Справа №443/1668/18
Провадження №2/443/497/19
іменем України
(заочне)
11 травня 2019 року м. Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря Шальвіри І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Жидачівська міська рада Львівської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням ,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , такою, що втратила право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить їй на праві власності, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2011 року. 21 вересня 2000 року, у вказаному будинку, вона зареєструвала дружину свого сина ОСОБА_3 (відповідача у справі). Проте, остання у 2000 році виїхала на постійне місце проживання в Канаду, а тому не проживає за вказаною адресою. В даному будинку відсутнє її майно та особисті речі. Реєстрація відповідача у належному їй житлі перешкоджає вільно володіти, користуватись та розпоряджатись власним майном, а також призводить до додаткових витрат по оплаті комунальних послуг. Вона не може отримати пільги зі сплати комунальних послуг передбачені чинним законодавством, а тому вимушена звертатись до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити, покликаючись на викладені в ньому мотиви.
Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи в її відсутності, оскільки позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб.
З долученої до матеріалів справи копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 вересня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходится за адресою: АДРЕСА_1 ( арк. справи 10).
Також судом встановлено та підтверджується долученою копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають на АДРЕСА_1 , що з 21 вересня 2000 року у спірному будинку ОСОБА_2 (невістка позивача) зареєструвала своє місце проживання. Факт реєстрації відповідача за вказаною адресою, також підтверджується відповідями на запит суду в порядку ст. 187 ЦПК України з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області (арк. справи 29).
Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не проживає у спірному житлі із 2000 року. Це підтверджується відомостями, які містяться в Актах обстеження, які видані виконавчим комітетом Жидачівської міської ради Львівської області від 20 лютого, 15 листопада 2017 року та 11 вересня 2018 року, які складено комісійно та згідно яких, ОСОБА_2 , в АДРЕСА_1 , зареєстрована, але не проживає (арк. справи 22-24).
Відповідно до вимог ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням майном, хоч би ці порушення не були пов'язані із позбавленням володіння.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як встановлено судом, відповідач у справі ОСОБА_2 з 21 венресня 2000 року була зареєстрований в будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 як член сім'ї власника - її невістка. На даний час, відповідач понад вісімнадцять років знаходиться за межами України, житлом не користується, а відтак втратила право на користування житловим приміщенням.
Оскільки на даний час відсутня будь-яка домовленість між власником та відповідачем на право користування житловим будинком, позивач одноосібно несе витрати по його утриманню, а відповідач втративши право на житло, в добровільному порядку звільнити таке шляхом зняття з реєстрації наміру не виявляє, проте позовні вимоги позивача визнає, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб тому, суд вважає, що право власності позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання відповідача таким, що втратила право на користування житлом.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження , такою, що втратила право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_3 . Третя особа: Жидачівська міська рада Жидачівського району Львівської області, місцезнаходженя: 81700, м. Жидачів, вул. Шашкевича,2 , Львівської області Повний текст рішення складено і підписано 11 травня 2019 року.
Суддя З.М.Коліщук