22 квітня 2019 року Справа № 160/1631/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2019 року позивач звернулася до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його зняти з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що у її власності знаходиться домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їй на підставі договору дарування домоволодіння. За вказаною адресою також була зареєстрована ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після звернення до відповідача із відповідною заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , у зв'язку із її смертю, останнім було протиправно відмовлено. Позивач вважає, що відмова відповідача зняти з місця реєстрації ОСОБА_2 порушує її права як власника домоволодіння, право користування в якому має померла та невідома їй особа.
Ухвалою суду від 22.02.2019 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
На виконання вимог ухвали суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що повноваження з реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання, перебування фізичних осіб з 04.04.2016 року здійснює Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Відповідно до Закону та Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.016 р. № 207, орган реєстрації відмовляє в знятті з реєстрації місця проживання, якщо заявник не подав документів передбачених ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», та пунктом 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207. Так, позивачем не було надано для зняття з місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про її смерть. Отже, з урахуванням зазначеного, працівником органу реєстрації було вірно прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання в межах чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
На підставі права власності ОСОБА_1 належить домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування домоволодіння, посвідченого 11.03.2009 р. державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Циганко О.В. за № 5-369. Право власності на вказане домоволодіння було зареєстровано за позивачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.04.2009 р., що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22448738 від 10.04.2009 р.
За адресою вказаного домоволодіння з 29.02.1996 р. зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою № 16467 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 23.11.2018 року відповідачем.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 112 від 24.07.2009 р., що підтверджується листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 26.12.2018 р. №6950/03.1-41.
02.01.2019 року позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , у зв'язку із її смертю, надавши, зокрема, лист Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області від 26.12.2018 р. № 6950/03.1-41 та договір дарування домоволодіння від 11.03.2009 р. Але, у задоволенні вказаної заяви було відмовлено через не подання необхідних документів або інформації.
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та просить суд зобов'язати його зняти з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Законом України від 10.12.2015 року № 888-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» внесено зміни до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Так, відповідно до ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її законного представника;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
- підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
- підстав на право користування житловим приміщенням.
Пунктом 8 Правил визначено, що документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги".
Так, згідно пункту 26 Правил, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;
- рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);
- підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);
- підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що правилами реєстрації місця проживання зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11, свідоцтва про смерть та інших документів, які свідчать про припинення, в тому числі, відчуження житла.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-VІ свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їх заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Так, в даному випадку, відмова відповідача вмотивована відсутністю свідоцтва про смерть ОСОБА_2 Натомість, позивач зазначає, що вона не є родичом померлої ОСОБА_2 , а отже, відповідно до ч.2.ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у неї відсутні підстави для отримання свідоцтва про смерть останньої.
В матеріалах справи міститься довідка від 26.12.2018 року №6950/03.1-41, видана Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідно до якої у Софіївському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану наявний запис про смерть за №112 від 24.07.2009 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, станом на момент звернення позивача до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, смерть ОСОБА_2 , була зафіксована Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає, що наданих позивачем документів вистачає, для підтвердження смерті ОСОБА_2 , а отже наявності достатніх підстав для зняття останньої з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, повноваження з реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання, перебування фізичних осіб з 04.04.2016 року здійснює відділ формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідно до Закону та Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.016 р. № 207.
За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, не має права перебирати на себе повноваження Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо зняття з реєстрації місця проживання.
Тому щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зняти з реєстрації місця проживання померлої, суд вважає, за можливе лише зобов'язати відповідача розглянути питання про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
Щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною, суд вважає за необхідне в цій частині також відмовити. Оскільки відповідач 02.01.2019 року відмовив позивачу у знятті з реєстрації місця проживання, у зв'язку з тим, що особа на його погляд, не подала необхідних документів або інформації. Тому з боку відповідача, суд не вбачає бездіяльності.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в сумі 384,20 грн. (768,40 грн. : 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради розглянути питання про зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 384,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Кучма