Справа №672/343/19
Провадження №2/672/314/19
(заочне)
14 травня 2019 р. м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Городка цивільну справу №672/343/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3
про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що остання більше року не проживає за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 , добровільно його заливши. Той факт, що відповідач більше року не проживає за даною адресою, не несе спільні витрати на утримання житла, тощо - порушує права позивача, як власника даного житлового приміщення.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять їх задовольнити. Не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином у порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи приписи ч.4 ст.223 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача на розгляд справи за відсутності відповідача (заочний розгляд), суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Заслухавши позивача та її представника, свідка, вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 є одноосібним власником садиби АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності (а.с.5).
З копії рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради Городоцького району Хмельницької області №84 від 29.04.2015 року вбачається, що будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 присвоєно нову поштову адресу, а саме: АДРЕСА_2 (а.с.6).
Як вказує позивач, в даній садибі її колишня невістка ОСОБА_1 не проживає більше десяти років. Крім того, 29.12.2010 року її невістка ОСОБА_1 розірвала з її сином ОСОБА_4 шлюб. Дані обставини підтверджується:
копією рішення Городоцького районного суду Хмельнцької області від 29.12.2010 р., з якого вбачається що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно було розірвано шлюб. З даного рішення суду вбачається, що сторони вже на той час разом не проживали (а.с.7);
довідкою виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 15.02.2019 р. з якої вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9);
Крім того, факт відсутності ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 більше десяти років підтвердила в судовому засіданні свідокОСОБА_5. Додатково свідок зазначила, що відповідач залишила зареєстроване місце проживання з власної волі, без будь-якого примусу, вивезла із собою всі свої речі.
Таким чином, відповідач залишаючись зареєстрованими у даному будинку в порушення ч.1 ст. 319 ЦК України, згідно якої : "Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд", - чинить перешкоди дійсному власнику (власникам), оскільки останні не можуть вільно розпоряджатися своїм майном, що створює для них ряд незручностей.
Також, відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України: "Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою ... про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню ".
Ч.2 ст. 405 ЦК України визначено, що член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Вирішуючи питання чи має відповідач статус члена сім'ї, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Положення ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР зазначає, що до членів сім'ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Права члена сім'ї має також і особа, яка перестала бути членом сім'ї наймача, але продовжує проживати в займаному ним житловому приміщенні.
У рішенні Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 03.06.1999 р. у справі №1-8/99 №5-рп/99, зазначено, що щодо поняття „член сім'ї" Конституційний Суд України виходить з об'єктивної відмінності його змісту від галузі законодавства, підкреслюючи при цьому, що навіть міжнародно-правовими актами не встановлено єдиних критеріїв чи поосібного переліку членів сім'ї.
Аналіз змісту норм галузевого законодавства, що регулює питання втрати права користування житловим приміщенням дозволяє віднести до членів сім'ї власника осіб, які проживають з власником і ведуть з ним спільне господарство; колишніх членів сім'ї власника, зокрема осіб, які проживають з власником, але з певного часу вже не є членами сім'ї; члени сім'ї колишнього власника, зокрема особи, які проживають у житлі, право власності на яке перейшло від громадянина, який зберігає сімейні стосунки з користувачами жилого приміщення, до інших осіб; колишніх членів сім'ї колишнього власника житлового приміщення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача
Крім того, у порядку, визначеному ч.1 ст.141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 319, 386, 405 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 768 грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Городоцький районний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , інд. АДРЕСА_3 .
Представник позивача : ОСОБА_2 , інд. АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІПН невідомий, паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: інд. АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 14.05.2019 року.
Суддя: