08 травня 2019 року справа № 340/621/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.
представника позивача -ОСОБА_1.,
представника відповідача -Дубчака С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2, с. Олексіївка, Добровеличківський район, Кіровоградська область
до відповідача: Кіровоградської митниці ДФС, вул. Лавандова,27-б, м. Кропивницький,25030
про повернення тимчасово вилученого майна, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить :
- визнати дії Кіровоградської митниці ДФС щодо вилучення 17.01.2019 року на підставі протоколу №14/90100/19 автомобіля PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 протиправними;
- зобов'язати Кіровоградську митницю ДФС негайно повернути йому автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 як власнику.
Ухвалою суду від 26 березня 2019 року справу відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано електронну митну декларацію з метою митного оформлення автомобіля PEUGEOT 406 (номер кузова - НОМЕР_1), реєстраційний номер - НОМЕР_2. Однак вказану декларацію не прийнято до митного оформлення. Крім того, зазначений транспортний засіб тимчасово вилучено за правопорушення, які нібито вчинено минулим власником ОСОБА_3. Також вказав, що він звернувся до відповідача з заявою про видачу із складу митниці транспортного засобу однак отримав відповідь, що договір купівлі - продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. є таким, що не відповідає національному законодавству. Вважаючи, що дії відповідача з приводу затримання та відмови в повернені автомобіля PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 є незаконними та такими, що порушують його права, в тому числі і щодо вільного володінням своїм майном.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що відповідно до відомостей Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС встановлено, що транспортний засіб - автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 ввезено на митну територію України гр. Королівства Нідерланди - ОСОБА_3. 31.03.2012р. через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці у митному режимі тимчасове ввезення на строк до 31.03.2013р. Однак, у вказаний термін, ОСОБА_3. вказаний транспортний засіб не вивіз, що стало підставою для складення протоколу про порушення митних правил відносно зазначеної особи. В зв'язку з тим, що ОСОБА_3. постійного місця проживання в Україні не має, автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2, у відповідності до ч.3 ст. 511 Митного кодексу України, було тимчасово вилучено та розміщено на складі Кіровоградської митниці ДФС з метою стягнення штрафу, який передбачено ст.485 Митного кодексу України (а.с.45-49).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
На підтвердження права власності позивача на вищевказаний транспортний засіб було надано договір купівлі-продажу транспортного засобу від 28.11.2018р., в якому зазначено, що ОСОБА_2 придбав у гр. Королівства Нідерланди ОСОБА_3 автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 (а.с.10,33-34).
04.01.2019 року з метою митного оформлення автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2, ОСОБА_2 подано електронну митну декларацію, у прийнятті якої відмовлено.
17.01.2019 року автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 було тимчасово вилучено за правопорушення, які вчинено ОСОБА_3.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення належного йому майна.
Однак, листами від 27.02.2019 року за №8/АДВ/11-70-20 та від 25.02.2019 р. №Т-65/11-70/20, Кіровоградська митниця повідомила позивача та його представника, що договір купівлі - продажу від 28.11.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. є таким, що не відповідає національному законодавству.
Не погоджуючись із такими висновками відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом зобов'язання вчинити дії, спрямовані на повернення вилученого автомобіля.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012№ 450 затверджено Положення про митні декларації, у якому визначено вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, в якому зокрема передбачено особливості заповнення граф МД на моторний транспортний засіб як на товар, що перетинає митний кордон України своїм ходом.
Таким чином, переміщення товару через митний кордон України може здійснюватися у спосіб перевезення відповідним видом транспорту або своїм ходом.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що автомобіль PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 не зареєстрований на території Королівства Нідерланди, призначений для експорту 20.04.2012року та був придбаний на митній території України у ОСОБА_3 28.11.2018 року у м. Кропивницький.
Представник відповідача зазначив, що відповідно до відомостей Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС встановлено, що транспортний засіб - автомобіль марки PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 ввезено на митну територію України гр. Королівства Нідерланди ОСОБА_3. 31.03.2012 року через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці у митному режимі тимчасове ввезення на строк до 31.03.2013року.
У вказаний строк (до 31.03.2013р.) ОСОБА_3. не вивіз вказаний автомобіль за межі митної території України, чим порушив вимоги ст. 380 Митного кодексу України. За наслідками допущеного порушення, Одеською митницею ДФС України 05.06.2015р. на ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №0496/50010/15, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст.481 Митного кодексу України - перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 більше ніж на 10 діб .
Так, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що приписами ч.1 ст.380 Митного кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою допуску транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, а в ході здійснення провадження встановлено, що транспортний засіб PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 не зареєстрований на території Королівства Нідерланди, призначений для експорту з 20.04.2012р., що є порушенням умов митного режиму тимчасового ввезення.
Станом на 17.01.2019 року, ОСОБА_3. транспортний засіб марки PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 не вивезено за межі митної території України, не заявлено в інший митний режим, відповідно до вимог ст.112 Митного кодексу України та не сплатив передбачені законодавством податки та збори (мито, акцизний податок та ПДВ).
На підставі викладеного, керуючись ст.494 Митного кодексу України, Кіровоградською митницею ДФС було складено протокол про порушення митних правил від 17.01.2019 року № 14/90100/19 у відношенні ОСОБА_3, яким ввезено транспортний засіб марки PEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 на митну територію України (а.с.55-58).
Так, в судовому засіданні, представник відповідача пояснив, що в зв'язку з тим, що ОСОБА_3. не має в Україні постійного місця проживання, автомобіль марки РEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2, відповідно до вимог ч.3 ст.511 Митного кодексу України було тимчасово вилучено та розміщено на склад Кіровоградської митниці ДФС з метою забезпечення сплати штрафу, який передбачений ст.485 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 103 Митного кодексу України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільнення від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Для встановлення правомірності дій відповідача щодо товару не є суттєвим його статус, режим ввезення, перебування та вивезення за межі митної території України - товар чи транспортний засіб комерційного призначення.
Граничний строк перебування у пункті пропуску, відповідно до статті 199 Митного кодексу України, встановлено як для товарів, так і для транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до частини 1 статті 199 Митного кодексу України, граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п'ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.
За змістом наказу Державної митної служби "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення окремих транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України" від 12 жовтня 2001 року № 664, документами, що підтверджуються право власності на транспортний засіб є:
а) придбані (отримані) у фізичних чи юридичних осіб, - нотаріально засвідчені в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України в країні придбання договори купівлі-продажу, міни чи дарування;
б) придбані в юридичних осіб чи інших організаціях та установах (або оформлені через юридичних осіб), - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів та інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно зі змістом відповідного бланка, мають зазначатися дата продажу, номери шасі, кузова, двигуна ТЗ, його модель та рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано ТЗ;
в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ.
Страхові поліси, оформлені на ТЗ у країні придбання на ім'я власника ТЗ, товаросупровідні та транспортні документи, засвідчені відповідними органами (митними органами, поліцією тощо) й оформлені на ім'я власника ТЗ, можуть розглядатися як додаткові документи, що підтверджують право власності на ТЗ.
Порядок роботи складу митниці ДФС, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012Р. №627, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2012р. за №1097/21409 поширюється як на товари, так і на транспортні засоби комерційного призначення, залежно від підстав розміщення на склад митниці.
Враховуючи вищенаведене товар та транспортний засіб комерційного призначення не впливає на порядок дій митниці під час не пропуску товару, його поміщення на склад митниці.
Відповідно до вимог ч.1 ст.494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У відповідності до ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. За таких обставин, суд вважає, що протокол про порушення митних правил відповідачем складено правомірно, за наявності до того підстав, встановлених законом.
Згідно ч.ч.1,3 ст. 511 Митного кодексу України, товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. У разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до частини другої статті 541 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.380 Митного кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Як було зазначено вище, автомобіль ввезено на територію України громадянином ОСОБА_3. для особистого користування на строк до 1 року. Позивач вказує, що має право отримати автомобіль як його власник. При цьому під час розгляду даної справи ним не надано відповідних доказів того, що він є власником автомобіля марки РEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2.
Щодо долученої до матеріалів справи копії договору купівлі - продажу транспортного засобу, суд зазначає наступне.
Так, зміст договору, що він був складений та підписаний в м. Кропивницькому.
При цьому, судом встановлено, що договір був складений на бланку «Zweckform», однак будь - яких відомостей щодо нотаріального завірення вказаного договору матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, відповідач, під час митного оформлення, не прийняв за належний доказ володіння ОСОБА_2 вказаним транспортним засобом даний договір купівлі-продажу, а тому був складений протокол про порушення митних правил саме на ОСОБА_3
В справі про порушення митних правил встановлено, що ОСОБА_3. є громадянином Королівства Нідерланди, не встановлено наявності постійного місця проживання в Україні або адреси. За таких обставин, суд вважає, що автомобіль марки РEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 вилучено відповідачем за наявності до того законом визначених підстав.
На підставі викладеного, суд вважає, що автомобіль РEUGEOT 406, кузов номер НОМЕР_1, реєстраційний номер - НОМЕР_2 відповідачем вилучено в межах провадження в справі про порушення митних правил за наявності до того законних підстав та в межах повноважень. Відповідно до пп. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.129 Конституції України та ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведено суду обґрунтованість заявлених вимог, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Кіровоградської митниці ДФС про повернення тимчасово вилученого майна - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко