про закриття провадження у справі
14 травня 2019 року 320/6931/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за заявою Головного управління державної фіскальної служби України до Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Київській області 27.12.2018 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з заявою про стягнення з Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства податкового боргу.
З мотивів не виконанням позивачем вимог ст. 132, 161 КАС України та ст. 3 Закону України "Про судовий збір" поданий на розгляд суду процесуальний документ ухвалою від 02.01.2019 залишений без руху, а ГУ ДФС України в Київській області встановлений 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви.
За клопотанням позивача ухвалою від 21.01.2019 строк для усунення недоліків продовжений до 08.02.2019, а ухвалою від 15.02.2019 до 18.03.2019.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 відкрите адміністративне провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на заяву, а позивачу - відповідь на відзив.
У поданому до суду відзиві представник відповідача проти заявлених вимог заперечив з мотивів добровільної сплати суми боргу 31.01.2019.
27.03.2019 представником позивача до суду подана заява від 26.03.2019 про закриття провадження в адміністративній справі №320/6931/18 у зв'язку із самостійною сплатою відповідачем спірної суми податкового боргу.
У судове засідання, призначене на 07.05.2019, з'явились представники сторін. Представник позивача подану заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від заявлених вимог просив задовольнити. Посилаючись на ст. 140 КАС України просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762,00 грн.
Представник відповідача заяву позивача про закриття провадження у справі підтримав, проте вважає, що підстави для стягнення з нього судового збору відсутні, оскільки позивачу про добровільну сплату відповідачем податкового боргу було відомо задовго до відкриття провадження у справі, але він ці відомості приховав від суду, а тому і повинен нести судові витрати.
Згідно Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 постановлено подальший розгляд справи здійснюватиу порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд зазначає таке.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є вимога про стягнення з Києво- Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства податкового боргу в розмірі 21888,71 грн, який складається із самостійно задекларованих сум з орендної плати за землю юридичних осіб.
Податковий борг відповідач сплатив 31.01.2019, що підтверджується платіжними дорученнями №320, 321, 322 від 31.01.2019, що визнається позивачем.
Отже, відповідачем у добровільному порядку 31.01.2019 вимоги позивача виконані.
Згідно із частиною 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до частини 1 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною 2 статті 189 КАС України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (частина 3 статті 189 КАС України).
Пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Дослідивши обставини справи суд встановив, що дії представника позивача щодо відмови від адміністративного позову не суперечать нормам закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а отже, є підстави для її прийняття та закриття провадження у справі.
Щодо правомірності вимоги про стягнення на користь позивача сплаченого судового збору, суд зазначає таке.
Частина перша ст. 132 КАС України унормовує, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За встановленим частиною першою ст. 140 КАС України загальним правилом у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Поряд з цим, згідно з частиною 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Крім наведеного, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 ст. 139 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що з заявою про стягнення податкового боргу позивач звернувся 27.12.2018. У зв'язку з несплатою судового збору заява судом була залишена без руху до 18.03.2019.
Відповідач суму боргу сплатив добровільно 31.01.2019, тобто задовго до відкриття провадження у справі і в період залишення заяви позивача без руху.
Ураховуючи, що відповідачу відомості про звернення позивача з заявою до суду про стягнення податкового боргу і залишення її без руху не були і не могли бути відомі, обов'язок своєчасно відреагувати на зміну правовідносин покладався саме на позивача.
Проте, не дивлячись на відсутність предмету спору, позивач продовжував настоювати на його судовому вирішенні та сплатив з цією метою судовий збір.
Такі обставини суд розцінює як зловживання позивачем процесуальними правами і покладає на нього судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що норми ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не є спеціальними по відношенню до ст. 140 КАС України, а тому у даному випадку не можуть бути застосованими.
Системний аналіз цих правових норм дає підстави дійти висновку про те, що вони регулюють різні за змістом правовідносини і підлягають застосуванню у випадку встановлення обставин, які визначені гіпотезою норми права.
Керуючись статтями 238, 239, 243-246,250 КАС України, суд
1. Прийняти відмову представника позивача від адміністративного позову.
2. Закрити провадження в адміністративній справі №320/6931/18 за заявою Головного управління ДФС у Київській області до Києво - Святошинського виробничого управління житлово - комунального господарства про стягнення податкового боргу у зв'язку з відмовою представника позивача від адміністративного позову.
3. Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.