ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2019 р. справа № 300/603/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.,
секретар судового засідання Бунич Т.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Майкович Л.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 06.05.2019 року в задоволенні клопотання Головного управління Національної гвардії України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Позивач та його представник у вступному слові позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві. Суду пояснили, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій прийнято протиправно, оскільки він з 01.06.2014 по 27.06.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території м.Донецьк, що підтверджується відповідними документами, наданими до ГУ НГУ. Водночас зазначили, що Порядком від 20.08.2014 №413, в редакції, чинній на час його участі у антитерористичній операції, не було встановлено мінімального строку залучення осіб до проведення антитерористичної операції, необхідного для одержання статусу учасника бойових дій, а тому на їх думку визначення комісією будь-яких строків, як підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій, є незаконним. Вважають, що посилання відповідача на даний Порядок із змінами, внесеними вже після участі позивача в антитерористичній операції, є безпідставним. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні проти позову, яке суд розцінює як відзив на позовну заяву. Вказав, що подані на розгляд комісії Головного управління Національної гвардії України документи не відповідали вимогам Порядку від 20.08.2014 №413, тому рішенням комісії, оформленим протоколом від 16.06.2017 року за №29, позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відмовлено правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши позивача та його представника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 15.05.2013 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу та направлений у військову частину № НОМЕР_1 (а.с.12-13).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії довідки військової частини НОМЕР_2 , позивач в період з 01.06.2014 по 27.06.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.19).
Згідно дослідженого в судовому засіданні витягу із протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій за №29 від 16.06.2017 року на підставі пунктів 2-1 та 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій.
Дані обставини відповідно до ч.1 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню як такі, що визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю прийняття комісією даного рішення враховуючи нижчевикладене.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до статті 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (стаття 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Розпорядженням КМУ від 30.10.2014 року за №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до пункту 1 вказаного Переліку м. Донецьк віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 (надалі - Порядок №413).
Так відповідно до пункту 2-1 Порядку №413 (в редакції від 16.05.2017, зі змінами внесеними в тому числі і Постановою Кабінету Міністрів України №602 від 08.09.2016) статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.
Згідно абзаців другого та третього пункту 4 Порядку №413, в редакції від 16.05.2017, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:
- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
- для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
Як встановлено судом та визнано в судовому засіданні ОСОБА_1 , відповідачу по справі було подано документи, які підтверджують залучення позивача до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, а саме на 27 календарних днів.
Крім того, як вбачається з витягу із протоколу за №29 від 16.06.2017 року, військовою частиною НОМЕР_2 до комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій були надіслані виключно довідка від 23.05.2017 року за №501/АТО, видана командиром в/ч НОМЕР_2 ; витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 22.12.2015 за №270; витяг з наказу керівника АТЦ при СБУ від 30.06.2014 року за №33/277т (а.с.23). Тобто витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції комісії надано не було.
Таким чином, оскільки до ГУ НГУ не було надано всіх необхідних документів, які б підтверджували залучення позивача до проведення антитерористичної операції на встановлений законодавством строк та не було надано жодних обгрунтованих пояснень щодо відсутності відповідних документів, відповідач не мав достатніх правових підстав, визначених пунктами 2-1 та 4 Порядку №413, для надання ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій.
При цьому суд вважає необгрунтованим посилання представника позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Порядку, в редакції, що діяла на час участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, а саме на червень 2014 року з огляду на наступне.
Так відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальновизнаним принципом права, який закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Водночас спірні правовідносини між сторонами виникли в момент звернення позивача та розгляду питання щодо надання статусу учасника бойових дій.
Судом встановлено, що матеріали про надання статусу учасника бойових дій були передані військовою частиною НОМЕР_2 на розгляд комісії Головного управління Національної гвардії України 25.05.2017 року, а оскаржене рішення було прийняте 16.06.2017 року.
При цьому, станом на травень 2017 року нормами Порядку №413 були встановлені обмеження щодо строку залучення до проведення антитерористичної операції та вимоги щодо подання інших документів для встановлення статусу учасника бойових дій.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у травні 2017 року, враховуючи беззаперечне право держави на зміну правового регулювання правовідносин, застосуванню підлягають правові норми Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, в редакції від 16.05.2017, зі змінами внесеними в тому числі і Постановою Кабінету Міністрів України №602 від 08.09.2016.
За таких обставин суд вважає, що комісією Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій обґрунтовано відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.
Враховуючи вищевикладене, за висновком суду позовні вимоги є безпідставними, а відтак позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 08803498, вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151.
Рішення складене в повному обсязі 13.05.2019 року.
Суддя Гундяк В.Д.