Єдиний унікальний № 331/208/19 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В.,
Провадження №33/807/281/19 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ст. 124 КУпАП
06 травня 2019 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Артеменка Є.А., розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою його захисника - адвоката Артеменка Є.А. на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 квітня 2019 року, якою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Василівка Запорізької області, громадянина України, фізичної особи-підприємця, з професійно-технічною освітою, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою суду, 05 січня 2019 року, о 23 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_1 , в районі буд.№29 по пр.Соборному в м.Запоріжжі, керуючи автомобілем Peugeot 413, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час зупинки автомобіля не вжив заходів, щоб не допустити його самовільного руху, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух та зіткнувся зі службовим автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні), під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зупинку на світлофорі, чим порушив п.15.12 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, постраждалих немає.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 . - адвокат Артеменко Є.А. просить вищезазначену постанову суду скасувати, провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди, зазначає про те, що свідок ОСОБА_2 обличчя водія не бачив, впізнав водія за зростом; свідок ОСОБА_3 , який побіг за пасажиром, бачив, що відбувалося за ним - хто вибіг з водійського сидіння, момент ДТП. Щодо вказаних свідків з боку захисту зверталась увага суду на те, що вказані особи є заінтересованими в результаті розгляду даної справи, оскільки страховику необхідно надати рішення суду для встановлення винної особи для відшкодування витрат; відео з місця ДТП не містить моменту ДТП, а також доказів того, хто взагалі керує транспортним засобом; пояснення свідка ОСОБА_3 щодо того, що автомобілі після ДТП були переставлені з місця ДТП, не можна вважати належним та допустимим доказом, так як не зрозуміло, чи взагалі було ДТП, чи автомобілі були навмисно поставлені впритул. 15 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 було складено три протоколи за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126, ст.124 КУпАП, провадження по справам відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП були закриті на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, проте суд першої інстанції, оцінивши ті ж докази, дійшов до протилежного висновку. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимим доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лиже початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Заслухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив суду, що жодного відношення до ДТП, яке відбулося 05 січня 2019 року, він не має, оскільки вказаним транспортним засобом він не керував. Так, 05 січня 2019 року, у нічний час доби він знаходився на зупинці громадського транспорту на мікрорайоні «Космос», в цей час біля нього зупинився автомобіль «Пежо», за кермом якого був його товариш на ім'я ОСОБА_4 . ОСОБА_4 поцікавився в нього, куди він збирається їхати, та запропонував підвезти його додому. Здійснюючи рух по проспекту Соборному, в районі автовокзалу, він почув, що за ними слідує автомобіль патрульної поліції із ввімкненими проблисковими маячками. ОСОБА_4 не зупиняючись, під'їхав до перехрестя пр.Соборного та вул.Академіка Амосова. Після того, як ОСОБА_4 зупинив транспортний засіб на вказаному перехресті на червоний сигнал світлофору, він закричав йому вибігати з машини і вибіг з авто. Не розуміючи, що відбувається, він, в свою чергу, теж вибіг із автомобіля та побіг в іншому напрямку. Через деякий час він був затриманий працівниками поліції. Крім того, зазначив, що зіткнення автомобілів сталося з вини патрульних поліцейських, які не дотримались дистанції та в'їхали в автомобіль «Пежо».
Ці пояснення ОСОБА_1 підтримав і при апеляційному розгляді.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 301148 від 06 січня 2019 року, згідно з яким, ОСОБА_1 у зазначений час, керуючи транспортним засобом, під час зупинки автомобіля не вжив заходів, щоб не допустити його самовільного руху, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух та зіткнувся зі службовим автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні), під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зупинку на світлофорі, від підпису протоколу та надання пояснень по суті порушення відмовився, будь-яких зауважень не надав; схемою місця ДТП; рапортом; поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 ; фотознімками.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором патрульної поліції. Так, 05 січня 2019 року, керуючи службовим транспортним засобом «Тойота Пріус», він разом із лейтенантом ОСОБА_3 здійснював патрулювання. Перебуваючи на території Комунарського району, вони звернули увагу на автомобіль «Пежо» білого кольору, який здійснюючи рух, зайняв дві полоси для руху, що унеможливлювало здійснення його випередження. Дзеркала заднього виду вказаного автомобіля були закриті. В районі автовокзалу вони вирішили зупинити вказаний автомобіль. Він ввімкнув звуковий сигнал та проблискові маячки, але «Пежо» не зупинилося. В районі перехрестя пр.Соборного та вул.Академіка Амосова автомобіль «Пежо» зупинився на червоний сигнал світлофора. Він зупинився за цим автомобілем на відстані не менше півтора метра. В цей момент водій та пасажир «Пежо» вибігли із вказаного автомобіля. Пасажир побіг у бік «Калантировки», його почав переслідувати та в подальшому затримав лейтенант Сорока В.В. Водій побіг в бік вул. Базарної, він почав його переслідування, але зупинився оскільки в цей момент автомобіль «Пежо» почав самовільний рух назад та в'їхав в їх службовий автомобіль. В результаті зіткнення автомобілі отримали пошкодження, «Пежо» - подряпини та вм'ятини на задньому бампері, «Тойота Пріус» - вм'ятини на передньому бампері, який, крім того, лопнув. Водій автомобіля «Пежо» був затриманий іншим екіпажем спецпідрозділу ГУНП в районі КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» ЗОР. По всім зовнішнім ознакам стверджує, що за кермом автомобіля «Пежо» перебував ОСОБА_1 , який відмовився від надання пояснень. При оформленні протоколу працівники поліції намагалися встановити власника даного автомобіля, проте, з власником зв'язки не встановлені, потім надійшло повідомлення про те, що автомобіль перебуває в угоні. Після того, як працівники спецпідрозділу затримали ОСОБА_1 , його (свідка ОСОБА_2 ) попросили, щоб він прибув до місця затримання для того, щоб впізнати ОСОБА_1
Вказані пояснення свідок ОСОБА_6 підтримав і при апеляційному розгляді, додавши, що саме ОСОБА_1 вийшов з місця водія автомобіля «Пежо» та став тікати, а після затримання останнього екіпажем спецпідрозділу поліції він його впізнав за зростом, тілобудовою та одягом і впевнений, що саме він керував автомобілем «Пежо».
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 05 січня 2019 року він здійснював патрулювання на службовому автомобілі «Тойота Пріус» під керуванням його напарника інспектора ОСОБА_6 , рухаючись по вул.Космічній в біг автовокзалу. Їх увагу привернув автомобіль «Пежо», який здійснював рух з боку в бік і, на якому були закриті дзеркала заднього виду. В результаті чого було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб та ввімкнено спец сигнали, проте вказаний автомобіль не зупинявся. На перехресті пр.Соборного та вул.Академіка Амосова «Пежо» зупинилося на червоний сигнал світлофора, після чого, спочатку вибіг пасажир, яким виявися громадянин Трескунов, якого він почав переслідувати та згодом затримав. З водійської сторони вибіг водій, який побіг у бік вендиспансера, якого згодом затримав спецпідрозділ «Сапсан», ним виявився ОСОБА_1 Крім того зазначив, що після того, як водій та пасажир транспортного засобу «Пежо» вибігли в різні боки, вказаний транспортний засіб скотився назад та здійснив наїзд на службовий автомобіль, оскільки ОСОБА_1 не поставив його на стоянкове гальмо. Внаслідок зіткнення обидва автомобіля отримали пошкодження - автомобіль «Тойота» отримав пошкодження переднього бампера, держномера, кріплення для номера, автомобіль «Пежо» отримав пошкодження лакофарбового покриття та вм'ятини заднього бамперу.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та те, що ОСОБА_1 під час зупинки автомобіля не вжив заходів, щоб не допустити його самовільного руху, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух та в'їхав у службовий автомобіль поліції.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему ДТП та фото таблицю до цієї схеми, на яких зафіксовано розташування автомобілів після ДТП та їх пошкодження.
Дослідивши надані докази, суд дійшов правильного висновку, про те, що вони підтверджують поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.
Зокрема, згідно з відеозаписом подій, що міститься на DVD - диску, вбачається, що патрульний автомобіль «Тойота», переслідуючи автомобіль «Пежо» білого кольору, зупинився позаду нього на достатній відстані, а не впритул, як про це зазначає сторона захисту.
Також, відповідно до відомостей, зазначених в рапорті інспектора поліції ОСОБА_2 підтверджується факт того, що водій «Пежо» після зупинки транспортного засобу не вжив всіх заходів зупинки транспортного засобу та допустив його самовільний рух назад, внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на службовий автомобіль «Тойота Пріус».
Вищевказані докази узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, в т.ч. схемою місця ДТП та фото таблицею.
Суд обґрунтовано поставився критично до доводів сторони захисту стосовного того, що матеріалами справи не підтверджено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Пежо», оскільки зазначене спростовується показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які чітко вказали саме на ОСОБА_1 , як на чоловіка, який вибіг з автомобілю «Пежо» з боку водійської двері автомобіля та побіг в бік КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» ЗОР, де згодом був затриманий іншим екіпажем поліції.
Твердження ОСОБА_1 про те, що ДТП сталася з вини водія автомобіля Toyota Prius ОСОБА_2 , є голослівними.
Отже, проаналізувавши досліджені докази, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення. В даному випадку ОСОБА_1 залишив транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, унаслідок чого сталася ДТП.
Додаткові докази, досліджені судом апеляційної інстанції, висновків суду не спростовують.
Так, при апеляційному розгляді заслухано пояснення інспектора поліції ОСОБА_7 , який пояснив, що 05 січня 2019 року під час несення служби від екіпажу 801 у складі інспекторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшло повідомлення в радіоефірі про те, що автомобіль не зупиняється на їх вимогу, потім особи залишили автомобіль та втекли. Коли він під'їхав на місце зіткнення автомобілів, особи, які перебували в автомобілі, були затримані - ОСОБА_1 та інша особа, прізвище якої він не пам'ятає. ОСОБА_2 йому пояснив, що транспортний засіб на його вимогу не зупинявся, за кермом був ОСОБА_1 , який знаходився в стані сп'яніння. Після чого були відібрані пояснення. Автомобілі стояли на перехресті вул.Поштової та пр.Соборного під нахилом, у автомобілів були механічні пошкодження: в автомобілі «Тойота» - передній номерний знак, в автомобілі «Пежо» - задній бампер. Під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 перебував у патрульному автомобілі, в нього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди, були перевірені судом першої інстанції та спростовані в постанові.
Ставити під сумнів показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на особу, яка керувала автомобілем «Пежо» на момент його зупинки працівниками поліції, жодних підстав не вбачається.
Також, з врахуванням всіх наявних у справі доказів у їх сукупності, немає підстав вважати, що автомобілі на місці події переміщувалися.
З приводу доводів апелянта про те, що 15 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 було складено три протоколи: за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126, ст.124 КУпАП, та провадження по справам відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП були закриті на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, проте суд першої інстанції, оцінивши ті ж докази, дійшов до протилежного висновку, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Згідно з матеріалами справи, суд приймав рішення на підставі доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, та які мають відношення саме до цієї справи.
Версія ОСОБА_1 щодо обставин справи є непереконливою та спростовується наявними у справі доказами.
Доводи апелянта про те, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, нічим не підтверджуються, також спростовуються вищенаведеними доказами.
Наявних доказів достатньо для вирішення справи по сутті. При цьому, для повного і всебічного з'ясування всіх обставин даної справи спеціальні знання не потрібні.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку всім наявним доказам та належним чином вмотивував у постанові свої висновки.
Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника - адвоката Артеменка Є.А., правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи, що на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 . - адвоката Артеменка Є.А. залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 331/208/19