13 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/2484/19
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод "Велес" про застосування заходів реагування,
встановив:
Управління Держпраці в Житомирській області звернулось до суду з позовом в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю « Шкірзавод Велес» (далі - Товариство ), а саме зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
В обґрунтування позову зазначає, що суб'єкт господарювання без наявних дозвільних документів виконує роботи підвищеної небезпеки та експлуатує обладнання підвищеної небезпеки; відсутні експертизи устаткування легкої промисловості закордонного виробництва на відповідність вимогам нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України; навчання і перевірка знань охорони праці проводиться з порушенням вимог нормативно-правових актів охорони праці; робоче місце слюсарів по обслуговуванню навантажувачів не оснащене канавою або естакадою для технічних оглядів та обслуговування і ремонтів навантажувачів.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 21.03.2019.
Копію ухвали відповідач отримав 14.03.2019, а позивач - 15.03.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У судовому засіданні 21.03.2019 розгляд справи відкладено до 09:00 11.04.2019 для надання відповідачу часу для підготовки та надання відзиву на позовну заяву.
Відділом документального забезпечення суду 01 квітня 2019 року зареєстровано заперечення відповідача у якому зазначено, що Товариство з метою усунення недоліків, вказаних у приписах, заключив договори на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час експлуатації машин та механізмів підвищеної небезпеки та технічного обслуговування технологічного обладнання. Висновки експертизи отримано 19.02.19. Зазначено, що згідно Постанови КМУ №1107 не передбачалось отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатації устаткування підвищеної небезпеки підприємств легкої промисловості.
До суду 09.04.19 надійшли пояснення відповідача якому зазначено що на підприємстві відсутні: віджимна машина Rizzi 3300, віджимна машина Rizz типу MR P2/1800, а у зв'язку зі значним зменшенням обсягів виробництва 8 одиниць устаткування і механізмів виведені з експлуатації у виробничому процесі згідно наказу від 14.03.18, а для отримання дозвільних документів на 22 одиниці устаткування і механізмів укладено договори на проведення обстеження стану охорони праці та безпеки промислового виробництва та отримання висновків експертизи.
Відповідачем 11 квітня 2019 року надано заяву про приєднання до матеріалів справи документів та розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.
Представник позивача до суду 11.04.19 не прибув, станом на 09:00 заяв, клопотань не надав.
Відповідно до протоколу судового засідання від 11.04.19, у зв'язку з неявкою представника позивача та наявністю заяви представника відповідача, суд перейшов до розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження.
До відділу документального забезпечення суду об 09:14 11.04.19 надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для підготовки Управлінням клопотання про відмову від частини позовних вимог.
Суд, розглянувши позовну заяву та відзив, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Встановлено, що уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу головного управління Держпраці у Житомирській області №193 від 28.01.19 та направлення про проведення перевірки №174/10 від 28.01.2019 у присутності уповноважених осіб відповідача: директора та начальника служби охорони у період із 30.01.2019 по 31.01.2019 проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод Велес» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки.
В результаті проведеної перевірки були виявлені порушення вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, а саме:
1. Суб'єкт господарювання без наявних дозвільних документів виконує роботи підвищеної небезпеки та експлуатує обладнання підвищеної небезпеки, а саме:
а) роботи на висоті понад 1,3 м;
б) експлуатація обладнання легкої промисловості:
- вакуум сушка SV5|CNT;
- валкова машина Gemata Starplus;
валкова машина Gemata Rotoplus;
- вимірювальна машина Вега;
- вимірювальна машина Лото 3200;
- віджимна машина CM RAL/PR 180;
- віджимна машина RIZZI 3300;
- віджимна машина CM R 200Т-300;
- віджимна машина CM RAL/P300;
- віджимна машина RIZZ типу MRIP2/1800;
- гідравлічний прес Томбоні;
- дерев'яні барабани для розбивання шкіри в кількості 6 одиниць;
- машина вимірювальна Topscan3200|50;
-машина для обв'язування ТР-202;
- машина для розминання та розтягування шкіри Futura;
- машина мездрильна CS|ML 180-1800 ММ;
- машина обертально-віджимна RAL/PR 220-2200ММ;
- машина роздвоююча Mosconi Sirio 3000;
- міздрильна машина RIZZI SG6 в кількості 2 одиниць;
- міздрильна машина RIZZI SC3/149;
- обезпилювальна машина RM DE 31800;
- полірувальна машина Polar 1500;
- прес гідравлічний Мостардіні модель МР2М
- прес для печаті та полірування шкіри РотоПрес;
- пристрій для змішування та зважування КВ-00000072;
- строгальна машина RIZZI RLA 10;
- строгальна машина Фламар ВА21/2400Х;
- строгальна машина Фламар ВА21-180;
- сушарка FeltremapKH EMMEZET;
- шліфувальна машина Flamar; шліфувальна машина Фальмінаса;
- шліфувально- обезпилювальна машина ВЕRGІ SеІеstа 1800;
- шліфувально- обезпилювальна машина ВЕRGІ SUР 18 ВМ.
2.Відсутні експертизи устаткування легкої промисловості закордонного виробництва на відповідність вимогам нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України;
3. Навчання і перевірка знань з охорони праці проводлиться з порушенням вимог нормативно-правових актів охорони праці, а саме: у інженера з охорони праці відсутня атестація про Правила будови і безпеки експлуатації ліфтів;
4. Робоче місце слюсарів по обслуговуванню навантажувачі не оснащено канавою або естакадою для технічних оглядів та обслуговування і ремонтів навантажувачів.
За результатами проведеної перевірки та у зв'язку з виявленими порушеннями, посадовими особами Головного управління Держпраці у Житомирській області було складено акт перевірки суб'єкта господарювання №174/10-0018 від 31 січня 2019 року в якому задокументовано вказані вище порушення.
Позивач вважає, що виявлені під час перевірки порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до ст. 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону №877 повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, встановлюється виключно законами.
Зазначене право надане позивачу статтею 39 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ (далі - Закон №2694).
В силу ст. 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Щодо порушень, вказаних у п. 1 Акту від 31.01.2019 де вказано, що під час перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки відповідача, позивачем було виявлено, що відсутні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки (роботи на висот і 1,3 м.) та експлуатація обладнання підвищеної небезпеки (обладнання легкої промисловості) що є порушенням ст.. 21 Закону №2694.
Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону №2694, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Порядок видачі дозволів затверджений п. 3 додатку 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 "Про затвердження порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" (далі - Порядок №1107 в редакції від 07.02.2018).
Згідно з п. 6 Порядку, дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов'язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.
Згідно з п. 6 додатку 3 до Порядку (у редакції постанови КМ України №48 від 07.02.2018) затверджено перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: Технологічне устаткування хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної галузях промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.
Так в матеріалах адміністратвної справи міститься копія Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (додаток 8 до Порядку, в редакції КМУ №48 від 07.02.2018), яка зареєстрована в Журналі обліку субєктів господарювання в Управлінні Держпраці у Житомирській області №75-19 від 14.03.2019 (а.с. 39-43). Вказаною декларацією підтверджено відповідність матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань праці та промислової безпеки під час виконання таких робіт підвищеної небезпеки: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м.
Усунення даного порушення підтверджується також приписом щодо усунення порушень вимог законодавства від 02.04.2019 №590/10-0018 (а.с. 62-64) у якому відсутнє дане порушення.
Окрім того, під час здійснення перевірки виконання вимог припису від 31.01.2019 №174/10-0018, встановлено усунення Товариством наступних порушень: порушення Навчання і перевірка знань з охорони праці проводиться з порушенням вимог нормативно-правових актів охорони праці, а саме: у інженера з охорони праці відсутня атестація про Правила будови і безпеки експлуатації ліфтів; Робоче місце слюсарів по обслуговуванню навантажувачі не оснащено канавою або естакадою для технічних оглядів та обслуговування і ремонтів навантажувачів.
Відповідач у поясненнях до позову зазначає, що на підприємстві відсутні: віджимна машина - RIZZI 3300 та віджимна машина RIZZ типу MRIP2/1800.
До матеріалів справи долучено Акт №01 від 20.03.2018 про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу (а.с. 52-53) зі змісту якого вбачається, що комісією, створеною наказом №15-в від 04.01.2018, проведено огляд основних фондів Товариства та встановлено основні засоби, що підлягають виведенню з експлуатації, а саме:
- вимірювальна машина Вега;
- віджимна машина CM RAL/PR 180;
- машина для обв'язування ТР-202;
- міздрильна машина RIZZI SG6 в кількості 2 одиниць;
- міздрильна машина RIZZI SC3/149;
- полірувальна машина Polar 1500;
- строгальна машина RIZZI RLA 10;
- шліфувальна машина Фальмінаса.
Під час розгляду справи відповідачем надані до суду документи, що підтверджують усунення порушення, вказані у акті від 31.03.2019 №174/10-0018, а саме:
- копія дозволу №134.19.18 від 21.03.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: технологічне устаткування галузі легкої промисловості: машина строгальна моделі ВА/21/2400Х, машина строгальна моделі ВА/21-180х; машина подвоювальна моделі Mosconi Siriо 3000; машина віджимна R200-Т-300; машина мездрильна SC//; машина вакуумної сушки SV5/CNT; гідравлічна прес-машина для друку та полірування шкіри моделі LED/60/R.; (а.с. 44)
- копія дозволу №133.19.18 від 21.03.2019 на виконання робіт підвищеної небезпеки: технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: технологічне устаткування галузі промисловості (а.с. 45);
- копію Рішення №0023-13 від 29.04.2019 відповідно до якого вакуум сушка SV5|CNT не належить до контрольованих товарів та не підлягає декларуванню в Україні (а.с. 38);
- копія Договору №19-1292-21,3 від 09.04.2019 відповідно до умов якого замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод Велес") замовляє, а виконавець (Державне підприємство "Житомирській експертно-технічний центр Держпраці") зобов'язується виконати наступні послуги: експертиза обладнання легкої промисловості (17 видів), виготовлення паспорту на обладнання легкої промисловості (22 одиниці).
- копію Договору №19-1256-30 від 05.04.2019(замовник- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод Велес", виконавці: ДП "Житомирський експертно-технічний центр Держпраці", ТОВ "Карпаттехноальянс") предметом якого є надання послуг - видати експертний висновок - Експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва згідно Постанови КМУ №1107 в редакції постанови №48 Додаток №2 пункту 2 та Додаток №3 пункту 6 (чисельність працюючих - 73 чол., кількість обладнання - 22 од.) до докази оплати наданих послуг (58, 59).
Враховуючи викладене, суд вважає, що станом на день розгляду справи відповідачем вчинено всіх залежних від нього дій, спрямованих на усунення недоліків, що стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про застосування заходів реагування.
Разом з тим, суд не заперечує і усвідомлює важливість діяльності органів державного нагляду і необхідність дотримання всіма суб'єктами господарської діяльності норм законодавства в галузі охорони праці та промислової безпеки. Проте, на думку суду, органи державного нагляду у своїй діяльності не звільняються від необхідності діяти з точки зору розумної доцільності, міри (пропорційності) і здорового глузду в прийнятті мір.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації виконання робіт та експлуатацію машин.
Позовні вимоги про вжиття заходів реагування ґрунтуються виключно на підставі висновків акту перевірки суб'єкта господарювання щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки. В той же час, вказаний акт перевірки містить тільки перелік встановлених порушень вимог законодавства у охорони праці та промислової безпеки без указання родових ознак таких порушень і прив'язки їх до певного об'єкту.
Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на «справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).
Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення «соціальної справедливості» у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. «Справедливого балансу» не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення в справі «Трегубенко проти України»).
Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У пошуках «справедливої рівноваги» Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності «суспільного інтересу») також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», рішення від 22 січня 2009 року в справі «Булвес проти Болгарії»).
Звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування орган державного нагляду повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки, тому необхідно з'ясувати чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
Чинним законодавством з питань охорони праці та промислової безпеки встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Враховуючи те, що позивачем в акті перевірки не конкретизовано порушення та шляхи їх усунення, суд зазначає, що в цьому випадку зупинення виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування не є пропорційною мірою реагування, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви Управління Держпраці в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод Велес" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук