16 квітня 2019 року Справа № 160/1870/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.
при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.
за участю:
представника позивача - Весніна С.О.
представника відповідача - Олійника В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-
26.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року та № ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року;
- стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" судові витрати у справі.
В обґрунтовування позову позивач зазначив, що у період з 16.01.2018 по 17.01.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю Мельничук С.В. службове посвідчення №251, відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» п.п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за до держанням" - законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, проведено інспекційне відвідування з питань повноти нарахування та своєчасності виплати заробітної плати ТОВ «СОПТАЙМ»», за результатами якого складено акт №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року. Згідно з актом перевірки №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року, відповідачем було зазначено, що в ТОВ «СОПТАЙМ» посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів», у товаристві відносно 25 працівників порушено вимоги ст.95 КзПП, ст.33 Закону України «Про оплату праці: заробітна плата підлягає індексації», заробітна плата за час щорічної відпустки ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нарахована не в повному обсязі (не скориговані на коефіцієнт підвищення у період відпустки), заробітна плата виплачується в порушення вимог ч.І, 2 ст.115 КЗпП України. 11.02.2019 року на адресу ТОВ «СОПТАЙМ» надійшов лист Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області вих. №156/4.1.-10 «Щодо надання відповіді на зауваження до акту» та новий Припис про усунення виявлених порушень №ДН82/251/АВ/П від 04.02.2019 року, відповідно до якого в порівнянні із Приписом №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року обсяг виявлених порушень було зменшено та запропоновано їх усунути в строк до 14.02.2019 року. Листом від 13.02.2019 року із додатками, ТОВ «СОПТАЙМ» проінформував Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про виконання вимог нового припису. 15.02.2019 року ТОВ «СОПТАЙМ» поштою отримало лист від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із: постановою про накладення штрафу № ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року на суму 1 043 250 грн.; постановою про накладення штрафу № ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року на суму 4 173 грн. Позивач вважає вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем були виконані вимоги обох приписів були виконані в установлені строки, а тому у відповідача не було правових підстав виносити зазначені постанови. Крім того, у разі навіть несвоєчасної, але виплати сум індексації грошових доходів громадян, підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відсутні, оскільки в даному випадку фактично ТОВ «СОПТАЙМ» такі гарантії в частині обов'язкової індексації заробітної плати дотримані. Також позивач вважає, що сам факт того, що загальна сума коштів індексації грошових доходів громадян, нарахованих та виплачених працівникам із запізненням у зв'язку із помилкою бухгалтера складає всього 3387,75 грн., не можна вважати достатнім для прийняття оскарженого рішення про застосування штрафу у розмірі 1 344 000 грн., оскільки розмір такого покарання не відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав та основоположних свобод людини та порушує принцип мирного володіння майном.
Ухвалою суду від 28.02.2019 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28.02.2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" про забезпечення позову було відмовлено.
18.03.2019 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив, в якому відповідач проти позову заперечував та зазначив, що відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам ТОВ «СОПТАЙМ» за серпень 2017 - грудень 2017 не містять відображення нарахування і виплати індексації новоприйнятих працівникам при наявності підстав. Тобто в порушення вищевказаних законодавчих норм, відповідно до розрахунково-платіжних відомості за серпень 2017 , вересень 2017, жовтень 2017 та грудень 2017 року, заробітна плата ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , тобто 13 працівників не індексувалась. Вищевикладене свідчить що про те що у Товаристві відносно 25 працівників порушено вимоги ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку».
Від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позовної заяви, в якій останній просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 р. та№ ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року;
- стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПТАЙМ» (код ЄДРПОУ 40107600) судові витрати у справі;
- визнати протиправним та скасувати припис №ДН82/251/АВ/П від 17.01.2019 року та припис №ДН82/251/АВ/П від 04.02.2019 року.
Також від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що факт не отримання позивачем повідомлення про дату, місце та час розгляду справи про накладення штрафу також підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ПАТ «УКРПОШТА». Враховуючи викладене, на думку позивача, є очевидним, що відповідачем не виконані вимоги п. п. 6, 7 Порядку № 509 щодо письмово повідомлення позивача не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" зареєстроване як юридична особа 06.11.2015 року за №1 224 102 0000 074592, включене до ЄДРПОУ за номером 40107600, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 16.01.2018 по 17.01.2018 на підставі Наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.01.2019 року №50-1 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю Мельничук С.В. службове посвідчення №251, відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за до держанням" -законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, проведено інспекційне відвідування з питань повноти нарахування та своєчасності виплати заробітної плати ТОВ «СОПТАЙМ», за результатами якого складено акт №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року
Згідно з актом перевірки №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року, відповідачем було зазначено, що в ТОВ «СОПТАЙМ» посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів», «у товаристві відносно 25 працівників порушено вимоги ст.95 КзПП, ст.33 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата за час щорічної відпустки ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нарахована не в повному обсязі (не скориговані на коефіцієнт підвищення у період відпустки), заробітна плата виплачується в порушення вимог ч.І, 2 ст.115 КЗпП України.
Зазначений акт було направлено на адресу позивача та отримано останнім поштовим зв'язком 23.01.2019 року, що не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні.
Також, разом із Актом №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року, відповідачем одночасно був винесений припис про усунення виявлених порушень №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року, яким було надано строк до 31.01.2019 року усунути виявлені порушення, що наведені у вказаному Акті.
Листом від 30.01.2019 року із додатками, ТОВ «СОПТАЙМ» направив на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області зауваження до Акту та проінформував про виконання вимог припису.
11.02.2019 року на адресу ТОВ «СОПТАЙМ» надійшов лист Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області датований 04.02.2019 року вих. №156/4.1.-10 «Щодо надання відповіді на зауваження до акту» та новий Припис про усунення виявлених порушень №ДН82/251/АВ/П від 04.02.2019 року відповідно до якого в порівнянні із Приписом №ДН82/251/АВ від 17.01.2019 року обсяг виявлених порушень було зменшено та запропоновано їх усунути в строк до 14.02.2019 року.
Листом від 13.02.2019 року із додатками, ТОВ «СОПТАЙМ» проінформував Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про виконання вимог нового припису.
15.02.2019 року ТОВ «СОПТАЙМ» було отримано лист від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із постановою про накладення штрафу №ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року на суму 1 043 250 грн.; постановою про накладення штрафу № ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року на суму 4 173 грн.
Не погоджуючись із зазначеним постановами відповідача про накладення штрафу та Приписами, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року N 96 (далі - Положення N 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 Положення N 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року N 295 (далі - Порядок N 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку N 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку N 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Так, підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Надаючи оцінку наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю, суд зазначає наступне.
Із тексту оскаржуваної постанови №ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року вбачається, що підставою для застосування штрафу визначено абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП, тобто, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а штраф застосовано за не проведення індексації заробітної плати 25 працівникам за серпень, вересень та грудень 2017 року.
Згідно з абзацем 4 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із статтею 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Так, структуру заробітної плати визначено у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці»).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п.п. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою та при цьому індексація заробітньої плати не є мінімальною гарантією заробітної плати, так як: згідно зі ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У п.2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
З матеріалів справи вбачається, що оплата праці працівників ТОВ «СОПТАЙМ» в 2017 році здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства, зокрема відповідно до штатного розкладу, який введено в дію з 01.03.2017 року, з 14.03.2017 року, з 03.05.2017 року, з 16.09.2017 року відповідними наказами по підприємству.
Так, індексація заробітної плати у сумі 1 606,29 грн. та в сумі 1 781,46 грн. була виплачена працівникам відповідно 16.03.2018 та 30.04.2018 року, що підтверджено відомостями відповідно від 16.03.2018 та 30.04.2018 року, видатковими касовими ордерами, відомостями про виплату готівки із підписами співробітників підприємства про отримання цих коштів.
Отже, фактично ТОВ «СОПТАЙМ» проведено індексацію заробітної плати у встановленому законодавством порядку та проведено компенсацію виплати сум індексації заробітної плати всім працівникам, що були зазначені в Акті інспекційного відвідування та Постанові № ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року.
На підставі викладеного, суд вважає, що висновки, викладені в Акті від 17.01.2019 року та Постанові № ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року щодо не проведення у період серпень-жовтень та грудень 2017 року нарахування та виплати індексації заробітної плати є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Стосовно постанови №ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року про застосування штрафу в розмірі 4173 грн. суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування штрафу визначено абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП - порушення інших вимог законодавства, а штраф застосовано за встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, тобто без диференціації розмірів посадових окладів та за порушення строків виплати заробітної плати за ч.І та ч.2 ст. 115 КЗпП України.
Відповідно до висновків Акту, припису та постанови № ДН82/251/АВ/1П-ФС/96 від 17.02.2019 року порушеннями є: виплата заробітної плати за першу половину травня 2018 року сплачена 16 травня 2018 року; виплата заробітної плати за другу половину травня 2018 року сплачена 06 червня 2018 року; виплата заробітної плати за другу половину червня 2018 року сплачена 27 червня 2018 року; виплата заробітної плати за першу половину липня 2018 року сплачена 16 липня 2018 року.
Так, відповідно до ч.І, ч.2 ст.155 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Отже, законодавець чітко визначив, що заробітна плата повинна виплачуватись не менше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який вона виплачується.
Суд зазначає, що на підтвердження виконання вказаних вимог відповідно до чинного законодавства, разом із відповіддю на припис від 04.02.2019 року, позивачем було надано відповідачу копію наказу ТОВ «СОПТАЙМ» від 31.01.2019 року «Про терміни виплати заробітної плати в ТОВ «СОПТАЙМ», який не був врахований відповідачем при прийнятті постанови №ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу.
З огляду на викладене, суд вважає, що постанова №ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними та скасування приписів №ДН82/251/АВ/П від 17.01.2019 року та №ДН82/251/АВ/П від 04.02.2019 року суд зазначає наступне.
За правилами п.п. 23, 24 Порядку №295, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Із викладеного слідує, що в разі відсутності зауважень до акту, припис може бути винесений як в останній день інспекційного відвідування, так і протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання).
Враховуючи, що за результатом інспекційного відвідування відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог: ч.4 ст. 96 КЗпП України, ч.3 чт.6 ЗУ №108, ч. 5 с.95 КЗпП України, ст. 33 ЗУ №108 ПКМУ №1078, ч. 1 ст.24 ЗУ №108, ч.1, 2 ст.115 КЗпП, п.10 ПКМУ №100, а тому інспектором праці правомірно було винесено приписи про усунення виявлених порушень №ДН82/251/АВ/П від 17.01.2019 року та №ДН82/251/АВ/П від 04.02.2019 року.
Окрім того, суд зазначає, що вказані приписи не несуть будь-яких негативних наслідків для позивача та були прийняті за результатами інспекційного відвідування, а тому позовна вимога про визнання протиправними та скасування приписів №ДН82/251/АВ/П від 17.01.2019 року та №ДН82/251/АВ/П від 04.02.2019 року є необґрунтованою та не підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, в ході розгляду справи спростовано висновки акту інспекційного відвідування стосовно порушення позивачем вимог абз.4 ч.2 ст.265 та абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, з огляду на що прийняті на його підставі спірні постанови є протиправними та підлягають скасуванню. Протилежного відповідачем суду не доведено.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість відповідачем не доведено правомірності свого рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених ТОВ «СОПТАЙМ» у зв'язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн.
Для підтвердження вказаних витрат суду надано: договір № 1/01-02/19 про надання правничої допомоги від 01.02.2019 року, в рамках якого Адвокатським об'єднанням надається правова допомога ТОВ «СОПТАЙМ». Зазначену суму ТОВ «СОПТАЙМ» перерахувало на розрахунковий рахунок АО "АДВІС", у розділі «Призначення платежу» вказано «оплати за послуги з надання правової допомоги згідно з рахунком №22/01-1 від 22.02.2019 року», що підтверджується платіжним дорученням №1811 від 25.02.2019 року.
На виконання ст. 134 КАС України, з метою розподілу судових витрат позивач додатково додав договір № 1/01-02/19 про надання правничої допомоги від 01.02.2019 року; акт №2 прийому - виконання послуг за Договором №1/01-02/19 від 01.02.2019 року; платіжне доручення №1811 від 25.02.2019 року про оплату правових послуг в розмірі 14000,00 грн.
Також, до справи адвокатом долучені ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000, 00 грн. підлягають стягненню на користь ТОВ «СОПТАЙМ» з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3) за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" (код ЄДРПОУ 40107600), судовий збір у розмірі 15711, 35 грн. відповідно до платіжного доручення №87 від 25.02.2019 року.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241-245, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" (49000, м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд.22) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН82/251/АВ/ІП-ФС/96 від 07.01.2019 року та № ДН82/251/АВ/МГ-ФС/95 від 07.01.2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТАЙМ" (код ЄДРПОУ 40107600), судовий збір у розмірі 15711, 35 грн. відповідно до платіжного доручення №87 від 25.02.2019 року та витрати на правничу допомогу у розмірі 14000, 00 грн. відповідно до платіжного доручення №1811 від 25.02.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19 квітня 2019 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко