14 травня 2019 року м.Київ № 320/7009/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 0014244001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, в результаті якої виявлені порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з чим контролюючим органом було винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення, якими позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач не погоджується з діями контролюючого органу, оскільки починаючи з 06.11.2017 ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності та не здійснює будь-якої господарської діяльності. Також вказує, що приміщення, в якому контролюючим органом було проведено фактичну перевірку було здане в тимчасове короткострокове користування іншої особи, а тому звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Також заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, представник відповідача проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та надав 29.01.2019 через канцелярію суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки перевіркою було встановлено факт реалізації слабоалкогольного напою без наявності діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а тому твердження позивача щодо визнання протиправним та скасування винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є необгрунтованими.
Про подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Також, на офіційну електронну пошту суду 04.03.2019 надійшла відповідь на відзив, з якої вбачється, що позивач заперечує та ставить під сумнів доводи контролюючого органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 з 01.07.1999 була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець та перебувала на податковому обліку у Кагарлицькому відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Видами господарської діяльності позивача за КВЕД були: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД - 56.10) та обслуговування напоями (код КВЕД - 56.30 - основний).
З повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 07.12.2018 вбачається, що 06.11.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 23380060004000638 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встанолених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, про що складено акт від 10.10.2018 № 470/10-36-40/2550906608.
За результатами перевірки були встановлені порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95), у зв'язку чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 0014244001, відповідно до якого на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюну» у розмірі 17 000,00 грн.
Зокрема, перевіркою було встановлено факт реалізації пляшки слабоалкогольного напою «Смак Ром Кола» об'ємом 0,33 л., міцністю 8 % об., виробництва ПрАТ «Бершадський комбінат», дата виробництва 14.05.2018, по ціні 30,00 грн. за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено ст. 15 Закону № 481/95, у зв'язку чим прийнято спірне рішення.
Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регламентуються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95).
Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Частиною 14 ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензія (спеціальний дозвіл), у розумінні Закону № 481/95-ВР - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
За порушення норм закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000,00 гривень.
Отже з наведених положень законодавства вбачається, що у разі, коли фізична особа-підприємець займається торгівлею товаром, визначеним Законом № 481/95-ВР без наявності спеціального на це дозволу, до такої особи встановлюються штрафні санкції у розмірі від 17 000,00 грн.
Разом з тим, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).
Пунктом 5 Порядку № 790 передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства.
Так, контролюючим органом 09.10.2018 на підставі наказу від 28.09.2018 № 2041 та згідно направлень від 09.10.2018 № 985 та № 986 з метою контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, у тому числі наявністю ліцензій, виданих органами ДФС та реєстраторів розрахункових оперцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі; внесенням місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання; маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів; встановленими мінімальними оптово-відпускними або роздрібними цінами на тютюнові вироби, реєстрацією платниками акцизного податку при здійсненні суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального тощо, було проведено фактичну перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт від 10.10.2018 № 470/10-36-40/2550906608.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що при проведенні фактичної перевірки в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» була присутня продавець ОСОБА_2 , яка відмовилась від підпису в направленнях на перевірку, від підписання акта перевірки та від отримання акта перевірки, про що 09.10.2018 складено відповідні акти.
Перевіркою встановлено факт реалізації пляшки слабоалкогольного напою «Смак Ром Кола» об'ємом 0,33 л., міцністю 8 % об., виробництва ПрАт «Бершадський комбінат»,дата виробництва 14.05.2018 по ціні 30,00 грн. (фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувалися та не видавалися), за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст. 15 Закону № 481/95-ВР.
Таким чином, перевіркою встановлено факт реалізації слабоалкогольного напою без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що стало підставою для прийняття контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій та винесення податкового повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 0014244001.
Для перевірки працівникам контролюючого органу було надано первинні документи щодо придбання підакцизних товарів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акт прийому-передачі майна (тари) покупцем - отримувачем ФОП ОСОБА_1
Під час перевірки проводилася фотофіксація виявленого порушення, про що свідчать наявні в матеріалах справи зображення:
слабоалкогольного напою «Смак Ром Кола», дата виробництва 14.05.2018, який було реалізовано за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
акту прийому-передачі майна від 01.08.2018, яким посвідчується порядок передачі зворотної тари, що відбулася між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ратушенко», Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.С. та клієнтом ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
товарно-транспортної накладної № К0000467727 від 19.09.2018, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було поставлено Пиво Оболонь 50nКЕГ Світле на суму 1 102,50 грн.;
товарно-транспортної накладної № ФН-Р65690 від 14.07.2018, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (працює без печатки) було отримано пиво, мінеральну воду та сидр на загальну суму 2 153,27 грн.;
видаткової накладної № КИРНв-622375 від 04.10.2018, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_1 03.10.2018 замовлено напої торговельних марок «Pepsi» та « Sandora ».
Аналізуючи зміст наведених фотографій документів, які було виявлено під час здійснення фактичної перевірки кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 здійснює діяльність, яка містить ознаки господарської, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності.
З приводу тверджень позивача про те, що приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на момент проведення контролюючим органом фактичної перевірки здавалося в оренду, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявний договір від 01.09.2018, який укладено між громадянкою ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та громадянином ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 про передачу в тимчасове короткострокове користування кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташоване у АДРЕСА_3 для здійснення господарської діяльності строком на шість місяців до 28.02.2019.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вперше взято на облік як фізичну особу-підприємця, основним видом діяльності якого за КВЕД є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД - 56.10) 17.12.2018.
Як було зазначено раніше, ФОП ОСОБА_1 06.11.2017 припинила здійснення підприємницької діяльності, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що на момент здійснення контролюючим органом фактичної перевірки кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване у АДРЕСА_3, а саме 09.10.2018, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_4 не були фізичними особами-підприємцями, а щодо договіру про надання приміщення в оренду від 01.09.2018, суд ставиться критично, оскільки укладався даний договір між фізичними особами, а не фізичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності.
Крім того, суд звертає увагу, що контролюючим органом було виконано всі вимоги чинного законодавства щодо проведення фактичної перевірки кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що підтверджується наявними у справі наказом, направленнями на проведення перевірки, актами про відмову від підпису у направленнях на проведення перевірки, про відмову від підписання акта перевірки та відмову про отримання акта результатів перевірки, фотодоказами, якими підтверджується здійснення позивачем діяльності, що містить ознаки підприємницької тощо.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 податкового про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 0014244001 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових вирообів.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.