11 квітня 2019 року 16:03Справа № 280/5402/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,
представників:
позивача Зарютіної О.С.,
відповідача Школової Ю.В.,
розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родем Азов» (вул. Маршала Чуйкова, буд. 24, кв. (офіс) 27а, м. Запоріжжя , 87515 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
18.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Родем Азов» (далі - позивач) до ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «С» від 31.07.2018 №0011771407, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 82 825,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 10.07.2018 уповноваженими особами відповідача було проведено фактичну перевірку об'єкта господарювання - бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2, де здійснює господарську діяльність позивач. За результатами проведеної фактичної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 19.07.2018 №0533/08/01/14-37129687 та прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення форми «С» від 31.07.2018 №0011771407. Підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зокрема є висновок відповідача щодо протиправного не проведення позивачем операцій на повну суму наданих послуг з тимчасового проживання через РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документу на загальну суму 2400,00 грн., що підтверджує виконання розрахункової операції, та не оприбуткування позивачем готівки, яка отримана за надання послуг з тимчасового проживання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 16565,00 грн.
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» від 31.07.2018 №0011771407 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений Договір оренди (майнового найму) нежитлового приміщення від 12.04.2018 № 01.04.2018. Як стверджує позивач, ФОП ОСОБА_1 сплатила частинами суму орендної плати. Вказані кошти були залишені позивачем в касі з метою подальшого здійснення виплати заробітної плати працівникам підприємства. При цьому, відповідачем, на думку позивача, були порушені норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 № 148, оскільки викладені в Акті перевірки висновки ґрунтуються на усних поясненнях директора позивача Совач Л.Д . Натомість, надані позивачем підтверджуючі документи були протиправно проігноровані контролюючим органом. Із урахуванням викладених обставин, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою від 22.12.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 15.01.2019 позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 31.01.2019.
01.02.2019 засобами поштового зв'язку від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 05.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.02.2019.
Ухвалою від 28.02.2019 відкладено підготовче засідання на 20.03.2019.
04.03.2019 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки фактичною перевіркою бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» як відокремленого підрозділу позивача було встановлено два порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: 1) всупереч ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР) позивачем 10.07.2018 не проведено розрахункову операцію на повну суму наданих послуг з тимчасового проживання через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документу на суму 2 400,00 грн.; 2) всупереч п. 11 Положення позивач не здійснив 10.07.2018 оприбуткування готівки, яка отримана за надання послуг з тимчасового проживання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 16565,00 грн. З огляду на викладені обставини, представник відповідача вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2019.
У судовому засіданні 11.04.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. У свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 11.04.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 20.05.2010 (а.с.22).
05.07.2018 відповідач видав Наказ № 2233 «Про проведення фактичної перевірки», яким начальника управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області Рулевську О.В. зобов'язано організувати з 09.07.2018 по 15.07.2018 проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у місцях масового відпочинку громадян протягом курортного сезону 2018 року (а.с.55). До даного переліку був віднесений, зокрема позивач.
10.07.2018 відповідачем було видано трьом головним державним ревізорам-інспекторам направлення на проведення фактичної перевірки відповідно до кількості перевіряючих, а саме: 1) направлення на проведення фактичної перевірки від 10.07.2018 № 1876 (а.с.69); 2) направлення на проведення фактичної перевірки від 10.07.2018 № 1877 (а.с.70); 3) направлення на проведення фактичної перевірки від 10.07.2018 № 1878 (а.с.70).
У той же день, уповноваженими особами відповідача було проведено фактичну перевірку належної позивачу господарської одиниці база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - Перевірка), за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 19.07.2018 № 0533/08/01/14-37129687 (а.с. 58-59).
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п. 11 Розділу ІІ Положення, а саме:
1) не проведення розрахункової операції на повну суму наданих послуг з тимчасового проживання через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документу на суму 2 400,00 грн.;
2) не оприбуткування готівки, яка отримана за надання послуг з тимчасового проживання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 16 565,00 грн. (а.с.58-59).
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 31.07.2018 №0011771407, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 82 825,00 грн. (а.с. 56).
Як вбачається із розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 8), сума застосованих штрафних санкцій була виведена відповідачем шляхом множення неоприбуткованої готівки у касі підприємства (16 565,00 грн.) на санкцію, визначену пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (16 565,00 грн. * 5 = 82 825,00 грн.).
Оскільки позивач не погодився з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, 10.08.2018 ним було подано відповідну скаргу до ДФС України, обґрунтування якої є тотожним аргументам, що наведені позивачем у позовній заяві (а.с. 84-86).
Скарга позивача на податкове повідомлення-рішення форми «С» від 31.07.2018 №0011771407 не була задоволена, про що позивачу направлено лист від 10.09.2018 № 5773/8/08-01-14-08-16 «Про надання інформації» (а.с. 87-88).
Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із такого.
До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належить діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (55.20) (а.с.22). Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200094157 (а.с. 74).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ., належить позивачу на праві приватної власності (а.с.71). У штаті позивача працюють сім осіб, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 06.06.2018 та наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу (а.с.77-80).
12.04.2018 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого позивач передав ФОП ОСОБА_1 у строкове платне користування приміщення літера Е1 загальною площею 1043,5 кв.м. згідно з технічним паспортом, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення закладу громадського харчування (їдальні) (а.с.11-12).
ФОП ОСОБА_1 . 09.07.2018 та 10.07.2018 сплатила позивачу суму орендної плати у загальному розмірі 18 476,87 грн., у зв'язку з чим останнім складено прибуткові касові ордери від 09.07.2018 № 13 та від 10.07.2018 № 14 (а.с. 14). Позивач зазначив, що вказані кошти перебували в касі підприємства, оскільки ним здійснювалась виплата заробітної плати працівникам.
10.07.2018 на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» уповноваженою особою відповідача ОСОБА_3 було оформлено замовлення на тимчасове проживання у двомісному номері тривалістю три доби (з 10.07.2018 по 13.07.2018). Вартість замовлення складала 2 400,00 грн. Директор позивача Совач Л.В. приняла вказані кошти при проведенні розрахункової операції та виписала путівку № 99 (а.с.64).
Після отримання уповноваженою особою відповідача путівки та вручення копії Наказу відповідача від 05.07.2018 № 2233 «Про проведення фактичної перевірки» директором позивача Совач Л.В. було складено Опис наявності готівки на місці проведення розрахунків, згідно з яким загальна сума готівки на місці проведення розрахунків становила 18 965,00 грн. (а.с.63), та надано відповідні пояснення (а.с.64).
Зокрема, Совач Л.В. у своїх письмових поясненнях зазначила, що нею як директором позивача здійснено розрахункову операцію грошовими коштами за тимчасове проживання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період з 10.07.2018 по 13.07.2018 на суму 2 400,00 грн. Вказані кошти повернуті у повному обсязі, заселення не здійснювалось. Також директор позивача пояснила, касовий апарат не зареєстрований, натомість центральна бухгалтерія знаходиться безпосередньо у м. Запоріжжі. Касова книга на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» не ведеться, прибуткові та видаткові ордера не виписуються. Крім того, Совач Л.В. у своїх поясненнях зауважила, що грошові кошти у повному обсязі отримані за поселення відпочиваючих (а.с.64).
На переконання відповідача, позивач повинен був провести розрахункову операцію у розмірі 2 400,00 грн. через РРО із роздрукуванням відповідного розрахункового документу та оприбутковати готівку у розмірі 16 565,00 грн. за надання послуг з тимчасового проживання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», однак протиправно не зробив цього.
Оцінюючи правомірність застосування відповідачем по відношенню до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 82 825,00 грн., суд виходить із такого.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи-підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами.
Відповідно до п. 11 Положення готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).
Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
За приписами п. 23 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.
Згідно з п. 39 Положення установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті.
Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.
Пунктом 48 Положення встановлено, що установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:
1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас];
2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.
Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п'ять робочих днів.
За приписами п. 50 Положення установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.
Відповідно до п. 58 Положення контролюючий орган за результатами проведеної перевірки складає акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою за формою, наведеною в додатку 8 до цього Положення.
Порушення і висновки, виявлені в результаті перевірки, зазначаються в розділах акта про перевірку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентовані Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
Так, за приписами п. 1 ст. 3 вказаного нормативно-правового акту суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Представником позивача в ході судового розгляду не заперечувався факт порушення позивачем вимог законодавства, яке регламентує застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Указом Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.71). Частину даного об'єкту загальною площею 1043,5 кв.м. позивач на підставі Договору оренди від 12.04.2018 № 01/04/2018р. передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у строкове платне користування для розміщення закладу громадського харчування (їдальні) (а.с. 11-12).
У першій декаді липня 2018 року ФОП ОСОБА_1 сплатила позивачу орендну плату у загальному розмірі 18 476,87 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів від 09.07.2018 № 13 та від 10.07.2018 № 14 (а.с. 14). Поряд із цим, 10.07.2019 уповноваженими особами відповідача перед початком фактичної перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію щодо дотримання позивачем порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій, під час якої директор позивача Совач Л.В. прийняла готівкові кошти у сумі 2 400,00 грн., однак не провела розрахункову операцію на повну суму наданих послуг з тимчасового проживання через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документу. Після виявлення даного протиправного факту директором позивача Совач Л.В. особисто було складено Опис наявності готівки на місці проведення розрахунків, згідно з яким загальна сума такої готівки (із урахуванням коштів у розмірі 2 400,00 грн., отриманих під час контрольно-розрахункової операції від уповноваженої особи відповідача) склала 18 965,00 грн. (а.с. 63). На виконання пп. 20.1.11 п. 20.1 ПК України 2 400,00 грн. були повернуті відповідачу. Будь-яких належних доказів оприбуткування решти готівкової виручки у розмірі 16 565,00 грн. у касі відокремленого підрозділу (бази відпочинку) позивачем ані під час перевірки, ані під час перебування даної справи у суді не було надано.
У контексті оцінки спірних правовідносин суд також приймає до уваги пояснення, надані директором позивача Совач Л.В. , згідно з якими у ТОВ «Родем Азов» відсутній зареєстрований касовий апарат, касова книга на базі відпочинку (відокремлений підрозділ) не ведеться, прибуткові та видаткові ордера у відокремленому підрозділі не виписуються (а.с. 64). Кошти у розмірі 16 565,00 грн., як вбачається із пояснень, були отримані позивачем від ФОП ОСОБА_1 згідно з Договором оренди від 12.04.2018 № 01/04/2018р. (а.с. 65). Позивач документально та нормативно не спростував зміст вказаних пояснень. З урахуванням зазначених письмових пояснень суд критично оцінює надані позивачем прибуткові касові ордери №13 від 09.07.2018 та №14 від 10.07.2018, оскільки ці ордери оформлювались за місцезнаходженням юридичної особи (у м. Запоріжжя), а не за місцезнаходженням відокремленого підрозділу (смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область).
При цьому, суд критично ставиться до твердження позивача про те, що отримані від ФОП ОСОБА_1 кошти у розмірі 16 565,00 грн. знаходились у касі бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» з огляду на необхідність здійснення виплати заробітної плати, оскільки Наказом позивача від 01.07.2018 № 0107 встановлено ліміт залишку готівкових коштів на рівні середньоденних надходжень готівки у розмірі 5 000,00 грн. У свою чергу, за змістом Положення готівка для виплат, що належать до фонду оплати праці понад установлений ліміт каси може зберігатись виключно у касі підприємства - юридичної особи, а не відокремленого підрозділу. Відтак, на думку суду, правові підстави для зберігання коштів у розмірі 16 565,00 грн. у касі бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» як відокремленого підрозділу у позивача були відсутні.
Також, судом досліджено надані позивачем Відомість на виплату готівки № 13 та видатковий касовий ордер від 10.07.2018 (а.с. 15-16). Так, із Відомості на виплату готівки вбачається, що відображена у ній загальна сума заробітної плати у розмірі 18 476,87 грн. стосувалась у червні 2018 року. Натомість, сума орендної плати у розмірі 16 565,00 грн. була отримана від ФОП ОСОБА_1 . у липні 2018 року. Більше того, якщо здійснити арифметичне віднімання від загальної суми готівки у розмірі 18 965,00 грн., зазначеної в Описі наявності готівки на місці проведення розрахунків (18 965,00 грн.) суми контрольно-розрахункової операції (2 400,00 грн.), вбачається, що залишку коштів у розмірі 16 565,00 грн. об'єктивно не вистачило б на виплату загальної суми місячної заробітної плати робітників, що працюють на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка дорівнює 18 476,87 грн. (а.с. 15).
Таким чином, вищезазначені та досліджені докази у їх сукупності засвідчують факт порушення позивачем норм регулювання обігу готівки.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, документально не підтверджено оприбуткування готівки, яка отримана за надання послуг з тимчасового проживання на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 16 565,00 грн.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а адміністративний позов - необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки даний позов не підлягає задоволенню, підстави для стягнення на користь позивача сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241, 243 - 246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Родем Азов» (вул. Маршала Чуйкова, буд. 24, кв. (офіс) 27а, м. Запоріжжя, 87515) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено в повному обсязі 13.05.2019.
Суддя Р.В. Кисіль