про залишення позову без розгляду
13 травня 2019 р. Справа № 400/182/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового Ткач Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про зазалишення без розгляд адміністративної справи
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003
про:визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.,
За участю:
представника позивача: Могутова А.М.,
представника відповідача: Северін В.О.,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу щодо призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Держпродспоживслужби н Миколаївській області, як переможця конкурсу;
- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, у розмірі 50000,00 грн.
Ухвалою від 19.02.2019 року суд відкрив провадження та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.03.2019 року справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строків для звернення до суду з адміністративним позовом.
В обгрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що повідомлення про результати конкурсу позивач отримала ще 03.12.2018 року, що випливає з факту надання відповіді та витребуваних документів на запит позивача. При цьому, як зазначає відповідач, повідомлення про результати конкурсу позивачу були надіслані у встановлений законом термін, та позивачем не надано жодного доказу в підтвердження протилежного. Позивач, не отрмавши повідомлення про результати конкурсу від 05.07.2018 року № 14.3/1/1680, та маючи наміри працювати в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Миколаївській області, повинен був звернутись до суду за захистом її порушених прав ще 09.08.2018 року.
Представник позивача проти заяви відповідача заперечував та зазначив, що письмове повідомлення про результати конкурса позивач отримала лише 03.12.2018 року листом відповідача від 26.11.2017 року № Ш-40/2-18 ЗПІ. Отримавши повідомлення, позивач 04.12.2018 року звернулась до в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області із заявою про організацію спеціальної перевірки та про призначення на посаду як переможця конкурсу. Але 17.01.2019 року позивач отримала лист відповідача від 14.12.2019 року № 14.9/6361, в якому позивачу відмовлено у призначенні на посаду.
Отже, позивач вважає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом повинен відраховуватись з 17.01.2019 року.
З позовною заявою позивач звернулась до суду 23.01.2019 року.
Заслухавши думку сторін, дослідивши заяву відповідача, надані до матеріалів справи документи, суд встановив наступне:
Наказом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 31.05.2019 року № 554 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Миколаївській області оголошено конкурс на зайняття вакантних посад, зокрема, начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності.
За результатами проведеного конкурсу ОСОБА_2 є переможцем конкурсу на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності.
Згідно ч. 4 ст. 28 Закону України "Про державну службу", служба управління персоналом державного органу, в якому проводився конкурс, надсилає кожному кандидату письмове повідомлення про результати конкурсу протягом п'яти календарних днів з дня їх оприлюднення.
Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 05.07.2018 року № 14.3/1/1680 відповідач повідомив позивача про те, що вона є переможцем у конкурсі на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності та просив позивача у найближчий час звернутись до відділу управління персоналом Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
Одночасно з цим, відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну службу", інформація про переможця конкурсу оприлюднюється на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, та державного органу, в якому проводився конкурс, не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу засідання конкурсної комісії відповідно до Порядку проведення конкурсу.
Отже позивач, як переможець конкурсу та обізнана особа, мала змогу ознайомитись з результатами конкурсу на веб-сайті Національного агенства України з питань Державної служби та Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області., які були оприлюднені 03.07.2018 року - після підписання протоколу конкурсної комісії 02.07.2018 року.
22.11.2018 року позивач звернулась до відповідача з запитом про повідомлення причин не надіслання їй службою управління персоналом Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомлення про результати конкурсу, оголошеного наказом від 31.05.2018 року № 554, протягом п'яти календарних днів з дня їх оприлюднення, як то передбачено ч. 4 ст. 28 Закону України "Про державну службу".
Листом від 26.11.2018 року № Ш-40/2-18 ЗПІ відповідач направиви позивачу копію листа від 05.07.2018 року № 14.3/1/1680, яке, як зазанчено у супровідному листі, вже надсилалось позивачу простою кореспонденцією.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
У рішенні від 04.12.1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення про дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 розділу І Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами й поставленою метою (див. рішення від 12 липня 2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини").
Практика ЄСПЛ щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
Аналізуючи таку практику у контексті гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, можна зробити висновок, що причини порушення прав людини частіше за все полягають у недосконалому законодавстві або в його практичному застосуванні державними органами та судовими інстанціями.
ЄСПЛ у рішенні від 06.09.2005 року у справі "Салов проти України" зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову "передбачений законом", є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатись "законом", якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й за належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Крім того, ЄСПЛ підкреслює, що рівень передбачуваності значною мірою залежить від змісту заходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості й статусу тих, до кого він застосовується.
З адміністративним позовом по даній справі ОСОБА_1 звернулась 23.01.2019 року, хоча результати колнкурсу були оприлюднені ще у липні 2018 року.
Більш того, позивач як учасник конкурсу на посаду державного службовця і, відповідно, як особа, зацікавлена у цьому процесі, якщо й не отримувала від відповідача повідомлення про результати конкурсу, то мала бути поінформована (не могла не бути поінформована) про перебіг цього конкурсу та порядок оприлюднення його результатів.
Проте з дати оприлюднення на офеційному веб-сайті відповідача результатів конкурсу, минуло понад шости місяців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 9991/23/17.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду (п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України).
Враховуючи викладене, суд залишає позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 180, 240, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області - задовольнити.
2. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 40327023) про визнання протиправною бездіяльністості Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та зобов'язання Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу щодо призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, як переможця конкурсу; стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, у розмірі 50000,00 грн. - залишити без розгляду.
3. Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих