08 травня 2019 рокум. Ужгород№ 260/383/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_3 ,
представника позивача - ОСОБА_2 .
представника відповідача - Купар Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 травня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 13 травня 2019 року.
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), якою просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС України в Закарпатській області № 1902 від 19 листопада 2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 році як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 січня 2019 року позивачу вручено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки. Із вказаного наказу позивач дізналася, що відносно неї проведено документальну позапланову перевірку з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, отриманого у 2015 році як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль". Однак, наказ про проведення документальної перевірки від 19 листопада 2018 року № 1902 та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки не отримувала. Таким чином, вважає, що відповідачем при винесенні наказу про проведення перевірки було порушено вимоги Податкового Кодексу України.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що копія наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 № 1902 від 19.11.2018 року та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, надіслано позивачу 20 листопада 2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення 21 грудня 2018 року повернуто до ГУ ДФС у Закарпатській області за закінченням терміну зберігання. Таким чином, на думку відповідача, наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та письмове повідомлення про початок її проведення вважаються належним чином врученими.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі п. 20.1.4 ст. 20, пп. 78.1.2 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України 19 листопада 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області видано наказ "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 ". Вказана перевірка проведена з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по отриманому у 2015 році від АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.
Так відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.
Так, відповідно до п. 79.1 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
З оскарженого наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ОСОБА_3 від 19 листопада 2018 року № 1902 вбачається, що він прийнятий на підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Згідно з п. 79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом в постанові від 05 травня 2018 року у справі № 810/3188/17, від 26 лютого 2019 року у справі №821/2424/15-а.
Відповідач в обґрунтування правомірності оскарженого наказу, посилається на те, що копія наказу про проведення перевірки ОСОБА_3 № 1902 від 19 листопада 2018 року та письмове повідомлення про дату початку такої перевірки надіслано позивачу 20 листопада 2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулося до ГУ ДФС у Закарпатській області за закінченням терміну зберігання.
В той же час, судом встановлено, що в наказі про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки зазначено адресу ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 . На вказану адресу ГУ ДФС у Закарпатській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення і було надіслано копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату її початку.
Однак, як вбачається з копії паспорту ОСОБА_3 , її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 .
Таким чином, позивач не отримував наказ про проведення перевірки, а відтак був позбавлений можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, у зв'язку з чим, доводи ГУ ДФС у Закарпатській області про своєчасне направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджуються з вимогами вищенаведених норм податкового законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідачем було порушено процедуру повідомлення позивача про проведення перевірки, перевірку проведено без дотримання обов'язкових для її проведення умов, що свідчить про протиправність перевірки та відсутність правових наслідків такої. Відтак, позовні вимоги необхідно задовольнити та визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Закарпатській області № 1902 від 19 листопада 2018 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскарженого наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 " від 19 листопада 2018 року № 1902, вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши наказ Головного управління ДФС у Закарпатській області від 19 листопада 2018 року № 1902.
У відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Закарпатській області "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 " від 19 листопада 2018 року № 1902 .
3. Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька