"08" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/183/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
Секретар судового засідання Шейнцис О.О.,
при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Петлюри Симона (Черняховського АДРЕСА_1 , буд.23, корпус Б, кв. 266)
до відповідача: Приватного підприємства "Агро-Адмірал" (65059, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 24)
про стягнення 974 долара США та 1 952,50 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
25.01.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Адмірал", в якій просить суд стягнути з відповідача розмір завданих збитків за договором відповідального зберігання №4/ПОС від 01.01.2018р. у сумі 974 долара США, суму компенсації за користування грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, в розмірі 1 952,50 грн, в тому числі 329 грн. 3 % річних та 1623 грн. інфляційних втрат, а також всі документально підтверджені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами по справі договору відповідального зберігання №4/ПОС від 01.01.2018р. в частині повернення на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" переданого за договором майна, у зв'язку з чим відповідач, на підставі п.8.6. договору, просить суд стягнути з відповідача суму вартості неповернутої продукції, а також нараховані 3% річних та інфляційні втрати.
Під час розкриття поштового відправлення позовної заяви працівниками канцелярії суду було виявлено відсутність у доданих до позовної заяви документах доказів, підтверджуючих направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (фіскальний чек та опис вкладення), про що, на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України, було складено акт Господарського суду Одеської області №01-11/45/2019 від 25.01.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" за вх.№194/19 від 25.01.2019р. залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду до 15.02.2019р. доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; письмового підтвердження стосовно того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" не подано іншого позову до Приватного підприємства "Агро-Адмірал" з тим самим предметом та з тих самих підстав
01.02.2019р. до суду надійшла заява про приєднання до позовної заяви копій накладної поштового відправлення та опису вкладення, які підтверджують направлення позовної заяви із 9 додатками на адресу відповідача.
Враховуючи фактичне виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, ухвалою від 11.03.2019р. було відкрито провадження у справі № 916/183/19, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 27.03.2019р. о 10 год. 15 хв.
У судовому засіданні 27.03.2019р. судом оголошено перерву до 17.04.2019р. о 10:15, про що винесено відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 17.04.2019р. судом оголошено перерву до 08.05.2019р. об 11:45, про що винесено відповідну ухвалу.
У судове засідання 08.05.2019р. позивач не з'явився, про причини відсутності не повідомив.
Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з ЄДР (а.с.62-67), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
Приймаючи до уваги, що ухвали від 11.03.2019р., 27.03.2019р. відповідачем було отримано, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с.81, 83), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та позивача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина 1 статті 950 ЦК України).
Як встановлено судом, 01.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" (Поклажодавець) та Приватним підприємством "Агро-Адмірал" (Зберігач) було укладено договір відповідального зберігання №4/ПОС (а.с.47-51), відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання рідкі комплексні добрива торгової марки "Ярило", які є власністю Поклажодавця, у складські приміщення Зберігача, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Миколаївська дорога, 128.
У відповідності до п. 1.2. договору зберігач на умовах даного договору проводить роботи по зберіганню та відпуску третім особам товару, з письмової вказівки Поклажодавця, переданого Зберігачу відповідно до п.1.1. цього договору.
Згідно п. 1.4. договору загальна кількість товару визначається відповідно до актів приймання-передачі товару на відповідальне зберігання.
Пунктом 2.1. договору сторони визначили обов'язки Зберігача до яких, зокрема, відноситься: належне розвантаження, розміщення та зберігання товару Поклажодавця, що поступить на склад Зберігача та оформлення відповідних актів приймання-передачі; оформлення накладних на перевезення та відпуск товару, відповідно до заявок Поклажодавця; вчасне оформлення актів виконаних робіт, рахунків та податкових накладних, надання їх для підписання та передачі на оплату відповідальним особам з боку Поклажодавця, оригінали накладних на перевезення до 3 числа наступного місяця.
У відповідності до п. 2.1.11 договору у разі втрати або пошкодження товару, наданого Поклажодавцем на відповідальне зберігання Зберігачу, зберігач зобов'язується не пізніше 12 годин з моменту виявлення такого пошкодження або втрати, сповістити про це Поклажодавця за допомогою факсу/телефону та в подальшому надати оригінал письмового сповіщення не пізніше трьох календарних днів з моменту виявлення такої втрати або пошкодження товару.
До обов'язків Поклажодавця, у відповідності до п. 2.2. договору, відноситься, зокрема, забезпечення своєчасної оплати послуг Зберігача на основі рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, наданих Зберігачем; передання на відповідальне зберігання зберігачу товар, виходячи із своїх потреб, з обов'язковим складанням актів приймання-передачі товару (акт приймання-передачі є дійсним при умові засвідчення в останньому стану товару в момент прийняття такого Зберігачем); у разі виявлення Зберігачем пошкодження або відсутності певної кількості товару, зазначеної у видатковій накладній, прибути за викликом Зберігача на його склад для складання двостороннього акту щодо виявлених недоліків товару або пошкоджень тари (упаковки) або відсутності певної кількості товару.
При цьому, згідно п. 2.3.1. договору Зберігачу забороняється без заявки, дозволу Поклажодавця відпускати товар, оформлювати акти прийому-передачі товару та накладних на перевезення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, в процесі виконання договору між сторонами по справі було підписано акт звірки станом на 30.06.2018р. (а.с.54), згідно якого на складі Приватного підприємства "Агро-Адмірал" наявні наступні рідкі комплексні добрива торгової марки "Ярило", передані за договором відповідального зберігання №4/ПОС від 01.01.2018р.: бор 120 10л каністра Ярило - 180 л, ефективний Налив 10л каністра Ярило - 30 л, овочевий 10 л каністра Ярило - 30 л, плодовий 10л каністра Ярило - 30 л, продуктивний Ріст 10л каністра Ярило - 30л.
28.08.2018р., як вказує позивач, ТОВ "Група компаній "Ярило" на адресу зберігача було направлено лист-вимогу (а.с.52) щодо повернення у строк 5 робочих днів визначених у акті-звірки добрив, а у разі неможливості повернення або відмови, позивач просив компенсувати розмір шкоди за неповернення товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок вартості товару, за цінами, що зазначені в п.8.6. договору.
У відповідь на вимогу щодо повернення залишків товару, на адресу позивача надійшов лист за вих.№383 від 29.08.2018р. (а.с.53), яким відповідач повідомив про бажання повернути залишок добрив та надати графік погашення заборгованості до 07.09.2018р.
В подальшому, 18.09.2018р. за наслідком проведення сторонами огляду фактичних залишків матеріальних цінностей, які знаходились на відповідальному зберіганні Приватного підприємства "Агро-Адмірал" за умовами договору відповідального зберігання №4/ПОС від 01.01.2018р., сторонами було підписано та скріплено печатками інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання (а.с.55-56), згідно якого при інвентаризації було встановлено відсутність на складі наступної продукції: бор 120 10л каністра Ярило - 170 л, ефективний налив 10л каністра Ярило - 30 л, овочевий 10 л каністра Ярило - 30 л, продуктивний ріст 10л каністра Ярило - 30л, загальною вартістю 974 долари США.
Відповідно до п.4.2 договору за втрату або пошкодження Товару, переданого Поклажодавцем на відповідальне зберігання Зберігачу, по кількості та якості з вини Зберігача, останній відшкодовує Поклажодавцю повну суму пошкодженого або втраченого Товару.
Пунктом 8.6. договору сторони погодили, що для встановлення (визначення) розміру збитків (матеріальної шкоди) за Договором від втрати, нестачі, розкрадання, псування, знищення, пошкодження Товару, переданого Зберігачу на відповідальне зберігання за Договором, або від відмови Зберігача повернути Поклажодавцю Товар, відповідно до умов Договору встановлюється ціна (базова ціна, вартість) Товару, що визначена на дату підписання Договору, в асортименті, зокрема, ярило бор - 4 долари США за 1 літр, ярило ефективний налив - 3,4 долари США з а1 літр, ярило овочевий - 3 долари США за 1 літр, ярило продуктивний Ріст - 3,4 долари США за 1 літр.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Разом з тим, як вказує позивач, в порушення прийнятих на себе за договором умов, ПП "Агро-Адмірал" станом на день подачі позовної заяви не сплатив ТОВ "Група компаній "Ярило" суму втраченого товару у розмірі 974 долари США. Доказів перерахування на розрахунковий рахунок позивача вказаної суми матеріали справи також не місять.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата збитків.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом ст.ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт втрати товару, наданого відповідачу на відповідальне зберігання, за відсутності доказів перерахування відповідачем вартості втраченого товару, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 974 долари США цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "Агро-Адмірал" інфляційних втрат у сумі 1 623,60 грн. та 3% річних у сумі 329 грн., суд вказує наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи розрахунок 3% річних, датою виникнення заборгованості позивач вважає 29.08.2018р., тобто з наступного дня після пред'явлення вимоги про повернення товару від 28.08.2018р.
Натомість, суд не погоджується з такими твердженням позивача, оскільки за змістом листа від 28.08.2018р. строк повернення товару або сплати вартості втраченого товару складав 5 робочих днів, що цілком відповідає положенням ст. 530 ЦК України, згідно якої боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк (календарні дні) від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, враховуючи, що лист вимогу відповідачем було отримано 28.08.20198р., кінцевою датою виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати вартості втраченого товару є 04.09.2018р.
З огляду на викладене, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким загальна сума 3% річних складає 315,38 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
2740805.09.2018 - 22.01.20191403 %315.38
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 315,38 грн.
При цьому, суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" в частині стягнення інфляційних втрат.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на часткове задоволення вимог позивача, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Адмірал" (65059, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 24, код ЄДРПОУ 30851408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ярило" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Петлюри Симона (Черняховського), буд.23, корпус Б, кв. 266, код ЄДОПОУ 38894922) заборгованість у сумі 974 /дев'ятсот сімдесят чотири/ долара США, 3% річних у сумі 315 /триста п'ятнадцять/ грн 38 коп. та судовий збір у сумі 1 813 /одна тисяча вісімсот тринадцять/ грн. 17 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 травня 2019 р.
Суддя Ю.М. Щавинська