"02" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2746/18
Господарський суд Одеської області у складі: суддя: Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,
розглядаючи справу №916/2746/18
за позовом Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (вул. Олександрійська, 2-Б, м.Чорноморськ, Одеська область, 68002, код ЄДРПОУ 03363789),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Поліщука Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення заборгованості 72303,22 грн.
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Поліщука Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (вул. Олександрійська, 2-Б, м.Чорноморськ, Одеська область, 68002, код ЄДРПОУ 03363789)
про стягнення 35665,22 грн.
Представники сторін:
від позивача - Вовкович О.В.;
від відповідача - Поліщук О.Ю.; Ситник О.П.
Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Поліщука Олексія Юрійовича про стягнення 72303,22 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2018р. позовну заяву (вх. №2957/18 від 06.12.2018) залишено без руху, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог п. п. 7, 9 ч.3 ст.162 ГПК України. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (вх. №2-112/19) про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі господарського суду Одеської області від 10.01.2019р. по справі №916/2746/18.
Ухвалою від 15.01.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2019.
05.02.2019 від Фізичної особи-підприємця Поліщука Олексія Юрійовича надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50-52).
12.02.2019 Фізичною особою-підприємцем Поліщуком Олексієм Юрійовичем подано зустрічний позов (а.с.58-61) до Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області про оплату виконаних робіт та відшкодування збитків 35665,22 грн.
13.02.2019 у судовому засіданні протокольно оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.02.2019.
27.02.2019 оголошено перерву до 14.03.2019.
14.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 03.04.2019.
01.04.2019 від Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області надійшла відповідь на відзив (а.с. 97-98).
Також, 01.04.2019 подано відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 102-103).
03.04.2019 оголошено перерву до 10.04.2019.
09.04.2019 Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області подано заяву про поновлення строку для надання відповіді на відзив та відзиву на зустрічну позовну заяву.
10.04.2019 оголошено перерву до 19.04.2019.
19.04.2019 Фізичною особою-підприємцем Поліщуком Олексієм Юрійовичем подано клопотання про залучення доказів, у якому посилається на те, що докази надаються у зв'язку з наданими представником Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області поясненнями у судовому засіданні.
02.05.2019 представником Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області надано клопотання про неприйняття та незалучення доказів, де зазначає, що ФОП Поліщук О.Ю. пропущений строк на подання відповідних доказів.
02.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позову Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (далі - Підприємство, Замовник) посилається на укладення Договору №265/7124 про виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації на благоустрій території прибережної зони (далі - Договір) з Фізичною особою-підприємцем Поліщуком Олексієм Юрійовичем (далі - ФОП, Виконавець), вказує, що роботи по розробці документації не було розпочато, чим порушено умови договору, термін здачі робіт закінчився 12.10.2018. Вказує, що на телефонні дзвінки ФОП не відповідає, на надіслану претензію не відреагував. Підприємством заявлено до стягнення пеню у розмірі 20541,22 грн. за період з 07.06.2018 по 12.10.2018, а також моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
У відзиві на первісний позов ФОП зазначає, що Підприємством було проведено закупівлю робіт, за результатами якої між сторонами було укладено відповідний Договір. Посилається на те, що відповідно до п.4.3. Договору Замовник був зобов'язаний надати Відповідачеві наявні дані і документацію, необхідні для виконання Договору, але жодних документів надано не було, крім того, не було призначено відповідальну особу для забезпечення безперешкодного доступу до об'єкту, вказує, що на зв'язок Замовник не виходить, уникає зустрічей з Виконавцем. Зазначає, що Підприємство не має права на отримання пені, оскільки невиконання саме його обов'язків спричинило невиконання Виконавцем робіт. Вказує, що претензій не отримував, Договором не встановлено відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди, в чому полягає моральна шкода, заявлена до відшкодування, також незрозуміло.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Замовник мав надати документи, необхідні для встановлення меж земельної ділянки, без них виконання робіт по Договору не є можливим, однак документів не передано, як і не виконано інші обов'язки Замовника по Договору, зокрема, не призначено відповідальну особу для забезпечення безперешкодного доступу представників Виконавця до об'єкта, чим також заблоковано можливість виконання обов'язків Виконавця, оскільки самостійний прохід на об'єкт не дозволено. Посилається на уникання зустрічей керівництвом Замовника. Зазначає, що з первісного позову стало відомо про претензію, яку Виконавцем не отримано, при цьому відповідно до претензії Замовником вказано, що Договір вважатиметься розірваним з 12.10.2018 в односторонньому порядку. ФОП вказує, що незрозуміло, за якою саме частиною ст. 849 ЦК України Замовником розривається Договір. При цьому зазначає, що договір фактично розірвано на підставі ч.4 ст. 849 ЦК України, якою передбачено право Замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. ФОП вважає, що має право на оплату виконаних робіт, а саме - 6751,99 грн., оскільки ним без наданих Замовником документів самостійно виконано роботу, яка передбачено п.12 кошторису №1, а саме «аксонометрія, панорама, перспектива, ІІІ категорія складності. Розрахунковий показник 133 (дм2)». При цьому ФОП також посилається на ч.5 ст. 653 ЦК України, вважає, що договір розірвано у зв'язку з істотним порушенням його Замовником, оцінює збитки (упущену вигоду) у розмірі закладеного прибутку - 15% від вартості невиконаних робіт з вини Замовника, який було закладено під час надання цінової пропозиції при участі в торгах.
У відповіді на відзив Підприємство вказує, що після підписання Договору зв'язок з ФОП було втрачено, для проведення робіт Виконавцем перешкод не було, прохід на земельну ділянку вільний. Саме через втрату зв'язку з Виконавцем не було призначено відповідальну особу відповідно до п. 4.3. Договору. Щодо неотримання претензії Виконавцем зазначає, що її було повернуто у зв'язку із закінченням строку зберігання.
У відзиві на зустрічну позовну заяву Підприємство вказує, що Виконавцем роботи по Договору не проведено, незважаючи на відсутність перешкод до їх виконання, зв'язок з ФОП втрачений, екземпляр Договору Виконавця до цього часу знаходиться у Підприємства. Посилається на те, що роботи, які Виконавець вказує як виконані, на погодження Замовнику не надавались, акти не підписувались. Зазначає, що Замовнику було невідомо про відкладення робіт Виконавцем, оскільки зв'язок був відсутній. Свої обов'язки ФОП не виконав, у зв'язку з чим Замовником було втрачено час на освоєння коштів з міського бюджету для розробки проектно-кошторисної документації, тому роботи перенеслися на невизначений термін, просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.
ФОП у поясненнях вказує, що до укладення Договору сторони вели електронне листування, ФОП використовував адресу: alexei.polishuk77@gmail.com, а від Підприємства переписку вела Мельниченко Оксана Миколаївна з використанням електронної пошти: oksana_sun@ukr.net. ОСОБА_1 є управлінням служби технагляду Підприємства. Посилається на те, що сторонами в електронному листуванні узгоджено проект договору, а 14.06.2018 ФОП направив на вищезазначену адресу документ під назвою «старт работ», який містить перелік необхідних документів для початку робіт, у даному списку зазначено, що Замовник має надати топографо-геодезичну зйомку М 1:500, затвердити межі проектування. Вважає, що наявне листування спростовує доводи Підприємства, а вказує на бездіяльність саме Замовника. Вказує, що раніше листування не могло бути надане, оскільки доступ до електронної пошти був заблокований, а представник Підприємства не ставив під сумнів питання укладення договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Між Комунальним підприємством "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (далі - Підприємство, Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком Олексієм Юрійовичем (далі - ФОП, Виконавець) 07.06.2018 було укладено Договір №265/7124 про виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації на благоустрій території прибережної зони.
Відповідно до п.1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по розробці проектно-кошторисної документації на благоустрій території прибережної зони біля ФНС (код ДК 021:2015 - 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги). П.1.3. Договору визначено, що найменування, обсяги і вартість Роботи, що становлять предмет цього Договору, визначаються кошторисом (Додаток №1, додаток №2 та додаток №3 до Договору). Всі вимоги Замовника до документації, що розробляється у відповідності до даного Договору, та її перелік містяться у Завданні на проектування та Додаток №1 до цього Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.4. Договору).
П.2.1. визначено, що загальна сума цього договору складає суму еквівалентну 199506,89 грн. без ПДВ. Відповідно до п.2.2. Договору оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Згідно з п.2.3. Договору розрахунок з Виконавцем Замовник здійснює за фактом повного виконання робіт або окремого етапу робіт, на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
Розділом 4 Договору визначено права і обов'язки сторін.
Так, п.4.1. встановлює, що Виконавець зобов'язаний виконати проектно-технічну документацію згідно з технічним завданням; при виконанні робіт дотримуватися всіх норм і прави для даного виду робіт.
Відповідно до п.4.3. Договору Замовник зобов'язаний надати Виконавцю наявні дані і документацію необхідні для виконання своїх обов'язків за цим договором; призначити відповідальну особу для забезпечення безперешкодного доступу представників Виконавця до об'єкта; сприяти Виконавцю у виконанні ним обов'язків за договором; своєчасно здійснити оплату наданих Виконавцем послуг.
П.7.1. Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до моменту виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором, але у будь-якому випадку - до 31.12.2018.
Додатком №1 до Договору також встановлено термін виконання - 90 робочих днів, - та визначено перелік робіт.
Додаток №2 є протоколом погодження договірної ціни.
Додатком №3 до Договору встановлено завдання на проектування, яким у тому числі визначено, що інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування надаються замовником, додатково визначено терміни виконання робіт у строк не пізніше 90 робочих днів - з дня підписання договору та отримання проектувальником інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань, вихідних даних.
Виконавцем складено зведений кошторис №1, яким визначено ціну договору у розмірі 199506,89 грн., а також окремі кошториси на проекти: благоустрій території прибережної зони біля ІНС м. Чорноморськ, Одеська обл.; малі архітектурні форми; електропостачання та електроосвітлення; водопостачання та каналізація.
У матеріалах справи міститься копія претензії від 27.09.2018 №1017, направлена Підприємством на адресу ФОП, де вказано, що Замовник вимагає виконати зобов'язання по Договору належним чином, а саме надати для узгодження ескізи проекту або доопрацьований проект кошторисної документації на благоустрій території прибережної зони біля ФНС, зазначено, що у разі невиконання вимог претензії на підставі ст. 651, 849 ЦК України з 12.10.2018 Договір вважатиметься розірваним в односторонньому порядку.
Підприємством заявлено до стягнення 20541,22 грн. пені та 50000,00 грн. моральної шкоди.
Щодо пені суд вказує наступне.
Посилання Підприємства в обґрунтування стягнення пені на норми Закону України «Про захист прав споживачів» не є допустимими з урахуванням того, що відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 цього Закону споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Таким чином, вказаний нормативно-правовий акт не регулює правовідносини, які виникли між сторонами.
За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов'язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Відповідальність сторін визначена розділом 5, який містить одночасно два взаємовиключних положення. Так, згідно з п.5.1. Договору, за порушення термінів виконання робіт Виконавець несе відповідальність у вигляді пені 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення. Відповідно до п.5.5. у разі невиконання робіт у термін, вказаний в п.п.3.2., Виконавець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до п. 4.3. Договору Замовник зобов'язаний надати Виконавцю наявні дані і документацію необхідні для виконання своїх обов'язків за цим договором; призначити відповідальну особу для забезпечення безперешкодного доступу представників Виконавця до об'єкта; сприяти Виконавцю у виконанні ним обов'язків за договором; своєчасно здійснити оплату наданих Виконавцем послуг.
Також, як вказано вище, Додатком №3 до Договору встановлено завдання на проектування, яким у тому числі визначено, що інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування надаються замовником, додатково визначено терміни виконання робіт у строк не пізніше 90 робочих днів - з дня підписання договору та отримання проектувальником інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань, вихідних даних.
Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
У матеріалах справи відсутні докази надання Замовником Виконавцеві будь-яких вихідних даних, призначення відповідальної особи для забезпечення безперешкодного доступу представників Виконавця до об'єкта тощо.
Посилання Замовника на те, що Виконавець не виходив на зв'язок та уникав спілкування, не підтверджується наявними доказами, зокрема, відсутні докази будь-якого листування, у тому числі електронного, окрім надісланої претензії Виконавцеві.
Більше того, Замовник самостійно пояснив та надав докази того, що претензію Виконавець не отримав, оскільки лист повернуто за закінченням строку зберігання.
Судом встановлено, що Замовником нараховано Виконавцеві пеню у період з 07.06.2018 по 12.10.2018, тоді як термін здачі робіт за Договором встановлено через 90 робочих днів після підписання Договору (п.3.1.) - тобто, 15.10.2018.
Отже, початок прострочення виконання у будь-якому разі не може наступити раніше за 16.10.2018.
З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог щодо стягнення пені з Виконавця.
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (пункт 3 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").
Водночас, судом встановлено, що Підприємство не надало суду належних доказів, які б свідчили про приниження внаслідок діяльності ФОП його ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації у суспільстві, перед клієнтами та контрагентами, формуванням негативної оцінки Підприємства як суб'єкта господарських та цивільних відносин, що призвело до зменшення кількості контрагентів, споживачів послуг, прибутку товариства.
З огляду на вищевикладене, Підприємством не доведено наявність всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними) для застосування такої міри деліктної відповідальності як відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
У зустрічному позові ФОП просить стягнути 6751,99 грн. - плату за виконану частину робіт за Договором, а також збитки (недоотриманий прибуток) у розмірі 28913,23 грн.
Виконавцем надано разом із зустрічним позовом кольорові зображення (а.с.66-79) та вказано, що ним виконано без наданих документів відповідача самостійно роботу, яка зазначена у п.12 кошторису №1, а саме «аксонометрія, панорама, перспектива, ІІІ категорія складності. Розрахунковий показник 133 (дм2)», вартість якої була узгоджена сторонами у розмірі 6751,99 грн.
Сторонами дійсно узгоджено виконання таких робіт за відповідною ціною, втім, з наданих зображень суд не має можливості встановити, чи вони виготовлені на виконання договірних відносин, які виникли між сторонами, у зв'язку з наступним.
Згідно з п.2.3. Договору розрахунок з Виконавцем Замовник здійснює за фактом повного виконання робіт або окремого етапу робіт, на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
П.6.1. Договору встановлено, що по завершенні робіт Виконавець надає Замовнику проектно-технічну документацію і Сторонами підписується Акт прийому-передачі виконаних робіт. П.6.2. визначено, що у разі вмотивованої відмови від підписання Акту сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання.
Так, між Сторонами не було підписано жодних актів прийому-передачі виконаних робіт, доказів надіслання такого акту Замовнику матеріали справи не містять.
Крім того, у суду відсутня об'єктивна можливість встановити, що ці зображення, надані Виконавцем, становлять собою саме результат відповідних робіт, вказаних у п.12 кошторису №1.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Також, ФОП просить стягнути з Підприємства 28913,23 грн. збитків (недоотриманого прибутку), посилаючись на те, що упущену вигоду позивач оцінює у розмірі закладеного прибутку, а саме - 15 відсотків від вартості невиконаних робіт з вини Замовника.
При цьому посилається, зокрема, на ч.5 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Також вказує ч.4 ст. 849 ЦК України як підставу для розірвання Договору, згідно з якою Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Суд зазначає, що встановлення обставин розірвання чи нерозірвання договору не є предметом доказування у даній справі.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень.
Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова від 12.03.2019 у справі №916/3211/16).
Судом встановлено, що заявлена ФОП до стягнення упущена вигода не знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням Підприємством зобов'язань за Договором, укладеним між сторонами по справі. Виконавець не надав доказів вжиття будь-яких заходів щодо одержання доходів.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається підтвердження того, що Виконавець заклав у вартість робіт саме 15% прибутку, тобто заявлений розмір збитків жодним чином не підтверджений доказами.
Щодо оцінки наданих ФОП доказів електронного листування, то суд зазначає наступне. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
ФОП ознайомився з матеріалами справи 30.01.2019 та надав відзив 05.02.2019, а зустрічну позовну заяву надав 12.02.2019. Представник ФОП брав участь у всіх судових засіданнях.
При поданні клопотання про залучення доказів 19.04.2019 ФОП не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, поважних причин пропуску подання доказів не зазначено.
Положеннями ч.8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Посилання ФОП на те, що доступ до електронної пошти було заблоковано суд знаходить таким, що не підтверджується матеріалами справи, а подані докази не стосуються нових обставин чи пояснень сторони.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625, 626, 629, 692 Цивільного Кодексу України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (вул. Олександрійська, 2-Б, м.Чорноморськ, Одеська область, 68002, код ЄДРПОУ 03363789) до Фізичної особи-підприємця Поліщука Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості 72303,22 грн., - відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Поліщука Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (вул. Олександрійська, 2-Б, м. Чорноморськ, Одеська область, 68002, код ЄДРПОУ 03363789) про стягнення 35665,22 грн., - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення складені 02.05.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 13 травня 2019 р.
Суддя Р.В. Волков