Справа № 567/363/19
03 травня 2019 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
секретар - Самолюк А.В.
з участю
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРЕМІУМ АКТИВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
встановив:
ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" звернулось в Острозький районний суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 20166 грн. 80 коп. заборгованості за договором про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
В обґрунтування позову ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" зазначає, що між ТОВ "ФК Є ГРОШІ" та ОСОБА_1 було укладено договір №3539710660-036069 від 25.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Зазначає, що вказаний договір було укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті https://e-groshi.com і виконання дій, які свідчать про укладення договору.
Вказує, що враховуючи вимоги Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про електронну комерцію", договір №3539710660-036069 від 25.08.2018 року є письмовим правочином та відповідає формі, визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджує досягнення стронами всіх істотних умов договору.
Позивач зазначає, що п.2.1. договору визначено, що позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою в порядку і в строк, визначений цим договором.
Вказує, що позикодавець виконав зобов'язання за вказаним договором та ТОВ "ФК Є ГРОШІ" було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 3000 грн., на підставі договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 року, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,99% (59,70 грн.) за кожен день, що становить 726,35% на рік, починаючи з дати видачі позики і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно.
Зазначає, що згідно договору, строк, на який надана позика становить 31 день та таким чином, згідно п.5.4 договору, дата повернення позики - не пізніше 23.00 год. 24.09.2018 року включно.
Вказує, що відповідач не повернула суму позики, чим порушила умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 15.01.2019 року складає 3000 грн. - заборгованість за кредитом та 8596 грн. 80 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Окрім того, вказує, що оскільки, п.7.1 договору визначено, що у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, окрім процентів, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення, то з відповідача підлягає стягненню заборгованість за пенею, яка станом на 15.01.2019 року становить 8570 грн.
Зазначає, що 15.01.2019 року між позикодавцем та ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №1501/1, відповідно до якого ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" набуло статусу нового кредитора - стягувача за договором №3539710660-036069 від 25.08.2018 року, укладеним між ТОВ "ФК Є ГРОШІ" та ОСОБА_1 .
Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №3539710660-036069 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту в сумі 20166 грн 80 коп., з яких: 3000 грн. заборгованість за кредитом, 8596 грн. 80 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 8570 грн. заборгованості за пенею та 1921 грн. витрат на сплату судового збору.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що 25.08.2018 року за допомогою інтернет-ресурсу уклала договір з ТОВ "ФК Є ГРОШІ", в результаті якого отримала кредит в сумі 3000 грн., які були зараховані на її банківську карту.
Підтвердила, що сторонами було погоджено усі істотні умови договору, зокрема, те, що строк надання позики за договором становить 31 день та їй було відомо про необхідність повернення грошових коштів позикодавцю до 23 год. 24.09.2018 року включно.
Водночас, пояснила, що на погашення позики нею було перераховано для ТОВ "ФК Є ГРОШІ" лише 1600 грн. 25.11.2018 року одноразовим платежем та в подальшому заборгованість нею не сплачувалася.
Окрім того, вказала, що ТОВ "ФК Є ГРОШІ" їй було надано електронну копію укладеного між сторонами договору №3539710660-036069 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Зазначила, що не пам'ятає розміру відсоткової ставки за користування коштами, яка була визначена за домовленістю між ними, та повідомила, що розмір пені за договором становив 3%.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві, позов підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності.
В судовому засіданні встановлено, що 25.08.2018 року між ТОВ "ФК Є ГРОШІ" та ОСОБА_1 , шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті https://e-groshi.com і виконання дій, які свідчать про укладення договору, було укладено договір №3539710660-036069 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідно до нього відповідач отримала позику у в сумі 3000 грн., які були перераховані на підставі договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 року на банківську карту ОСОБА_1 , зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,99% (59,70 грн.) за кожен день користування позикою, починаючи з дати видачі позики і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно.
Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Зокрема, в ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
З аналізу положень ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" вбачається, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін.
Водночас, ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договір №3539710660-036069 від 25.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання - це правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2.1 договору №3539710660-036069 від 25.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту визначено, що позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов'язується отримати (прийняти) та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений цим договором.
Так, з платіжного доручення №6461 від 25.08.2018 року та повідомлення ТОВ "Платежі Онлайн" від 28.01.2019 року вбачається, що позикодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме 25.08.2018 року надав відповідачу позику у розмірі 3000 грн., шляхом здійснення переказу на банківську карту ОСОБА_1
При цьому, вказаний переказ коштів здійснено на підставі договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 року, укладеного між ТОВ "ФК Є ГРОШІ" та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Водночас, відповідно до п.10.1.3 договору, позичальник зобов'язується вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою. При цьому, сторонами визначено, що строк надання послуг за цим договором (строк на який надається позика) розпочинається з моменту отримання позичальником коштів відповідно до умов договору (п.5.1 договору) та становить 31 день (п.5.2 договору).
Таким чином, враховуючи, що позика надана відповідачу 25.08.2018 року, то ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою в строк не пізніше 23:00 год. 24.09.2018 року включно (п.5.4 договору).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Статею 629 ЦК України визначено, що довір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Оскільки за договором, укладеним між ТОВ "ФК Є ГРОШІ" та ОСОБА_1 , остання взяла на себе зобов'язання погасити зазначений кредит та проценти по ньому не пізніше 23:00 год. 24.09.2018 року та зазначені обов'язки порушила, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, то у позикодавця виникло право вимоги повернення позики, що лишилася в розмірі 3000 грн. та сплати процентів.
Окрім того, ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Пунктом 3.2.1 договору визначено, що проценти за користування позикою становлять 1,99% (59 грн. 70 коп.) за кожен день користування позикою (726,35 процентів річних), починаючи з дати видачі позики і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою.
Оскільки така відсоткова ставка відповідає умовам договору і станом на 15.01.2019 року заборгованість по процентам за користування кредитом становила 8570 грн. і на даний час відповідачем не сплачена, то в цій частині позовні вимоги слід задоволити.
При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.
Окрім того, пунтом 7.1 договору визначено, що у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Пеня підлягає сплаті шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або перерахування таких коштів на поточний рахунок позикодавця.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
При цьому, відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання перед позикодавцем порушила, то відповідно до п.7.1 договору та вимог ст.549 ЦК України з неї підлягає стягненню пеня в розмірі 8570 грн., розмір якої підтверджується, доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2019 року між ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" та ТОВ "ФК Є ГРОШІ" було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №1501/1, відповідно до якого клієнт відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, у зв'язку з чим гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стали дійсними для фактора та вважаються наданими фактору, а також до фактора перейшли всі пов'язані з ними права, зокрема право грошової вимоги щодо сум основного боргу, нарахованих та несплачених боржниками відсотків, неустойок у повному обсязі.
Згідно ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п.3.4.2. договору факторингу не пізніше тридцяти робочих днів після набуття чинності цим договором клієнт зобов'язаний сповістити боржників про укладання цього договору і повідомити, що платіж на користь фактора є належним.
Дані умови договору виконанні, що підтверджується повідомленням про відступлення з підтвердженням відправлення №89 від 04.01.2019 року, витягом з акту прийому-передачі прав вимоги згідно договору факторингу від 15.01.2019 року (додаток №1 до договору).
Таким чином, внаслідок укладання вищевказаного договору про надання фінансових послуг факторингу №1501/1 від 15.01.2019 року, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" набуло статусу нового кредитора - стягувача за договором №3539710660-036069 від 25.08.2018 року.
Статею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконала своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором №3539710660-036069 від 25.08.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
При вирішенні зазначеного спору суд бере до уваги і те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за договором суду не подав.
З врахуванням наведеного, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 20166 грн. 80 коп. заборгованості за договором №3539710660-036069 від 25.08.2018 року, з яких: 3000 грн. заборгованість за кредитом, 8596 грн. 80 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 8570 грн. заборгованості за пенею.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1921 грн. судового збору, а тому за правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1921 грн. витрат на сплату судового збору.
На підставі ст.509, 549, 1048, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРЕМІУМ АКТИВ" (юридична адреса: м.Дніпро, вул.Мандриківська, 66, код ЄДРПОУ 41797188) 20166 грн. 80 коп. заборгованості за договором №3539710660-036069 від 25.08.2018 року, з яких: 3000 грн. заборгованість за кредитом, 8596 грн. 80 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 8570 грн. заборгованості за пенею та 1921 грн. витрат на сплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.05.2019 року.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.