"08" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/79/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Дімовій А. І. розглянувши справу № 916/79/19:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ГРАНУМ ТРЕЙДІНГ” (код - 38450610, 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, кімната 406)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Термінал-7” (код - 37811007, 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/23)
про стягнення 2530000,00 грн.
з підстав неналежного виконання умов договору.
Представники сторін:
від позивача: Гришин С.В. - ордер;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 10.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ГРАНУМ ТРЕЙДІНГ” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал-7” (далі - Відповідач) про стягнення 2530000,00 грн. з підстав неналежного виконання умов договору.
12.02.2019 року, після усунення Позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.03.2019 року суд закрив підготовче провадження по справі № 916/79/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.04.2019 року.
08.04.2019 року через канцелярію, суд отримав відзив на позовну заяву, яким відповідач просить визнати строки подання відзиву на позовну заяву поважними та поновити їх, прийняти відзив до матеріалів справи та в позові відмовити. Відзив мотивовано укладанням 30.11.2017 року договору про зміну Боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань).
15.04.2019 року, через канцелярію, судом отримано клопотання Відповідача щодо визнання пропущеного строку на поданні відзиву та поновлення його.
Частиною 8 статті 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як зазначалось вище, ухвалою від 12.02.2019р. було відкрито провадження по цій справі і встановлено строк у 15 днів на надання відповідачем відзиву на позов.
Оскільки, як на момент надання відповідачем відзиву з клопотанням про поновлення строку надання відзиву, так і на момент вирішення спору, в матеріалах не містилось відомостей про дату вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 12.02.2019р. - у суду відсутні підстави вважати строк надання відзиву пропущеним. Тому, питання про поновлення цього строку судом не розглядалось, а відзив прийнято до розгляду.
06.05.2019 року позивач надав суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Клопотання мотивовано тим, що директор ТОВ „ГРАНУМ ТРЕЙДІНГ” ніколи не підписувала договір на який посилається Відповідач у відзиві на позовну заяву, а тому такий договір, на думку Позивача, має ознаки підроблення та не може використовуватись в якості належного та допустимого письмового доказу по цій справі.
08.05.2019р. в судовому засіданні суд в протокольній формі відмовив у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до частини 2 статті 195 ГПК України - суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Розумність строків розгляду справи судом, згідно пункту 10 частини 3 статті 2 ГПК України, відноситься до основних засад (принципів) господарського судочинства.
Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№2-2046 від 06.05.2019р.) відповідачем надано за два дні до закінчення строків розгляду справи по суті та розглянуто судом в останній день цього строку.
Суд зазначає, що відзив з копією договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань) від 25.03.2019р., проти належності підпису директора ТОВ „Гранум Трейдінг” Тихонович О.П. в якому, заперечується позивачем в клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи, відповідачем до матеріалів справи було надано 08.04.2019р.
Відповідно, клопотання про призначення експертизи не могло бути заявлено позивачем з поважних причин в підготовчому засіданні. Тому, це клопотання розглядається судом, а не залишається без розгляду, відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України.
Однак, призначення судової експертизи на стадії розгляду справи по суті Господарським процесуальним кодексом України - не передбачено. Також, не передбачено і можливості зупинення провадження у справі під час її розгляду по суті у зв'язку з призначенням судової експертизи, відповідно до ч.3 ст.195 ГПК України, що, в разі призначення експертизи, буде мати наслідком затягування строків розгляду справи.
Крім того, суд вважає, що твердження представника позивача Гришина С.В. в клопотанні про призначення експертизи про те, що підпис директора ТОВ „Гранум Трейдінг” в договорі про заміну боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань) від 25.03.2019р. не належить ОСОБА_1 - не є належною підставою для призначення судової експертизи підпису, оскільки представник не має спеціальних знань щодо визначення відповідності підпису тій чи іншій особі. Директор ТОВ „Гранум Трейдінг” Тихонович Оксана ОСОБА_2 протягом місяця (з 08.04.2019р. по 08.05.2019р.) під час розгляду справи мала право особисто з'явитись в судові засідання 23.04.2019р. та 08.05.2019р. і підтвердити чи спростувати її підпис в договорі про заміну боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань) від 25.03.2019р., або надати до суду нотаріально посвідчену заяву свідка із запереченнями проти належності їй вказаного підпису. Таким правом директор ТОВ „Гранум Трейдінг” не скористалась. За таких обставин, суд не вбачає підстав для призначення судової експертизи підпису.
Під час розгляду справи у судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, представник Відповідача проти задоволення позову заперечив.
17.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Гранум Трейдінг” (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Термінал-7” (Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № ФП17/10/2016 року, відповідно до умов якого позичальник (позивач по справі) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу по справі) поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 2.1., в редакції додаткової угоди від 11.11.2016. до вказаного договору, був встановлений розмір поворотної фінансової допомоги - 3 250 000грн.
Відповідно до пункту 3.1., в редакції додаткової угоди від 16.10.2017. до вказаного договору, строк повернення фінансової допомоги був встановлений до 30.11.2017р. включно.
На виконання договору позивачем по платіжним дорученням: №1781916 від 19.10.2016р. на суму 1 000 000 грн., № 1781919 від 19.10.2019р. на суму 2 100 000 грн. та № 178199912 від 14.11.2016р. на суму 150 000грн. - було перераховано відповідачу в якості надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 3 250 000грн.
Позов ґрунтується на тому, що відповідач у виконав у повному обсязі своїх зобов'язань про повернення поворотної фінансової допомоги та не повернув позивачу до 30.11.2017р. включно непогашену частину боргу в розмірі 2 530 000 гривень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на відсутність у нього будь-яких зобов'язань перед позивачем, з огляду на, укладений між ТОВ „Гранум Трейд”, Гранум Інвест” та ТОВ „Термінал-7” договір від 30.11.2017 року про зміну Боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань).
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами пояснення суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Свобода Договору є однією із засад цивільного законодавства (п. 3, ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не і допускається.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених; родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 520 ЦК України Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 521 ЦК України Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
30.11.2017 року між ТОВ “ТЕРМІНАЛ - 7” (Боржник -1), ТОВ “ГРАНУМ ІНВЕСТ” (Боржник-2) та ГОВ “ГРАНУМ ТРЕЙДІНГ” (Кредитор) було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань).
Пунктом 1.1 п. 1 зазначеного Договору передбачено, що цим Договором регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язань (переведенням зобов'язань) щодо повернення Боржником -1 (ТОВ “ТЕРМІНАЛ - 7”) суми поворотної фінансової допомоги, на підставі чотирьох договорів про надання поворотної фінансової допомоги, у тому числі - Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФП 17/10/2016 від 17.10.2016 року, укладеного між Боржником -1 (ТОВ “ТЕРМІНАЛ - 7”) та Кредитором (ТОВ “ГРАНУМ ТРЕЙДІНГ”).
Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2 Договору про заміну Боржника, Боржник - 1 переводить на Боржника-2 зобов'язання з перерахування Кредиту, крім інших: суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 630 000 грн., що виникло у Боржника -1 на підставі Договору №ФП17/10/2016.
Загалом по чотирьом договором про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до пункту 2 договору про заміну боржника від 30.11.2017р., заміна боржника відбулась на суму 7 710 500грн.
Пунктом 2.2 Договору зазначено, що Боржник - 2 приймає від Боржника - 1 вищезазначені зобов'язання з оплати Кредитору суми поворотної фінансової допомоги в загальному розмірі 7 710 500 грн. та погоджується сплатити Кредитору таку суму в строк до 31.05.2018 року.
Пунктом 3.3 Договору про заміну боржника у зобов'язанні зазначено, що внаслідок виконання Боржником - 2 перед Кредитором зобов'язань передбачених п.2.2 Договору, до Боржника - 2 переходять всі права Кредитора, в тому числі, право вимоги від Боржника -1 сплати суми поворотної фінансової допомоги за Договорами фінансової допомоги.
Таким чином, з моменту укладання Договору про заміну Боржника від 30.11.2017 року, відповідач не є боржником по Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФП 17/10/2016 від 17.10.2016 року.
Суд зазначає, що Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення зобов'язань) від 30.11.2017р., на момент вирішення спору, є чинним. Докази визнання його недійсним, або докази існування судового спору про визнання цього договору недійсним - в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заявленої в позові суми.
На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .
Повне рішення складено 14 травня 2019 р.
Суддя О.А. Демешин