справа №1.380.2019.000058
07 травня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
представника позивача Покітки Н.П.,
представника відповідачів ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 , позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1), Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом у якому згідно заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №915976/3191606173 від 14.09.2018;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №418955/3191606173 від 14.12.2017;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668190/3191606173 від 26.04.2018;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668119/3191606173 від 26.04.2018;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №150 від 19.10.2017 року;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №131 від 16.10.2017 року;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 05.10.2017 року;
-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 05.10.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами було зупинено реєстрацію податкових накладних №150 від 19.10.2017 року, №131 від 16.10.2017 року, №33 від 05.10.2017 року, №31 від 05.10.2017 року. Позивачем, на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, направлено відповідачам документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Зазначає, що податкові накладні видані в межах операції, яка є об'єктом оподаткування, фактичне виконання цієї господарської операції підтверджується доказами, в продавця наявні достатні матеріальні та технічні ресурси для здійснення поставки товару, а відтак вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою від 09.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07.02.2019 року.
07.02.2019 року підготовче засідання відкладено на 28.02.2019 року.
28.02.2019 року підготовче засідання відкладено на 19.03.2019 року.
19.03.2019 року підготовче засідання відкладено на 11.04.2019 року.
11.04.2019 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.05.2018 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представник відповідачів проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті позовних вимог. Зокрема зазначив, що ПН/РК №150 від 19.10.2017 року, №131 від 16.10.2017 року, №33 від 05.10.2017 року, №31 від 05.10.2017 року відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ФО-П ОСОБА_2 з 16.11.2016 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та здійснює підприємницьку діяльність за наступними видами: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73); оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (код КВЕД 46.74); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код КВЕД 47.99).
Згідно з Витягом №1813314500003 з реєстру платників податку на додану вартість позивач є платником податку на додану вартість.
12.01.2015 року між ФО-П ОСОБА_2 та ТзОВ «ГалЮ» (платник ПДВ згідно свідоцтва №100083926 про реєстрацію платника податку на додану вартість) укладено договір поставки №21201. На підставі зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 здійснено поставку товару ТзОВ «ГалЮ». Факт поставки товарів підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Поставлені партії товару були оплачені замовником 05.10.2017 року, 16.10.2017 року та 19.10.2017 року (копія виписки за рахунками).
Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ФО-П ОСОБА_2 . складено податкові накладні №150 від 19.10.2017 року, №131 від 16.10.2017 року, №33 від 05.10.2017 року, №31 від 05.10.2017 року.
Згідно квитанцій від 31.10.2017 року, від 16.11.2017 року реєстрацію вищевказаних податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступенів ризиків визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:4017,7616,9026. Додатково запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, таблицю даних платника податків.
Позивачем на підтвердження реальності операції відображеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, надіслано відповідачам пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції.
14.12.2017 року комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення №418955/3191606173 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
26.04.2018 року комісією Головного управління ДФС України у Львівській області прийнято рішення №668190/3191606173 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
26.04.2018 року комісією Головного управління ДФС України у Львівській області прийнято рішення №668119/3191606173 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
14.09.2018 комісією Головного управління ДФС України у Львівській області прийнято рішення №915976/3191606173 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19.09.2018 року позивачем подано скаргу на рішення №915976/3191606173 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
28.09.2018 року рішенням Комісії з питань розгляду скарг за №33355/3191606173/2 залишено без задоволення скаргу ФО-П ОСОБА_2 та рішення комісії ДФС без змін.
Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно матеріалів справи, у Квитанціях №9242303677, №9242295078, №9227389477, №9227390357 контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:4017,7616,9026. Додатково запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, таблицю даних платника податків.
Проте, у вказаній Квитанції не вказано, а ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, а ні конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних .
Пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1)обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2)відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):
1)для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2)для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.
Судом встановлено, що у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, позивачем були надані пояснення та копії документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій , а саме: виписки за рахунками на 15.09.2017 року, виписки за рахунками на 05.09.2017 року, виписки за рахунками на 19.10.2017 року, свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість, договір купівлі-продажу від 31.10.2015 року, договір поставки№948 від 27.10.2017 року, договір 3118 від 28.08.2017 року, видаткова накладна №964 від 08.09.2017 року, видаткова накладна №607 від 21.08.2017 року, видаткова накладна №1256 від 16.10.2017 року, видаткова накладна №РН-0001538 від 17.10.2017 року, рахунок-фактура №СВ-0001804 від 11.10.2017 року, виписка за рахунками на 17.10.2017 року, видаткова накладна №906 від 05.10.2017 року, видаткова накладна №865 від 05.10.2017 року, акт №НП/7-0043834, рахунок фактура №НП/7-0043834, договір оренди автотранспортного засобу від 01.01.2017 року, додаток №1 до договору оренди нежитлового приміщення №5010117 від 01.01.2017 року, договір перевезення вантажів №15560 від 02.04.2014 року, посвідчення водія, таблиці даних платника податку.
Крім того, позивач зазначає, що у нього наявні достатні матеріальні та технічні ресурси для здійснення поставки товарів. Для зберігання товарів ФО-П ОСОБА_2 орендує складське приміщення на підставі договору оренди №5010117 від 01.01.2017 року. Позивачем укладено договір оренди автотранспортного засобу від 01.01.2017 року, договір перевезення вантажів №15560 від 02.04.2014 року з ТзОВ «Транспортна компанія «САТ», а також у позивача наявне посвідчення водія серія НОМЕР_2 що підтверджує можливість самостійно здійснювати ним поставку товарів для контрагентів.
Незважаючи на це, комісією ДФС України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2017 року №418955/3191606173, а також комісією Головного управління ДФС України у Львівській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2018 року №668119/3191606173, від 26.04.2018 року №668190/3191606173, від 14.09.2018 року №915976/3191606173.
Суд зазначає, що рішення комісії ДФС України від 14.12.2017 року №418955/3191606173 прийнято відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017. Рішення комісії Головного управління ДФС України у Львівській області від 26.04.2018 року №668119/3191606173, від 26.04.2018 року №668190/3191606173, від 14.09.2018 року №915976/3191606173 прийнято відповідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.
Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу
-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що рішення відповідача 1 від 14.12.2017 року №418955/3191606173 про відмову у реєстрації розрахунку коригування не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, в рішенні від 14.12.2017 року №418955/3191606173 не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної №131 від 16.10.2017 року, у реєстрації якого відмовлено.
Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Суд зазначає, що рішення відповідача 2 від 26.04.2018 року №668119/3191606173, від 26.04.2018 року №668190/3191606173, від 14.09.2018 року №915976/3191606173 про відмову у реєстрації податкової накладної містить формальну підставу для його прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №117, а саме: ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, однак в оскаржуваних рішеннях не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія ГУ ДФС у Львівській області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Позивачем надано необхідні документи, які засвідчують факт виконаних позивачем та його контрагентом своїх господарських зобов'язань та оплата за виконання вказаних зобов'язань (виписки за рахунками на 15.09.2017 року, виписки за рахунками на 05.09.2017 року, виписки за рахунками на 19.10.2017 року, виписка за рахунками на 17.10.2017 року).
Суд також зазначає, що відмова у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних.
Загальними вимогами, які встановлені до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
За вищевказаних обставин, Комісія Державної фіскальної служби України прийняла рішення від 14.12.2017 року №418955/3191606173 про відмову в реєстрації податкової накладної №131 від 16.10.2017, Комісія Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийняла: рішення від 14.09.2018 №915976/3191606173 про відмову в реєстрації податкової накладної №150 від 19.10.2017 року, рішення від 26.04.2018 №668190/3191606173 про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 05.10.2017 року, рішення від 26.04.2018 №668119/3191606173 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 05.10.2017 року, без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому оскаржувані рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №150 від 19.10.2017 року, №131 від 16.10.2017 року, №33 від 05.10.2017 року, №31 від 05.10.2017 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Таким чином, задоволення судом позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №150 від 19.10.2017 року, №131 від 16.10.2017 року, №33 від 05.10.2017 року, №31 від 05.10.2017 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що даний позов слід задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №915976/3191606173 від 14.09.2018. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №418955/3191606173 від 14.12.2017. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668190/3191606173 від 26.04.2018. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668119/3191606173 від 26.04.2018. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №150 від 19.10.2017 року. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №131 від 16.10.2017 року. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 05.10.2017 року. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 05.10.2017 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №915976/3191606173 від 14.09.2018.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №418955/3191606173 від 14.12.2017.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668190/3191606173 від 26.04.2018.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668119/3191606173 від 26.04.2018.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №150 від 19.10.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №131 від 16.10.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 05.10.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 05.10.2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2643,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл.Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 4405,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.05.2019 року.
Суддя Крутько О.В.