Єдиний унікальний № 333/1283/19 Головуючий в 1 інст. Холод Р.С.
Провадження №33/807/275/19 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
08 травня 2019 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Притули М.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 квітня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік..
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 384,20 грн.
Згідно з постановою суду, 22 лютого 2019 року о 19-20 годині, ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Чумаченка, буд.3 керував транспортним засобом «GEELY MR-7151А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло; порушення мови; порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України. У подальшому, ОСОБА_1 від керування автомобілем був відсторонений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначену постанову суду скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог заперечує факт керування ним транспортним засобом, зазначає, що працівники поліції підійшли до нього та запропонували пройти огляд в медичному закладі, оскільки на їх думку, він мав ознаки наркотичного сп'яніння, він просив працівників поліції пройти огляд за допомогою технічного засобу «Драгер», але йому було відмовлено. Його огляд на стан наркотичного сп'яніння не був проведений поліцейськими в присутності двох свідків, як цього вимагає ст. 266 КУпАП. Лише тоді, коли він відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я за участю двох свідків відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, який є неприпустимим доказом. Крім того, його не було відсторонено поліцейськими від керування транспортним засобом, оскільки він ним на час перевірки не керував, а знаходився на стоянці біля свого автомобіля, де і була розмова з поліцейськими.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав і пояснив, що, приблизно в 18-00 годин 22 лютого 2019 року він, його дружина, старший син, двоє малолітніх дітей (віком 6 і 8 років) та сестра дружини приїхали до м.Запоріжжя на автомобілі «GEELY MR-7151А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням. Дружину, малолітніх дітей та сестру дружини він залишив на зупинці громадського транспорту «вул. Європейська», а сам разом із старшим сином поїхав останньому відвозити продукти харчування у гуртожиток.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 301297 від 28 лютого 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився у присутності двох свідків; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з яким огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з відмовою останнього від проходження такого огляду; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі; рапортом працівника поліції; відеозаписом, згідно з яким, ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі в присутності двох свідків.
Зазначені докази в їх сукупності суд першої інстанції належним чином проаналізував та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом та зазначив, що не відмовлявся від проходження даного огляду, а зазначав про своє бажання пройти даний огляду на місці зупинки транспортного засобу, проте зазначене спростовується відеозаписом, згідно з яким ОСОБА_1 на запитання поліцейського підтвердив факт керування ним транспортного засобу та в категоричній формі відмовився від проходження огляду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він виявив бажання пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться в закладі охорони здоров'я.
Твердження апелянта про те, що його не було відсторонено поліцейськими від керування транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом паркування транспортного засобу без порушень правил дорожнього руху, та будь-яких зауважень чи клопотань не надав.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , свого підтвердження не знайшли і правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував тяжкість та обставини вчинення правопорушення, дані про особу правопорушника, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 333/1283/19