про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2019 року м. Житомир справа №240/7449/19
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу (19.09.2018) без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 19.09.2018 по день фактичної виплати індексації;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення шляхом множення середнього розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"
Як зазначалось раніше, однією із вимог позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення шляхом множення середнього розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, не можливо звільнити позивача від сплати судового збору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (стягнення недоплаченої індексації грошового забезпечення) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Інших доказів про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять.
Вказана позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 №910/4518/16.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачу не звільнений від сплати судового збору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (стягнення недоплаченої індексації грошового забезпечення).
Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).
Враховуючи вищевикладене та заявлених позивачем позовних вимог немайнового характеру, несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 768,40 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва позивача, код ЄДРПОУ/РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- належного доказу сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив :
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Попова