Справа № 676/4433/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/324/19
14 травня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2, Управління державної реєстраційної служби Кам'янець-Подільської міської ради, приватного нотаріуса Рибака Степана Йосиповича про визнання недійсним договору іпотеки, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Семенюк В.В. від 18 жовтня 2018 року,-
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У вересні 2016 року ОСОБА_1, звертаючись в суд із вказаним позовом до відповідачів, зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вона є єдиним спадкоємцем і постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і досі проживає у спадковій квартирі. При зверненні до нотаріуса їй було відмовлено в оформленні спадщини, оскільки спадкова квартира зареєстрована не за померлим, а за ОСОБА_2 ОСОБА_3 ще за життя подарував цю квартиру останній і хоча за рішенням суду цей договір дарування був визнаний недійсним, але померлий не встиг перереєструвати квартиру на своє ім'я. Крім того, під час перебування квартири у ОСОБА_2, остання встигла спірну квартиру обтяжити, уклавши договір іпотеки з АКБ «Укрсоцбанк».
Оскільки договір дарування визнаний судом недійсним, то є недійсним і договір іпотеки, укладений ОСОБА_2, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків.
Тому просила скасувати державну реєстрацію права власності від 26.10.2005 року на квартиру АДРЕСА_1 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2, визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом від 06.02.2008 року № 256 та скасувати реєстрацію підстави обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна - договір іпотеки від 06.02.2008 року, реєстровий номер 6532424. Також просила визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, що складається з квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 06 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідчений 06.02.2008 року приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу. Скасовано реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 по договору дарування квартири від 02.10.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4073, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кам'янець-Подільському Хмельницької області.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Вказує, що у позові позивач не наводить поважних причин, які б заважали спадкодавцю оформити належно право власності, або звернутись з відповідним позовом раніше. Вважає, що перебіг строку позовної давності почав рахуватись з 20.02.2012 року, дня ухвалення рішення щодо недійсності договору дарування, та сплинув 20.02.2015 року, а позивач звернувся до суду 09.09.2016 року, тобто поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що 11 грудня 2015 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги як дружина померлого, постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто, належно прийняла спадщину.
Нотаріусом позивачці відмовлено в оформленні спадщини на вказану квартиру, оскільки вона зареєстрована не за померлим.
За даними Реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 26.10.2005 року за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Рибаком С.Й., приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу 02.10.2004 року за реєстровим № 4073.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 20.02.2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 вказаний договір дарування квартири визнано недійсним, проте ОСОБА_3 за життя не встиг перереєструвати квартиру на своє ім'я.
Відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та Державного реєстру іпотек встановлено наявність обтяжень квартири АДРЕСА_1 - заборони та іпотеки, підставою накладення яких є договір іпотеки від 06.02.2008 року, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідчений Рибаком С.Й., приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу. За цим договором іпотекодавець ОСОБА_2 передала в іпотеку іпотекодержателю (АКБ «Укрсоцбанк»), у якості забезпечення нею зобов'язань за договором кредиту №966/325-632-59 від 06.02.2008 року, квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що укладений іпотечний договір між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк» підлягає визнанню недійсним, оскільки договір дарування квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вчинений у 2004 році, визнаний судом недійсним, і остання не мала повноважень на розпорядження квартирою. Тому підлягає скасуванню і реєстрація права власності за ОСОБА_2 на квартиру в Державному реєстрі. Власником спірної квартири був спадкодавець ОСОБА_3, оскільки відсутність реєстрації права власності на спірну квартиру за померлим унеможливлює оформлення спадщини позивачкою, яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка і прийняла спадщину, слід визнати за нею право власності на спадкове майно.
Так, до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За змістом ст.ст. 317, 319 ЦК України лише власнику належить право розпоряджатися майном.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, ОСОБА_2 внаслідок визнання недійсним договору дарування їй квартири, не набула права власності на квартиру, відтак реєстрація права власності за ОСОБА_2 на квартиру в Державному реєстрі підлягає скасуванню.
Укладений іпотечний договір між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк» є недійсним на підставі ч.1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки остання, не будучи належним власником, не мала правомочностей на передачу в іпотеку банку спірної квартири.
Доводи апеляційної скарги про сплив позовної давності за вимогою про визнання недійсним іпотечного договору є безпідставними.
Так, згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач вказувала, що про порушення свого права (наявність іпотеки щодо квартири) вона довідалася у липні 2016 року з відмови нотаріуса в оформленні в порядку спадкування спірної квартири.
З матеріалів справи вбачається, що копія іпотечного договору була витребувана судом 29.11.2016 року, у зв'язку з чим в лютому 2017 року позивач доповнила предмет позову та просила визнати недійсним договір іпотеки і скасувати реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2
Наведене цілком спростовує доводи апеляційної скарги про те, що з моменту укладення спірного договору іпотеки чи визнання його недійсним позивач повинна була знати про його невідповідність закону, оскільки вона не була стороною цього правочину.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 травня 2019 року.
Судді Л.М. Грох
Р.С. Гринчук
А.М.Костенко