14.05.2019
Справа №607/6927/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Кунцьо С.В.
з участю секретаря с/з: Дуркало Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до: Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області
про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського роти 1 взводу УПП в Івано-Франківській області Жураківським І.І. від 08.03.2019 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови громадянин ОСОБА_1 08 березня 2019 року о 15 год. 56 хв. на автомобільній дорозі Н-10 148 км керував автомобілем марки «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався із швидкістю 75 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, оскільки доказів вчинення ним правопорушення представлено не було.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області у судове засідання не з'явився, однак надіслав відзив на адміністративний позов, де вказує, що вимоги позивача є безпідставними оскільки інспектор УПП діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Одночасно вказує, що позивачем було порушено правила дорожнього руху, що підтверджується самою постановою, відеозаписом приладу Trucam, на якому зафіксовано факт правопорушення, та який правомірно використовується, що підтверджено експертним висновком. Також до відзиву долучено ряд фото, зокрема із приладу Trucam, як доказ вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху та відеодиск.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №280293, громадянин ОСОБА_1 08 березня 2019 року о 15 год. 56 хв. на автомобільній дорозі Н-10 148 км керував автомобілем марки «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався із швидкістю 75 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно постанови серії ВР №280293від 08.03.2019 року, винесеної поліцейського роти 1 взводу УПП в Івано-Франківській області Жураківським І.І. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Так, п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення водіями перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, представником УПП в Івано-Франківській області суду надано ряд фотографій із пристрою TruCam, та відео фіксацію.
Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Однак, як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема оскаржуваної постанови, така не містить жодних посилань на будь-які інші фактичні дані, на підставі яких поліцейський дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема у цій же постанові графа 8 «до постанови додаються…» не заповнена, що також породжує питання чи фіксувався процесуальний порядок, з моменту виявлення ймовірного проступку, до вручення копії постанови про адміністративне правопорушення. Оскільки оглянутий судом відеодоказ, який долучений представником відповідача до відзиву, а саме диск на якому мали б міститися події 08 березня 2019 року, які описані в постанові, виявився пустим та жодної інформації на ньому не міститься, таким чином він не є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в порядку ст. 72 КАС України.
Окрім цього, у оскаржуваній постанові поліцейським зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом на 148 км автомобільної дороги Н-10, у населеному пункті, перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 25 км/год., однак згідно фотофіксації із приладу TruCam Serial №TС000680 від 08.03.2019 року, яка долучена до відзиву, прив'язка автомобіля «Опель Віваро» належить до 128 км вказаної автомобільної дороги. Окрім цього схема організації дорожнього руху надана на адресу суду до відзиву, також описує 148 км. Таким чином суду не зрозуміло на якому саме кілометрі автомобільної дороги Н-10, позивач вчинив ймовірне правопорушення, чи належить 128 км вказаної дороги до населеного пункту, та чому представником відповідача на схемі зроблено прив'язку до 148 км а не 128 км, адже доказом перевищення швидкості можуть бути тільки показання вимірювального приладу. Вказані суперечності між наданими представником відповідача доказами, не дають суду можливості прийняти об'єктивне рішення, яке не суперечитиме вимогам чинного законодавства, адже всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Через відсутність належних доказів щодо місця вчинення правопорушення та вини особи у вчинені правопорушення, особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, судом не може бути надано правової оцінки зазначеним у постанові обставинам справи, оскільки така оцінка без підтверджуючих доказів вчинення адміністративного правопорушення може призвести до неправильного висновку про наявність в діях позивача порушення вказаного у постанові.
Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суб'єкт владних повноважень повинен, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення в діях позивача, натомість, таких доказів постанова не містить.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП та нормам процесуального права. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним, а тому постанову серії ВР №280293 від 08 березня 2019 року слід скасувати а провадження у справі закрити.
На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, ст.122, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 262, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області (вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №280293 від 08 березня 2019 та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії ВР №280293 від 08 березня 2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 14 травня 2019 року.
Головуючий суддя
С. В. Кунцьо