Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2019 р. Справа№200/3113/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_1
від відповідача: Яковлєва А.С.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.01.2019 № 0007484710.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, що вимагалася до сплати вимогою № Ф-2152-У від 03.09.2010, про існування якої позивачу стало відомо у лютому 2012 року. Правомірність вимоги № Ф-2152-У від 03.09.2010 була предметом судового розгляду в адміністративній справі № 2а/0570/8678/2012. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року вимоги позивача про визнання незаконною та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі № Ф-2152-У від 3 вересня 2010 року задоволені. Втім, постанову суду першої інстанції скасовано постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року. На час розгляду цієї справи судові рішення по справі 2а/0570/8678/2012 переглядаються в порядку касаційного провадження.
Крім цього, позивач зауважував на невірному здійсненні розрахунку штрафних санкцій та пенсі позивачем.
В ході судового розгляду представником позивача надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнено від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходження позивача та контролюючого органу, на обліку в якому перебуває позивач, розташовані в зоні проведення антитерористичної операції, а тому сформоване відповідачем рішення про застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску є протиправним.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. Згідно викладеного у відзиві позивачем порушено приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині своєчасної сплати єдиного внеску, що стало підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені, як то передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Відповідач вважає, що позивач не може бути звільненим від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», включеного до цього Закону пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, оскільки цю норму з Закону № 1669-VII виключено.
Додатково відповідач вказав, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від його обов'язків є заява, яка згідно п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI має бути поданою не пізніше 30 календарних днів наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Посилаючись на закінчення антитерористичної операції, оскільки 30 квітня 2018 року на сайті Президента України розміщено новину про те, що Президент підписав Указ, яким завершено проведення АТО та розпочато проведення операції Об'єднаних сил, відповідач зауважив на тому, що позивачем не надано заяву про звільнення від обов'язків платника ЄСВ у встановлений цим пунктом термін.
Ухвалою від 04.03.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 28.03.2019. Ухвалою від 20.03.2019 залишено без задоволення клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи відкладався на 02.04.2019. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.04.2019 та 19.04.2019. Ухвалою від 12.04.2019, внесеною до протоколу у судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі № 2а/0570/8678/2012. За клопотанням позивача судове засідання, призначене на 19.04.2019, відкладено на 10.05.2019.
ОСОБА_1 , позивач, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером 2299218419, його місцем проживання є: АДРЕСА_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Слов'янсько-Лиманське управління, Слов'янська ДПІ (м. Слов'янськ).
22.01.2019 відповідачем - Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0007484710, яким на підставі частині 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф в розмірі 1718,74 та 2071,89 грн. за період з 21.01.2012 до 23.03.2017 та нараховано пеню в сумі 27804,59 грн. (арк. справи 8). Загальна сума застосованих рішенням штрафних санкцій - 31 595,22 грн.
Відповідно до даних наданої відповідачем облікової картки штрафні санкції та пеня згідно оскаржуваного рішення нараховані внаслідок відображення 30.01.2017 сплати заборгованості з єдиного внеску в загальній сумі 26 558,68 грн., що обліковувалася в картці станом на 31.12.2016.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Як вбачається з викладеного у статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діяла до 1 січня 2015 року); у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діє після 1 січня 2015 року). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 статті 1 Закону України № 2464-VІІІ).
За змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VIІІ чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов'язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося.
Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено м. Слов'янськ, де перебуває позивач та орган ДФС, у якому на обліку він перебуває, та м. Маріуполь, де здійснює свої повноваження відповідач. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053.
Розпорядження від 5 листопада 2014 року N 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року N 1053 втратили чинність у зв'язку із прийняттям Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому також зазначено м. Слов'янськ та м. Маріуполь.
Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, проведення антитерористичної операції триває, у зв'язку з чим посилання відповідача з цього приводу судом не приймаються.
Доводи відповідача про неподання позивачем до фіскального органу у встановлений у п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI термін заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску суд до уваги не приймає, оскільки, положення частини третьої пункту 9-4 Закону № 2464-VI не передбачають наявності заяви про звільнення обов'язків платника єдиного внеску у якості передумови звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, з огляду на що посилання відповідача на ненадання позивачем такої заяви не приймаються судом.
Крім цього, згідно абз. 3 цього пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в період проведення антитерористичної операції позивач є таким, що звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов'язків в період, визначений в спірному рішенні до нього не застосовуються.
Правова позиція стосовно звільнення платник єдиного внеску від відповідальності за несвоєчасну сплату внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція викладена в зразковій справі №812/292/18, розглянутій Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Втім, як зазначено в постанові Верховного суду по справі №812/292/18 положення пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, що виникли до 14 квітня 2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.
Як вбачається з наданої відповідачем облікової картки платника податків, оскаржуваним рішенням за несвоєчасну сплату зобов'язань в сумі 13 173,32 грн., що виникли в період проведення АТО (після 14.04.2014) застосовані штрафні санкції в сумі 2452,38 грн. та пеня в сумі 7754,63 грн. В іншій частині штрафні санкції (в загальній сумі 21388,30 грн.) застосовані за несвоєчасну сплату позивачем зобов'язань з єдиного внеску в сумі 13383,48 грн., що виникли до початку антитерористичної операції. Отже, положення пункту 9-4 не поширюються на відносини щодо сплати єдиного внеску, заборгованість з якого виникла до початку проведення антитерористичної операції.
Судом не приймають доводи позивача в частині застосування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань з єдиного внеску, визначених на підставі вимоги № Ф 2152-У від 03.09.2010, що є неправомірною, оскільки зазначена вимога стосується зобов'язань, які вже були відображені в обліковій картці позивач станом на 03.09.2010, в той час як несвоєчасно сплачена позивачем заборгованість виникла після цієї дати: за даними облікової картки станом на 31.12.2012 за позивачем обліковувався борг з єдиного соціального внеску в сумі 10970,78 грн., інша частина боргу виникла після 31.12.2012.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування рішення в частині застосування штрафних санкцій та пені в загальній сумі 10 207,01 грн. із порушенням пункту 9-4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з огляду на що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. за платіжним дорученням № 19675810 від 26.02.2019.
Судом визнано протиправними та скасовано рішення в частині застосування штрафних санкцій та пені в сумі 10 207,01 грн., враховуючи що присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 248,24 (768,40*10207,01/31595,22) грн.
З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.01.2019 № 0007484710 в частині 10 207,01 грн., де 7754,63 - пеня; 2 452,38 - штрафні санкції.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 24 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складений 14 травня 2019 року.
Суддя Михайлик А.С.