Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
"15" травня 2019 р.
м. Житомир
Справа № 906/376/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Терлецької-Байдюк Н.Я.,
перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви
Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"
про стягнення 247091,78 грн.,
В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/376/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 740528,96грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №14 від 12.03.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати отриманої продукції.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 відкрито провадження у справі №906/376/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 20.05.2019.
10.05.2019 до Господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" - 247091,78грн. штрафних санкцій за прострочення поставки товару.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672350,00 грн).
Таким чином, за подання даної позовної заяви про стягнення 247091,78грн. позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3706,38грн.
Проте, позивач за зустрічним позовом не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Водночас, заявником разом з позовом подано клопотання про відстрочення Державному підприємству "Житомирський бронетанковий завод" сплату судового збору за подання зустрічного позову до завершення розгляду справи по суті.
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач за зустрічним позовом посилається на те, що станом на дату подання позову не має фізичної можливості сплатити судовий збір до подання зустрічного позову у зв'язку з різким погіршенням фінансово-господарської ситуації на підприємстві та відсутністю коштів для проведення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, яким може бути відстрочено, розстрочено чи звільнено від сплати судового збору (тільки фізичні особи).
В свою чергу, заявник не відноситься до вищезазначеного переліку осіб.
Крім того, за змістом норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, на підтвердження свого скрутного майнового становища позивач не надав жодних доказів, зокрема не надав доказів в підтвердження того, що на його рахунках не міститься інших грошових коштів, за рахунок яких останній мав би змогу сплатити судовий збір.
Отже, позивачем до клопотання не додано документів в підтвердження його майнового стану, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору.
Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
Що ж до посилань заявника на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо судового збору, то слід вказати наступне.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №8249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, зустрічна позовна заява Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Державному підприємству "Житомирський бронетанковий завод" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" залишити без руху.
3. Встановити Державному підприємству "Житомирський бронетанковий завод" строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 (п"яти) днів з дня вручення зазначеної ухвали.
4. Встановити Державному підприємству "Житомирський бронетанковий завод" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі - 3706,38грн.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя
Терлецька-Байдюк Н.Я.
1 - в справу
2 - заявнику - ДП "Житомирський бронетанковий завод" (рек. з повід.)