Справа № 607/26009/18
Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 33/817/174/19
Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія -
13 травня 2019 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю адвоката Нюні О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року,-
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп..
Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 09.12.2018 року близько 17 год. 46 хв. керував транспортним засобом марки УАЗ 3164-020, номерний знак НОМЕР_1 , в м.Тернополі по вул.Коновальця,4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820, на табло якого висвітило показник 2,33 проміле, а також у медичному закладі КУТОР «ТОНД», чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки суд з процесуальними порушеннями неповно та необ'єктивно розглянув справу про адміністративне правопорушення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам у справі.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ним 09 грудня 2018 року транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відсутні докази на підтвердження факту пропонування йому працівниками поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції складено із порушенням вимог п.11 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, та з порушенням ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП оскільки належним чином не роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вказує, що всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року №1413/27858 працівники поліції не оформили направлення на огляд водія транспортного засобу та не долучили його до матеріалів справи.
Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано розглянув справу про адміністративне правопорушення без допиту свідків, порушивши при цьому принцип безпосередності дослідження судом доказів.
Крім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що він не брав участі у розгляді справи 04.03.2019 року у зв'язку із перебуванням на лікуванні, а з повним текстом постанови суду ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.04.2019 року, що позбавило його можливості оскаржити її у встановлений законом строк.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Нюню О.І., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2018 року серії БД №206861, згідно якого інспектором роти №4 батальйону УПП в м.Тернополі ДПП лейтенантом поліції Тернопільським Ю.В. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 09 грудня 2018 року о 17 год. 46 хв. в м.Тернополі по вул.Коновальця, 4 транспортним засобом марки УАЗ 3164-020, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820 №ARНJ-0295 (повірка дійсна до 03 жовтня 2019 року) у присутності двох свідків.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Як вбачається з результату тесту рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 2,33 %( проміле). З вказаним результатом тесту ОСОБА_1 не був згідний та виявив бажання проїхати у медичний заклад.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився працівниками поліції у відповідності із вимогами п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1425/735, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи.
Також факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09 грудня 2018 року, проведеного лікарем КУТОР ТОНД 09.12.2018 року о 19 год. 00 хв. та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.12.2018 року, складеним інспектором поліції Тернопільським Ю.В..
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначили, що 09 грудня 2018 року близько 18:05 год. були присутні в якості свідків при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 за допомогою застосування газоаналізатора алкотест Драгер. Результат тесту показав наявність алкоголю у крові ОСОБА_1 у розмірі 2,33 %(проміле), з вказаним результатом тесту ОСОБА_1 не був згідний та виявив бажання проїхати у медичний заклад.
Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Крім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення чи після його оформлення - ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Посилання апелянта на те, що він не керував транспортним засобом 09 грудня 2018 року спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: електронним рапортом від 09.12.2018 року, з якого вбачається, що 09.12.2018 року о 17 год.43 хв. в телефонному режимі у поліцію надійшло повідомлення про те, що в м.Тернополі по вул. Дівочій водій автомобіля марки, Джип Патріот, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння; рапортом від 09.12.2018 року, складеним лейтенантом поліції Станьком С.П .; відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції.
Твердження апелянта про те, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2018 року працівниками поліції, всупереч вимогам Інструкції та ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП йому належним чином не роз'яснено його права, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами із нагрудних камер поліцейських.
Посилання апелянта на порушення процедури направлення його на проходження огляду у медичному закладі у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи такого направлення є необґрунтованим, оскільки працівники поліції у відповідності із вимогами розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 забезпечили його доставку у медичний заклад протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, де ОСОБА_1 пройшов відповідний огляд.
Необґрунтованими є доводи захисника щодо порушення принципу безпосередності дослідження письмових пояснень свідків, які не з'явилися в судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджала суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст.252 КУпАП дати їм належну правову оцінку.
Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення розглянув справу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі - відсутні.
Оскільки вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, зокрема апелянт не був присутній під час розгляду справи у зв'язку із перебуванням на лікуванні, а із повним текстом постанови суду ознайомився лише 02.04.2019 року, тому вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року щодо нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис