Справа №560/373/19
14 травня 2019 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, які надійшли від Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МЮ F306889, виданий 09 липня 2012 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права та обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_2, роз'яснені.
17 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв., в с. Висоцьк по вул. Б. Хмельницького, ОСОБА_2 керував мотоциклом марки "Musstang", без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожними рота, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest" F6810 та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 відмовився від підпису в протоколі та дачі письмових пояснень в присутності двох свідків.
На розгляді справи в суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що того дня, а саме 17 лютого 2019 року о 10:00 год., він разом із ОСОБА_3 їхали до знайомих. На шляху до знайомих вони заїхали до магазину, де придбали горілку. Їдучи до знайомих, вони зупинились на одній з вулиць села Висоцьк та в цей момент до них під'їхали працівники поліції. Працівники поліції запитали в нього, хто саме був за кермом мотоцикла, на що відповів, що він керував. Однак, насправді за кермом мотоцикла був ОСОБА_3, якому і належить даний мотоцикл, а він взяв провину на себе, щоб прикрити ОСОБА_3 В подальшому працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж проїхати до медичного закладу, однак він відмовився, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що і повідомив працівників поліції. Чи були присутні свідки на місці зупинки, не пам'ятає. Мотоцикл забрали працівники поліції та доставили до відділення поліції.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_4 суду пояснив, що того дня, а саме 17 лютого 2019 року о 10:00 год., він разом із ОСОБА_2 їхали до знайомих. На шляху до знайомих вони заїхали до магазину, де придбали горілку. Їдучи до знайомих, вони зупинились на одній з вулиць села Висоцьк та в цей момент до них під'їхали працівники поліції. В цей момент він відійшов від мотоцикла, біля якого залишився ОСОБА_2 Працівники поліції запитували в ОСОБА_2, хто саме був за кермом мотоцикла, на що ОСОБА_2 відповів, що він керував мотоциклом. Однак, насправді за кермом мотоцикла був саме він та йому належить даний мотоцикл. Протоколів відносно нього не складали. На місці зупинки, окрім працівників поліції, жодних інших осіб не було. Мотоцикл через декілька днів він забрав у відділенні поліції.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_4 суду пояснив, що напередодні в с. Висоцьк, Дубровицького району було здійснено крадіжку з магазина. Приїхавши в с. Висоцьк, він бачив, що був зупинений мотоцикл, яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Оскільки ОСОБА_3 агресивно себе поводив, було прийнято рішення відвезти його з місця події. Будучи на місці події, він чув, як ОСОБА_2 повідомив працівникам поліції, що це він керував мотоциклом. Як відбувались події далі, він не знає, оскільки поїхав опитувати людей щодо крадіжки з магазину. Крім того, додав, що він особисто розповів дружині ОСОБА_2 про те, що його чоловіка було зупинено працівниками поліції, на що вона йому відповіла, що той мотоцикл стояв у їхньому дворі біля будинку декілька днів і вона ховала від чоловіка ключі. В подальшому, через декілька днів ОСОБА_3 разом із дружиною забрали мотоцикл з відділення поліції.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_5 суду пояснив, що 17 лютого 2019 року, він у складі групи заступив на чергування. Близько 09:30 год., на службовий планшет надійшло повідомлення про крадіжку в с. Висоцьк. Дочекавшись приїзду СОГ, він разом з групою повернулись до патрулювання району. В той момент, коли один із працівників поліції опитував свідків щодо крадіжки, він помітив, що їм на зустріч їхав мотоцикл, який звернув ліворуч. Наздогнавши та зупинивши вказаний мотоцикл, було помічено, що один з громадян сидів на мотоциклі, другий стояв неподалік. Було встановлено вказаних осіб, це був ОСОБА_2 та ОСОБА_3, місцеві жителі. На запитання, хто саме керував мотоциклом, ОСОБА_2 відповів, що він. На вимогу пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж проїхати до медичного закладу, ОСОБА_2 відмовився декілька разів. Враховуючи те, що почали збиратись односельчани ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заважали виконанню функціональних обов'язків щодо оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, було вирішено виїхати з вказаного населеного пункту. На автодорозі сполученням "Рівне-Городище-Старокостянтинів" було зупинено два автомобіля та залучено двох свідків, в присутності яких ОСОБА_2 було повторно запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж проїхати до медичного закладу, однак ОСОБА_2 в категоричній формі відмовився.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ F112068 від 17 лютого 2019 року (а.с.2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.3-4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17 лютого 2019 року (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 лютого 2019 року (а.с.6).
Згідно акту огляду на стан сп'яніння, водій ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest" F6810, відмовився в присутності двох свідків (а.с. 5).
Також, вищевказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.3-4).
Після цього ОСОБА_2 було видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння КЗОЗ "Дубровицька ЦРЛ", проте, останній відмовився від проходження огляду в медичному закладі (а.с.6).
Крім того, з оглянутих відеозаписів із нагрудної камери інспектора Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_5 судом було встановлено, що ОСОБА_2 особисто повідомляв працівників поліції, що саме він керував мотоциклом. Крім того, з вказаних відеозаписів було встановлено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так як і відмовився проїхати до медичного закладу для проведення такого огляду (CD-диск з відеозаписами долучений до матеріалів справи).
Стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обFєктивне зFясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обFєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки він відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та це повністю підтверджується матеріалами справи.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_2, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 скоїв грубе правопорушення, яке у випадку його не виявлення працівниками поліції, могло потягнути за собою тяжкі наслідки.
Відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки, ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував. А тому, враховуючи викладене, суд не може застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовFязаний зFясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помFякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зFясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_2, а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Разом із тим, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 24, 40-1, 284, 287, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень).
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код за ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: 899998;
рахунок отримувача: 31211256026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень).
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_8