15 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3334/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеної при виконанні рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, яке набрало законної сили 08 квітня 2019 року :
- визнано бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Межирічківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області протиправною.
- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Межирічківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.
14 травня 2019 р. представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій він на підставі статті 383 КАС України просить суд:
- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо перешкоджання ОСОБА_1 отримати, у встановленому законом порядку, у власність зазначену ним у графічних матеріалах земельну ділянку -протиправними;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав та законного інтересу ОСОБА_1 при розгляді його заяви, а також вжити заходів щодо поновлення його прав та законного інтересу;
- встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для подачі звіту про виконання окремої ухвали суду.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що позивачем 24.04.2019 подано до відповідача заяву з проханням надати інформацію про результати повторного розгляду заяви позивача на виконання рішення суду, а також до інформації долучити завірену копію рішення (наказу) відповідача, прийнятого на виконання рішення суду. У відповідь відповідач, листом від 03.05.2019 №ПІ-142/0-163/0/63-19 (який отримано 07.05.2019) повідомив, що розглянув заяву позивача повторно та листом від 03.05.2019 №1649/01792/0/17-19 повідомив про прийняте рішення, яке додається. Ознайомившись із вказаним листом відповідача від 03.05.2019 встановлено, що відповідач повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, але вже з інших підстав, які були відсутні на момент подання ним заяви. Так, відмову мотивовано тим, що згідно відомостей Державного земельного кадастру, вказана земельна ділянка має форму власності «приватна власність», а тому відповідач не має правових підстав для задоволення заяви позивача (а.с.47-49).
Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача, суд дійшов до таких висновків.
Порядок одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації визначений статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, дотримуючись встановленого порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач повинен був перевірити заяву позивача на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.
Суд, вивчивши матеріали заяви та справи, зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було виконано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Межирічківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.
За результатами розгляду даної заяви, відповідачем надана відповідь від 03.05.2019 №ПІ-142/0-163/0/63-19, з якої вбачається, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до приватної власності (а.с.52).
Разом з тим будь яких доказів, які б підтвердили даний висновок відповідь відповідача від 03.05.2019 року не містить.
Суд прийшов до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у цій справі, знову прийняв немотивоване та необґрунтоване рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, виклавши його у листі від 03.05.2019 №ПІ-142/0-163/0/63-19, чим порушив підтверджені рішенням суду права позивача.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої представником позивачки у порядку статті 383 КАС України
Керуючись ст. 383 КАС України, суд,-
Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо перешкоджання ОСОБА_1 отримати, у встановленому законом порядку, у власність зазначену ним у графічних матеріалах земельну ділянку - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав та законного інтересу ОСОБА_1 при розгляді його заяви та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник