справа №1.380.2019.000139
13 травня 2019 року
зал судових засідань №10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,
за участю:
представника позивача Наконечного О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Франківської районного адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій.
Франківська районна адміністрація Львівської міської ради (місцезнаходження: 79044, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 85) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в якому просить суд зобов'язати відповідачів за власні кошти знести самочинно збудовану окремо стоячу будівлю на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі ЛКП «Вулецьке» знаходиться будинок АДРЕСА_1, що належить територіальній громаді м.Львова та перебуває у комунальній власності. Мешканцями квартири АДРЕСА_1 самочинно споруджено будівлю розміром 6,0м х 6,0м на прибудинковій території вказаного будинку. Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14.04.2014 №176 «Про знесення самочинно збудованої окремо стоячої будівлі на АДРЕСА_1» співвласників квартири АДРЕСА_1 зобов'язано за власні кошти знести самочинну збудовану окремо стоячу будівлю на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , а території впорядкувати. Також зазначає, що відповідачі на неодноразові усні попередження ЛКП «Вулецьке» не реагували, дозвільних документів на самовільно споруджену веранду не пред'явили. У зв'язку із невиконанням відповідачами розпорядження, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відповідачі заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суду не надали.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав, що викладені у позові. Також додатково наголосив, що ним долучено до матеріалів справи довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописки відповідачів та акт 04.04.2019 ЛКП «Вулецьке» складений про те, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 не знесено самочинну збудовану окремо стоячу будівлю на прибудинковій території .
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходили.
Заслухавши вступне слово представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з таких підстав.
Суд встановив, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі у Львівській міській раді, на обслуговуванні ЛКП «Вулецьке».
Згідно з довідкою про склад сім'ї і прописки від 20.05.2014 №142, виданої ЛКП «Вулецьке», квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва власності № НОМЕР_1 від 29.05.1996. У квартирі зареєстровано 2 осіб, а саме: ОСОБА_2 (власниця); ОСОБА_1 (син власниці).
08.05.2014 ЛКП «Вулецьке» скеровано відповідачам попередження представити дозвільні документи для вирішення питання про знесення самочинного збудованої окремо стоячої будівлі в примусовому порядку.
23.05.2014 ЛКП «Вулецьке» складено акт про те, що самочинно збудована окремо стояча будівля на прибудинковій територій на АДРЕСА_1, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 добровільно не демонтовна.
14.04.2014 розпорядженням голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №176 «Про знесення самочинно збудованої окремо стоячої будівлі на АДРЕСА_1» зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які проживають у квартирі АДРЕСА_1 , у місячний термін за власні кошти знести самочинно збудовану окремо стоячу будівлю розміром 6,00мх6,00м на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та упорядкувати вказану територію.
04.04.2019 ЛКП «Вулецьке» складено акт про те, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 не виконано розпорядження Франківської районної адміністрації №176 від 14.04.2014.
Суд при вирішенні спору по суті зазначає наступне.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з ст.317 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст.319 цього ж Кодексу - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частина 5 ст.319 ЦК України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
При цьому, в силу ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно з ч.2 ст.139 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до п. 20.2.3 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 (з наступними змінами та доповненнями), незадовільний стан утримання та ремонту фасадів, цоколів, будинкових вказівників у КУпАП кваліфікується як порушення правил експлуатації житлових будинків, житлових приміщень та інженерного обладнання. Псування житлових будинків, житлових приміщень, їх обладнання та елементів.
В силу п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
П.1.4.6. Правил зазначає, що власник, наймач (орендар) жилого будинку жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, власники наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (з наступними змінами) у п.12 передбачено одержання дозволу виконкому місцевої ради та згоди решти учасників спільної власності при проведенні прибудови, надбудови або перебудови жилих і підсобних приміщень будинку.
Згідно з ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до Положення про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 № 977 (із змінами) до повноважень Франківської районної адміністрації віднесено здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій; розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).
Відповідно до вказаного Положення Франківської районна адміністрація має право звертатись у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами щодо фактів самочинного будівництва, з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
Підпунктом 3 пункту «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України «Про основи містобудування».
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцево самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечу формування державної політики у сфері містобудування, центральним органе виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку встановленому законодавством.
Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже публічно-правову природу таких правовідносин.
Як визначено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
З огляду на вказане, судом встановлено факт невиконання та недотримання відповідачами вимог законодавства у сфері містобудування, що підтверджується актом ЛКП «Вулецьке» від 04.04.2019.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за власні кошти знести самочинно збудовану окремо стоячу будівлю на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1.
Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.05.2019.
Суддя Лунь З.І.