14 травня 2019 року (11 год 25 хв.)Справа № 280/1643/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не проведення за заявою позивача від 10.12.2018 та довідкою ТУ ДСА України в Запорізькій області від 17.12.2018 №08-02/1261 про суддівську винагороду, перерахунку довічного грошового утримання позивача з 04.12.2018 по 31.12.2018;
зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 17.12.2018 та довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 17.12.2018 №08-02/1261 без обмеження його граничного розміру за період з 04.12.2018 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат;
визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не проведення за заявою позивача від 28.01.2019 та довідкою ТУ ДСА України в Запорізькій області від 25.01.2019 №08-02/495 про суддівську винагороду, перерахунку довічного грошового утримання позивача з 01.01.2019 по 31.01.2019;
зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 28.01.2019 та довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 25.01.2019 №08-02/495 без обмеження його граничного розміру за період з 01.01.2019 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 16.04.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за рішенням Конституційного суду України у справі №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року відновлена редакція Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, за якою «посадовий оклад судці місцевого суду з 1 січня 2015 року встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат», що з 04.12.2018 року призвело до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді. Вказує, що у зв'язку із зміною складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посад, 17.12.2018 позивач звернувся до Правобережного об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої надав довідку ТУ ДСА. Проте, 21.03.2019 відповідач надав відповідь, в якій зазначено, що перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання за заявою позивача здійснюється з 01.01.2019. Крім того, позивач зазначає, що 28.01.2019, у зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди працюючого судді з 01.01.2019 року, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої надано довідку ТУ ДСА. Разом з тим, відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання за заявою позивача здійснюється з 01.02.2019. Позивач вважаючи протиправними дії відповідача вказував на те, що перерахунок довічного грошового утримання судді повинен проводитись з дати зміни складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, тобто в даному випадку з 04.12.2018 та з 01.01.2019. Просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому зазначив, що постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 року затверджений Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України. Відповідно до п.п.1, 3, 4 Розділу II цієї Постанови, заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Таким чином, відповідач зазначає, що Порядком №3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться саме з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Оскільки, розмір суддівської винагороди змінився у грудні 2018 року та у січні 2019 року, то перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 проведено з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року відповідно. Вважає дії відповідача правомірними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя та з 04.10.2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
17.12.2018 позивач звернувся до об'єднаного управління з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку про суддівську винагороду від 17.12.2018 №08-02/1261, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області. Згідно вказаної довідки суддівська винагорода, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці станом на 04.12.2018 склала 39645,00 грн., у тому числі посадовий оклад 26430,00 грн. та доплата за вислугу років 13215,00 грн.
На підставі вказаних вище документів, об'єднаним управлінням проведено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019.
28.01.2019 позивач звернувся до об'єднаного управління з особистою заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку про суддівську винагороду від 25.01.2019 №08-02/495, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області. Згідно вказаної довідки суддівська винагорода, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01.01.2019 склала 43222,50 грн., у тому числі посадовий оклад 28815,00 грн. та доплата за вислугу років 14407,50 грн.
На підставі вказаних документів об'єднаним управлінням проведено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2019.
Позивач вважаючи протиправним проведення перерахунку довічного грошового утримання не з 04.12.2018 року та не з 01.01.2019 року, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.
В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяці, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В зв'язку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) повинно було перераховано з 01.01.2019 та з 01.02.2019 відповідно.
Суд зазначає, що згідно із статтею 141 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» та рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016), у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Аналогічні приписи встановлені в статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30.09.2016 та діє на теперішній час.
Отже, за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Абзацом 2 пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
04.12.2018 Конституційним Судом прийнято рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»). Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат».
Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»), згідно якого «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.
В частині 3 резолютивної частини рішення також вказано, що положення частин третьої та десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд»), які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Конституційний Суд України у даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015, а також зазначив, що положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) суперечить частинам першій та другій статті 26 Конституції України.
Також, Конституційний Суд України вказав, що якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення частини 10 статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з 04.12.2018 втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VІ, в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІII, та відновили свою дію положення цієї статті в її первинній редакції, а саме «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом.», а отже саме з 04.12.2018 виникає право у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн., що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.
При цьому, суд вважає помилковим посилання відповідача на пункт 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 №3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожним поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок.
На підставі викладеного, суд зазначає, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у позивача виникло з 04.12.2018 року, з прийняттям Рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15), та з 01.01.2019 - з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», що відповідає вимогам ст.ст.19, 92 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Додатково суд зазначає, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).
Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).
Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.
Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.
Крім того, суд зазначає що в довідках ТУ ДСА в Запорізькій області від 17.12.2018 №08-02/1261 (а.с.7) та від 25.01.2019 №08-02/495 (а.с.8) чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці - 04.12.2018 та 01.01.2019 відповідно, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 04.12.2018 та з 01.01.2019, а з 01.01.2019 та з 01.02.2019, що не відповідає вимогам Конституції України та законів України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено правомірність проведення перерахунку позивачу довічного грошового утримання з 01.01.2019 та з 01.02.2019, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень Закону України «Про судовий збір», то питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорозького козацтва, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині не проведення ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018, відповідно до заяви від 17.12.2018 та довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 17.12.2018 №08-02/1261, та з 01.01.2019 по 31.01.2019, відповідно до заяви від 28.01.2019 та довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 25.01.2019 №08-02/495.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 17.12.2018 та довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 17.12.2018 №08-02/1261 без обмеження його граничного розміру, з 04.12.2018 по 31.12.2018, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 28.01.2019 та довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 25.01.2019 №08-02/495 без обмеження його граничного розміру, з 01.01.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Калашник