.2018, що передбачають зміну вище зазначеного розміру показника D>0,03 на D>0,05, а також ознаку 2 доповнено умовою після слів і цифр «менше 500тис. гривень» - «за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50тис. гривень».
Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як убачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника, податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
При цьому, вимоги зазначених вище пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
За змістом п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання п. 10 Порядку № 117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків), голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.
У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: ... 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться па непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім, бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 них Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пп. 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі, якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Повторюючись суд нагадує, що у квитанціях до податкових накладних № 9 від 31.10.2018 та № 10 від 30.11.2018 зазначено, що реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. «Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». При цьому, не зазначено, за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Вказаний критерій застосовується до перевірки платника податків, а не ПН/РК як зазначено у квитанціях.
Окрім цього, відповідачем застосовані формулювання, які не відповідають пунктам 6 та 7 Порядку № 117. Наведений критерій ризиковості платника податку, що відповідає пп. 2.1. п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку не існує. Опис ознаки відноситься до Критеріїв ризиковості здійснення операцій у відповідності до пп. 2.1 п. 2, що передбачає обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Застосування такого критерію є помилковим з огляду на характер господарської операції з надання послуг оренди наявних у власності нежитлових приміщень достатньої площі. Обсяги постачання та залишки товару не можуть застосовуватися до нерухомого майна, наявність якого підтверджена правовстановлюючими документами на нерухоме майно та державною реєстрацією права власності на нерухоме майно.
Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних було зупинено безпідставно.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як убачається із п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За приписами пунктів 18-20 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 нього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Пунктом 22 Порядку № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Суд зауважує, що крім того, що документи, які саме на думку фіскального органу не були надані не підкреслено, з усього переліку не існує таких, що не були надані та мають бути у наявності у платника податків з огляду на зміст господарської операції, що здійснюється, та законодавчі вимоги до її оформлення.
На переконання суду, копії документів були надані в повному обсязі та вони були достатніми для прийняття рішення відповідачем 1 про реєстрацію податкових накладних.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
У даному випадку спірні рішення відповідача 1 не містить чіткого визначення підстав та мотивів для відмови в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права.
Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них.
Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом» є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
На підставі викладеного, суд уважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд уважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправними спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати вказані вище податкові накладні.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача 2 в даному випадку обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі «Обермейєр проти Австрії»; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі «Гранд Стівенс проти Італії»).
Підсумовуючи вище викладене в його сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову позивача в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Київській області, оскільки саме рішення останнього призвели до виникнення порушення права позивача та зумовило звернення з позовом до суду. Сума судового збору сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 10.01.2019 № 297, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 17 грудня 2018 року №№ 1027298/32545701, 1027300/32545701 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» від 31 жовтня 2018 року № 9 та від 30 листопада 2018 року № 10, відповідно.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» від 31 жовтня 2018 року № 9 та від 30 листопада 2018 року № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут» (03363, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Данила Галицького, 16, код ЄДРПОУ 32545701);
2) відповідач 1 - Головне управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 39393260);
3) відповідач 2 - Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Шевченківський р-н, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).
Повний текст рішення складений 15 травня 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.