Справа № 450/1029/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/157/19 Доповідач: ОСОБА_2
06 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України,
з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
за апеляційною скаргою прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_8 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 лютого 2019 року,
ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 лютого 2019 року повернуто прокурору Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_8 матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 12018140270001898 від 5.11.2018 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 лютого 2019 року прокурор Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зі змісту обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_6 вбачається, що такий складається з двох аркушів і містить посилання на першій та другій сторінці про те, що затверджений прокурором. При цьому підпис прокурора в обвинувальному акті наявний. Крім того, вищевказаний підпис прокурора наявний після посилання про те, що обвинувальний акт затверджено.
Водночас чинним КПК України не передбачено, як обов'язкової форми затвердження обвинувального акта прокурором на його початку, так і заборони на затвердження обвинувального акту прокурором в кінці такого, а саме після підпису слідчого.
Проте всупереч вищевказаного та вимог кримінального процесуального закону України 14 лютого 2019 року судом першої інстанції прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта, покликаючись на те, що такий не затверджений прокурором.
Вважає, що було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурорів на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого, який покладається на розсуд суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.
Також згідно ч.3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Згідно п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що за результатами підготовчого судового засідання суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Так, з обвинувального акта відносно ОСОБА_6 вбачається, що такий підписаний слідчим ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_8 , разом з тим даний обвинувальний акт не затверджений прокурором ОСОБА_8 .
За таких обставин доводи апеляцйної скарги прокурора про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.
Суд першої інстанції, постановивши ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору, правильно покликався на недоліки, допущені при його затвердженні прокурором.
Доводи апеляційної скарги про відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, не відповідають дійсності та є помилковими.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. Ухвала суду першої інстанції є законною й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 лютого 2019 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4