Ухвала від 13.05.2019 по справі 1.380.2019.002342

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002342

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

13 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2019 № 58680828, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у справі шляхом зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження № 58680828 від 21.03.2019, прийнятої приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною.

Заява обґрунтована тим, що відповідач на виконання оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2019 № 58680828, прийняв постанови про арешт майна боржника від 21.03.2019, про стягнення з боржника основної винагороди від 21.03.2019 та про розшук майна боржника від 24.04.2019. Метою відкриття вказаного виконавчого провадження є примусове стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 10200,00 грн. У випадку задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 , відновлення порушених прав, а саме повернення коштів та майна потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в її задоволенні необхідно відмовити, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичневиконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суддя зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суддя також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Заява позивача обґрунтована тим, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, зокрема може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення суми штрафу.

Проте, позивач не довела та документально не підтвердила обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах заяви відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

В свою чергу, суддя звертає увагу позивача на те, що вона не позбавлена права повторно звернутись із заявою про забезпечення позову із доданням відповідних доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні передбачені ч .2 ст.150 КАС України, обставини для вжиття заходів забезпечення позову, а тому немає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала суду складена і підписана 13.05.2019.

Суддя А.Г. Гулик

Попередній документ
81694609
Наступний документ
81694611
Інформація про рішення:
№ рішення: 81694610
№ справи: 1.380.2019.002342
Дата рішення: 13.05.2019
Дата публікації: 15.05.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів