08 травня 2019 року м. Ужгород№ 807/519/17
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Луцович М.М.
суддів: Гаврилко С.Є., Рейті С.І.,
при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - ОСОБА_3.;
представника відповідача - Тягур І.І .;
третя особа - не з'явилася;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, де третя особа Міжгірська районна Державна адміністрація Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати компенсації в розмірі 1883,84 грн., 1739,18 грн. і 52,18 грн. передбачених ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та зобов'язання виплатити компенсації в розмірі 1883,84 грн., 1739,18 грн. і 52,18 грн. гарантованих ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
В судовому засіданні 27.11.2018 року за клопотанням представника відповідача було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міжгірську районну Державну адміністрацію Закарпатської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідком розгляду судами справ за позовом ОСОБА_2 до Міжгірської РДА, позивачу видавалися виконавчі листи, які він пред'явив до органів казначейства щодо безспірного списання коштів. У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках Міжгірської РДА дані виконавчі листи були передані до відповідача з метою їх виплати по бюджетній програмі для забезпечення виконання рішень суду. Позивач наголошував, що він не отримав ні рішення, ні постанови про виплату компенсації і тільки листом від 16.11.2016 року за №5-13/1684-19187 "Про надання інформації" позивача було повідомлено про те, що йому нарахована компенсація в розмірі 1883,84 грн. за невчасно виконаний виконавчий лист по справі №706/769/12, згідно листа від 12.01.2017 р. позивача було повідомлено, що йому нарахована компенсація в розмірі 1739,18 грн. та 52,18 грн. за невчасно виконаний виконавчий лист по справі №704/116/2012. Однак, дані компенсації не були відповідачем сплачені, а тільки нараховані, та у вищенаведених листах відповідач робить посилання, що компенсація буде виплачуватися після виплати коштів по судовим рішенням. Позивач в позовній заяві наголошує, що оскільки заборгованість держави по виплатам по судових рішеннях тільки збільшується, а тому він може ніколи не дочекатися добровільної виплати компенсації, а тому звернувся до суду для зобов'язання відповідача виплатити нараховані розміри компенсації за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, наголосивши на тому, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється відповідачем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Так, відповідачем після виплати основної суми за судовим рішенням по справі №807/542/17 були прийняті рішення про нарахування та виплату позивачеві компенсації за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів. Проте на виконанні у Казначействі знаходяться рішення судів на суму понад 4,1 млрд гривень, що надійшли та зареєстровані раніше рішень про нарахування компенсації на користь позивача, а тому виконати рішення поза чергою є неможливим, оскільки це призведе до перевищення повноважень працівників Казначейства та порушить принцип рівності стягувачів перед законом. Так, перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, у якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Представник третьої особи надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наголошуючи на тому, що Казначейство діяло в межах наданих повноважень та у спосіб визначений законодавством України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Закарпатській області листом від 30.05.2014 року №15-10-1/269-3075 було надіслано виконавчий лист Міжгірського районного суду Закарпатської області, виданий 29.04.2013 року по справі №706/769/12, виконавчий лист Воловецького районного суду Закарпатської області, виданий 27.07.2012 р. по справі №704/116/2012 про стягнення моральної шкоди та виконавчий лист Воловецького районного суду Закарпатської області, виданий 27.07.2012 р. по справі №704/116/2012 про стягнення судових витрат до Державної казначейської служби України для виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані програмою" (а.с. 9, 11-13).
Так, 31.05.2016 року на користь позивача здійснено перерахування коштів відповідно до виконавчих листів, виданих 27.07.2012 року Воловецьким районним судом Закарпатської області по справ №704/116/2012 в сумі 20000,00 грн. та 600,00 грн. (а.с. 8).
04.10.2016 року на користь позивача здійснено прерахування коштів відповідно до виконавчого листа, видатного 29.04.2013 року Міжгірським районним судом Закарпатської області по справі №706/769/12;2/706/187/12 в сумі 20000,00 грн. (а.с. 10).
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами виконавчі листи, а саме: виконавчі листи видані 27.07.2012 року Воловецьким районним судом Закарпатської області по справі №704/116/2012 про стягнення моральної шкоди і стягнення судових витрат та виконавчий лист виданий 29.04.2013 року по справі №706/769/12 Міжгірським районним судом Закарпатської області були виконані в повному обсязі.
Згідно листа від 16.11.2016 року №5-13/1684-19187 відповідач повідомив позивача, про те, що йому було нараховано компенсацію за порушення строку перерахування коштів відповідно до виконавчого листа, видатного 29.04.2013 року Міжгірським районним судом Закарпатської області по справі №706/769/12;2/706/187/12, в розмірі 1883,84 грн., яка виплачується за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (а.с. 10).
Листом від 12.01.2017 року №5-13/438-814 відповідач повідомив позивача, про те, що йому було нараховано компенсацію за порушення строку перерахування коштів відповідно до виконавчих листів, виданих 27.07.2012 року Воловецьким районним судом Закарпатської області по справ №704/116/2012, в розмірі 1739,18 грн. та 52,18 грн., яка виплачується за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (а.с. 8).
Також, згідно вище вказаних листів від 16.11.2016 року №5-13/1684-19187 та від 12.01.2017 року №5-13/438-814 відповідач повідомив позивача, що після виконання рішень судів, що надійшли раніше рішень про виплату компенсації, Казначейство здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 був затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), згідно якого визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Згідно п. 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до п. 3 Порядку №845 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно п. 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Відповідно до п. 50 Порядку №845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Згідно абз. 2 п. 50 Порядку №845 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Відповідно до п. 51 Порядку №845 у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.
Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2017 року, яка була залишена без змін та набрала законної сили згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 року було встановлено, що відповідачем були прийняті рішення про виплату компенсації позивачеві за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, які затверджені головою Державної казначейської служби України від 14.11.16 року № 19 на суму 1883,84 грн. (по виконавчому листі № 706/769/2012), від 28.12.2016 №№ 22, 23 на суму 52,18 грн. та 1739,18 грн. відповідно (по виконавчому листі № 704/116/2012).
Таким чином, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством виключно у порядку черговості надходження виконавчих документів.
При цьому, діючими нормативно-правовими актами, що регулюють поряд виконання судових рішень, не передбачено обставин, за наявності яких, Казначейство може здійснити першочергове або позачергове безспірне списання коштів.
Згідно абз. 2 п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість погашається в такій черговості: 1) у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; 2) у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; 3) у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, нарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів виплачується за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку черговості.
З системного аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що законодавством України не передбачено жодних виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів.
Таким чином, виплата компенсації позивачеві за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів може бути виплачена відповідачем виключно в порядку черговості.
Відповідно до п. 49 Порядку №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неодноразово звертався до Міністерства фінансів України з листами про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" (а.с. 80-97, 104-110).
Згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, для виконання рішень судів, що знаходяться на обліку за КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" - загальна сума коштів, що не вистачає на судові рішення І, ІІ, ІІІ черг станом на 20.11.2018 року складає 4057, 535 млн грн. та сума коштів, що не вистачає на судові рішення І черги станом на 20.11.2018 року складає 609, 758 млн. грн. (а.с. 96-97).
Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що відповідач діяв у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646), де третя особа Міжгірська районна Державна адміністрація Закарпатської області (Закарпатська область, смт. Міжгіря, вул. Шевченка, 97) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяМ.М. Луцович
Суддя С.Є. Гаврилко
Суддя С.І. Рейті
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 14.05.2019 року.