Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
02 травня 2019 рокуСправа № 912/3192/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3192/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Бойко Віталія Васильовича
про стягнення 833 457,06 грн.
Представники:
від позивача - адвокат Бохан С.О. (в режимі відеоконференції), довіреність № б/н від 06.09.2018,
від позивача - адвокат Білецька Н.С. (в режимі відеоконференції), довіреність № б/н від 01.10.2018;
від відповідача - адвокат Іванов О.В., ордер КР №74074 від 09.01.2019,
від відповідача - фізична особа-підприємець Бойко В.В. особисто.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" до Фізичної особи - підприємця Бойко Віталія Васильовича про стягнення заподіяної шкоди в сумі 833 457,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги перевезення вантажу по території України №12/04/2018-КД від 12.04.2018 в частині відшкодування шкоди в розмірі втраченого вантажу, а саме 25 квітня 2018 року під час розвантаження автомобіля після перевезення вантажу водієм відповідача на виконання вказаного Договору, на складі за адресою: м.Кропивницький, вул. Маланюка, 3 було виявлено пошкодження замка та пломби кузова автомобіля та нестачу частини вантажу, а саме: Гербіцид САЛЬСА 75 ЗП - 19 кг; Насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ - 64 мішка; Мікродобрива Спектрум марки "В+Мо" - 200л; Гербіцид ТІТУС 25 в.г. -10 кг. Факт нестачі, номенклатура та кількість відсутнього Товару підтверджується Актом, а також товарно-транспортною накладною з вказівкою про нестачу. У відповідності до довідки № 115 від 07.05.2018 (а.с. 19), вартість викраденого Товару становить:
Гербіцид САЛЬСА 75 ЗП 19 кг - 401 489,48 грн з ПДВ;
Насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ 64 мішка - 263 242,32 грн з ПДВ;
Мікродобрива Спектрум марки "В+Мо" 200л 28 176,84 грн з ПДВ;
Гербіцид ТІТУС 25 в.г. 10 кг 140 548,42 грн з ПДВ.
Таким чином, за твердженням позивача, загальна вартість викраденого Товару з ПДВ становить: 833 457,06 грн.
Правовими підставами пред"явленого позову позивач зазначає статті 623, 908, 909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України та статті 224, 307, 314, 315 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 11.12.2018 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 09.01.2019, зобов'язано сторони подати у визначений судом строк заяви по суті справи.
В підготовчому засіданні 09.01.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та заявив клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Станом на 09.01.2019 у господарського суду була відсутня інформація про отримання фізичною особою - підприємцем Бойко Віталієм Васильовичем ухвали від 11.12.2018. У підготовчому засіданні брав участь представник відповідача, який повідомив, що відповідач дізнався про розгляд справи 08.01.2019 з телефонограми Господарського суду Кіровоградської області. Також, він зазначив, що має намір ознайомитись з матеріалами справи та подати відзив на позовну заяву, але для цього йому потрібен додатковий час.
Ухвалою від 09.01.2019 (з урахуванням ухвали від 11.01.2019, якою виправлено допущену описку) господарський суд відхилив клопотання позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, відклав підготовче засідання до 01.02.2019, продовжив відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позов до 31.01.2019.
29.01.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому адвокат ФОП Бойка В.В. заперечує позов. У своєму відзиві відповідач посилається на твердження водія автомобіля марки "Рено", державний номер НОМЕР_1 , напівпричеп НОМЕР_2 , яким здійснювалось перевезення за Договором № 12/04/2018-КД від 12.04.2018, ОСОБА_1, які викладені останнім у "Заяві свідка в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України", що додана до відзиву на позов.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно з приписами статті 88 Господарського процесуального кодексу України "Заява свідка" показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч.1). У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень (ч. 2). Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків (ч. 3). Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (ч. 4).
Оскільки підпис на поданій суду "Заяві свідка" не посвідчений нотаріально, а ОСОБА_1 не є ані стороною у справі, ані її представником, які дали згоду їх як свідків в порядку ч. 3 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (треті особи в даній справі відсутні), то його підпис мав бути посвідчений нотаріально, чого зроблено не було. Відтак така заява не є заявою свідка в розумінні статті 88 Господарського процесуального кодексу України та не може бути прийнята судом, як доказ, в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, всі пояснення відповідача у відзиві, підтвердженням чого є лише слова водія, зафіксовані у "Заяві свідка", що не є доказом в розумінні вказаних статей, не беруться до уваги господарським судом.
У відзиві на позов вказується, що відбулось викрадення частини товару з автомобіля марки "Рено" державний номер НОМЕР_1 , напівпричеп НОМЕР_2 , про що заявлено до Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області і таким відділом розпочато кримінальне провадження № 12018120020003797, відомості про яке 25.04.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У подальшому 21.05.2018 у відповідності до п.2.1.7. Договору (а не у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", про що позивач зазначив у позовній заяві), Перевізник, яким згідно договору є відповідач, надав Замовнику, яким згідно договору є позивач, оригінал рахунку, оригінал акту виконаних робіт, оригінал ТТН з позначкою вантажоодержувача про одержання вантажу. Зокрема, позивачу був наданий Акт про прийняття - передачу виконаних робіт від 21.05.2018, в якому зазначено, що в період з 24.04.2018 по 25.04.2018 відповідач виконав та передав наступні роботи: автомобільне перевезення вантажу по території України за маршрутом: м.Обухів, Київська обл. - м.Кропивницький, Кіровоградська обл. автомобілем марки "Рено" державний № НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 . Позивач прийняв вказані роботи по обсягу та якості та жодних претензій по якості та обсягу робіт не мав, про що свідчить підпис представника та печатка позивача у даному акті. З приводу порушення за фактом крадіжки кримінального провадження то з даного приводу позивачу повідомлялось у відповідях на претензії від 07.06.2018 та 11.08.2018. Що стосується дійсності знаходження при перевезенні автомобілем марки «Рено» державний № НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 серед вантажу наступних товарів: гербіцид Сальса 753П, у кількості 19 кг, вартістю 401490 грн; насіння Соняшник ЛГ5661КЛ, у кількості 64 мішка, вартістю 263242 грн; мікродобрива Спектрум марки «В+Мо», у кількості 200 літрів, вартістю 28177грн; гербіцид Тітус 25 в.г., у кількості 10 кг, вартістю 140548 грн, нестача яких, згідно позову позивача підтверджується Актом та товарно - транспортною накладною, то відповідач вважає, що належних та допустимих доказів даного факту немає, оскільки відповідно до п.11.7. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі за текстом - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за N 128/2568, у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник (в даному випадку, це позивач) додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.
Влдповідач також стверджує, що згідно товарно - транспортної накладної від 24.04.2018 №П4210, яка була надана водієві ОСОБА_1 для перевезення, графи 1 - 10 взагалі не заповнені (не зазначені найменування, кількість, вартість, ціна та інші характеристики вантажу), відсутній документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж та в товарно-транспортній накладній не зазначено, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Відповідно до п.13.1. Правил, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
Оскільки, в товарно - транспортній накладній від 24.04.2018 № П4210, вказує відповідач, не зазначено, що за даною товарно - транспортною накладною перевозився вантаж, в тому числі гербіцид Сальса 75 3П, у кількості 19 кг, вартістю 401490 грн; насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ, у кількості 64 мішка, вартістю 263242 грн; мікродобрива Спектрум марки «В+Мо», у кількості 200 літрів, вартістю 28177грн; гербіцид Тітус 25 в.г., у кількості 10 кг, вартістю 140548 грн, такий доказ не може вважатися належним та допустимим доказом нестачі даного вантажу.
Крім того, відповідач зазначає, що Акт про виявлену нестачу товару, а саме: насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ, у кількості 64 мішка, мікродобрива Спектрум марки «В+Мо», у кількості 200 літрів, гербіцид Сальса, у кількості 19 кг та гербіцид Тітус, у кількості 10 кг, не відповідає зразку акта, наведеного у додатку 4 до Правил. Крім цього, такий акт додається до товарно - транспортної накладної, а в даному випадку, в товарно - транспортній накладній від 24.04.2018 № П4210 не зазначено, що за даною товарно - транспортною накладною перевозився вантаж, в тому числі зазначений в Акті. Що стосується підпису в даному Акті водія ОСОБА_1 , відповідвч стверджує, що водій не пригадує факту підписання даного Акту, що могло статися внаслідок неусвідомлення його дій та сильного душевного хвилювання. Крім цього, на підписання даного Акту, відповідач не надавав таких повноважень водієві ОСОБА_1 Також відповідач вважає, що позивачем не зазначені у позовній заяві та не додані до неї належні та допустимі докази сформованої ціни на насіння Соняшник ЛГ5661КЛ, у кількості 64 мішка, мікродобрива Спектрум марки «В+Мо», у кількості 200 літрів, гербіцид Сальса, у кількості 19 кг та гербіцид Тітус, у кількості 10 кг.
Відповідачем подано клопотання про витребування доказу в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України від ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", яке обґрунтоване тим, що самостійно отримати відповідачем відповідну інформацію немає правових підстав.
В підготовчому засіданні 01.02.2019 брали участь представники обох сторін. Представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про витребування доказу.
За результатами підготовчого засідання 01.02.2019 господарським судом постановлено ухвалу, відповідно до якої за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/3192/18 на тридцять днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі № 912/3192/18 до 05.03.2019, задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, зобов'язано ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" у строк до 01.03.2019 подати до суду письмові відомості та належні до них докази.
04.03.2019 від ТОВ "СПЕКТР-АГРО" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, на спростування доводів відповідача зазначає, що доказами сформованої ціни на товари, нестачу яких було виявлено 25.04.2018 під час перевезення є видаткові накладні (№ 73109068 від 23.02.2018, № 73092037 від 17.01.2018, ВМД № UA125260/2018/834207, ВМД № UA125260/2018/833116, а.с. 103-109)), копії яких додав до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що вартість втраченого вантажу підтверджується як довідкою № 115 від 07.05.2018 бухгалтера ТОВ "СПЕКТР-АГРО" так і поданими видатковими накладними.
Зі змісту поданих копій досліджуваних накладних вбачається, що згідно них поставлявся товар у набагато більшому об'ємі та різноманітнішому асортименті, ніж товар, який, за твердженням позивача, втрачено. Розрахунку вартості втраченого майна, що ґрунтується на інформації, яка міститься у накладни, позивач дор суду не надав.
Також до відповіді на відзив, серед інших доказів, позивач додав копію Акта зняття товарів з відповідального зберігання від 24.04.2018 № 000056000 (а.с. 102), на якому міститься підпис водія ОСОБА_1 та копію листа № 3224 від 21.09.2018 ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", відповідно до якого повідомляється, що на підставі відповідних умов Договору страхування ПАТ "СК "Українська страхова група" відмовляє ТОВ "СПЕКТР-АГРО" у виплаті страхового відшкодування (а.с. 110-111).
Відповідно до опису вкладення у цінний лист позивач направив відповідь на відзив із доданими доказами на адресу відповідача 28.02.2019.
Господарський суд прийняв подані позивачем докази, оскільки вони надані, за твердженням позивача, на спростування доводів відповідача, що викладені останім у відзиві на позов (заява по суті).
Господарський суд ухвалою від 05.03.2019 постановив залишити позовну заяву ТОВ "СПЕКТР-АГРО" без руху та зобов'язав позивача у строк до 07.03.2019 усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати господарському суду обґрунтований розрахунок пред'явленої до стягнення шкоди та докази направлення такого розрахунку на адресу відповідача.
07.03.2019 до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано розрахунок ціни позову, довідка про вартість втраченого вантажу № 89 від 06.03.2019 та докази направлення таких документів відповідачу (а.с. 122-125).
Слід зазначити, що ані у розрахунку ціни позову, ані у самій заяві про усунення недоліків не зазначено, що доказами сформованої ціни на товари, нестачу яких було виявлено 25.04.2018 під час перевезення є видаткові накладні, які позивач надав у справі.
З огляду на подання розрахунку ціни позову, що є обов'язковим додатком до позовної заяви згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою від 11.03.2019 призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.03.2019.
13.03.2019 від позивача надійшло клопотання про залучення письмового доказу до матеріалів справи, а саме копію наказу від 10.01.2018 № 4 "Про пропускний та внутрішній режим на підприємстві "Державної організації "Комбінат "Трикутник". Подання такого доказу лише зараз позивач обґрунтовує ненаданням відповіді на адвокатський запит № 4 від 28.02.2019 від ДО "Комбінат "Трикутник", а отримання лише копії даного наказу. За твердженням позивача даний документ підтверджує, що відповідач прибув на місце розвантаження в неробочий час і, відповідно, можливості організувати прийом вантажу у позивача не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні суду копії наказу від 10.01.2018 № 4 "Про пропускний та внутрішній режим на підприємстві "Державної організації "Комбінат "Трикутник" позивач не обґрунтував неможливість його подання у строк з причин, що не залежали від нього, позивач не навів суду доказів, які б підтвердили отримання ним такого доказу лише під час розгляду справи, тому такий доказ не приймається до розгляду судом.
У підготовчому засіданні 13.03.2019 судом оголошено перерву до 14.03.2019.
Представник відповідача 14.03.2019 заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 143-144).
Господарським судом ухвалою від 14.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача, з підстав, викладених в такій ухвалі.
Інших клопотань чи заяв до суду не надходило.
За результатами підготовчого засідання 14.03.2109 господарським судом постановлено ухвалу (з урахуванням ухвали про описку від 28.03.2019) про закриття підготовчого провадження та призначення даної справи до судового розгляду по суті на 15.03.2019.
Господарським судом 15.03.2019 розпочато розгляд даної справи по суті.
Також 15.03.2019 представником відповідача заявлено усне клопотання про продовження строку для подання заперечення на відповідь на відзив. Також представник відповідача заявив усне клопотання про витребування оригіналів документів, а саме Акту без дати, у якому зазначено про виявлену нестачу та Акту зняття товарів з відповідального зберігання № 000056000 від 24.04.2018.
Ухвалою від 15.03.2019 постановлено в задоволенні усного клопотання відповідача від 15.03.2019 про продовження строку для подання заперечення на відповідь на відзив відмовити; клопотання про витребування оригіналів документів задоволено; ухвалено позивачу, у строк до закінчення стадії дослідження доказів у справі, подати до суду оригінали наданих позивачем у справі Акту бездати (копія якого знаходиться на а.с. 17) та Акту зняття товарів з відповідального зберігання № 000056000 від 24.04.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.03.2019 протокольною ухвалою оголошено перерву до 12.04.2019.
27.03.2019 від позивача на виконання ухвали суду надійшли оригінали документів: Акт нестачі Товару (без дати, копія якого знаходиться на а.с. 17) та Акт зняття з відповідального зберігання № 000056000 від 24.04.2018. Після огляду таких документів позивач просить суд забезпечити їх повернення.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Вавренюк Л.С. судове засідання 12.04.2019 не відбулось.
Ухвалою від 22.04.2019 господарський суд призначив розгляд справи по суті на 23.04.2019.
Господарським судом 23.04.2019 продовжено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 23.04.2019 у відповідності до ч 2 ст. 2016 ГПК України оголошувались перерви до 24.04.2019 та до 02.05.2019 відповідно.
Господарський суд на підставі ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України зобов'язав позивача подати суду письмові пояснення з окремого питання щодо розрахунку ціни позову, здійсненого позивачем.
26.04.2019 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових пояснень, у якому зазначено, що на виконання протокольної ухвали від 24.04.2019 про надання додаткових пояснень стосовно визначення позивачем вартості товару позивач надав Розшифровку розрахунку вартості товару. До клопотання додано документ "Розшифровка розрахунку вартості товару" за підписом бухгалтера ТОВ "Спектр-Агро" ОСОБА_2, який не є поясненнями, які мав подати позивач у відповідгності до ч. 5 ст. 161 ГПК України згідно ухвали суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Вказаною процесуальною нормою не передбачено можливість подання стороною інших доказів, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Всупереч ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України повноважний представник позивача не подав жодних пояснень щодо порушеного судом питання, а саме письмові пояснення щодо розрахунку ціни позову, який подано позивачем разом із заявою про усунення недоліків (вх. № 8379/19 від 07.03.2019) та пов'язаності з іншими матеріалами справи такого розрахунку, в частині визначення та підтвердження ціни товару за одиницю, на підтвердження вартості втраченого майна. Натомість позивач до суду подав документ за підписом особи, яка не є представником у даній справі і повноваження якої взагалі не підтверджуються жодними доказами у справі. Отже, наданий позивачем згідно ухвали суду документ, як-то "Розшифровка розрахунку вартості товару", не є письмовими поясненнями в розумінні ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, такий документ є доказом, який мав бути поданий позивачем виключно разом з поданням позовної заяви або з іншою заявою по суті або хоча разом із заявою про усунення недоліків.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Жодних обґрунтувань неможливості подання такого доказу у передбачений процесуальним законом строк позивач не навів, тому подана ним "Розшифровка розрахунку вартості товару", яка не є письмовими поясненнями в розумінні ч. 5 ст. 161 ГПК України, не приймається до розгляду судом.
При розгляді справи по суті представники позивача підтримали позовні вимоги, представник відповідача їх заперечив.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (надалі - ТОВ "Спектр-Агро") та Фізичною особою-підприємцем Бойком Віталієм Васильовичем (надалі - ФОП Бойко В .В .) було укладено договір № 12/04/2018-КД на послуги перевезення вантажу по території України (надалі - Договір перевезення, а.с. 11-15).
Відповідно до п. 1.1 Договору перевезення Замовник доручає, а Перевізник бере на себе зобов'язання за рахунок Замовника виконати послуги перевезення вантажів Замовника по території України.
Послуги по даному Договору надаються на підставі письмової Заявки Замовника (форма Заявки є Додатком № 1), в якій узгоджено умови перевезення, а також заявлено дані щодо вантажу, що перевозиться (п. 1.2. Договору перевезення).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору перевезення позивач подав заявку № 73 від 24.04.2018 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Маршрут перевезення: м.Кропивницький - м. Обухів, Київська обл., - м. Кропивницький; найменування вантажу: ЗЗР, насіння, МКД; кількість одиниць - згідно ттн; вага: 19,1 т; дата завантаження - 24.04.2018; місце завантаження: м. Обухів, Київська обл., вул. Промислова, 20, к. 2; вантажовідправник - ТОВ "Спектр-Агро"; контактна особа та її телефон; дата доставки - 25.04.2018; адреса вивантаження - м. Кропивницький, вул. Маланюка, 3; вантажоодержувач - ТОВ "Спектр-Агро"; контактна особа та її телефон; вартість фрахту - 10 000 грн. (далі - Заявка № 73, а.с. 16).
Позивач, обгрунтовуючи пред"явлений позов про стягнення з відповідача заподіяної школи стверджує, що під час виконання відповідачем Заявки № 73 відбулась втрата вантажу, переданого позивачем як замовником відповідачу, що призвело до заподіяння шкоди в сумі вартості втраченого майна 833 457,06 грн. За доводами позивача вартість враченого відповідачем майна підтверджується актом нестачі майна, який доданий позивачем до позовної заяви.
Позивач в позові зокрема зазначає, що згідно Заявки № 73, на виконання зобов"язань та діючи у відповідності до умов Договору відповідач організував процес перевезення, однак, при розвантаженні отриманого для перевезення останнім вантажу виявлено нестачу, яка виникла внеаслідок крадіжки невідомими шляхом взлому пломб автомобіля.
Так, на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує пред"явлений у справі позов, позивач посилається в позові на Заявку № 73 та товарно-транспортну накладну від 24.04.2018 (далі - ТТН від 24.04.2018, а.с. 18).
Господарський суд звертає увагу на те, що умовами укладеного сторонами Договору передбачено сторонами, що перевезення вантажів здійснюється відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших норм діючого законодавства України.
На час укладення Договору діючими були Правила перевезень вантажів автомобільним тарнспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорта України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), відповідно до преамбули яких визначено, що Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Правила визначають, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2 (п. 10.1 Правил)).
Згідно змісту розділу 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до п. 11.1. Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Досліджуючи зміст наданої позивачем у справі товарно-транспортної накладної № П4210 від 24.04.2018 господарським судом встановлено, що вантажовідправником за ТТН від 24.04.2018 фактично є ТОВ РЕМ транс в особі начальника зміни ОСОБА_3, підпис якого посвідчено круглою печаткою відповідної юридичної особи. Автомобільним перевізником є ФОП Бойко В.В., водій ОСОБА_1 (а.с. 18).
Доказів уповноваження позивачем вказаної вище особи (ТОВ РЕМ Транс) на виконання взятих на себе за Договором та Заявки № 73 зобов"язань вантажовідправника, позивачем до суду не надано, в матеріалах даної справи такі докази відсутні.
Господарським судом встановлено також, що видана позивачем Заявка № 73 перевізнику ФОП Бойко В.В. не відповідає наданій до суду у даній справі позивачем ТТН від 24.04.2018, оскільки за змістом Заявки № 73 перевізником є ФОП Бойко В. В ., вантажовідправником та вантажоотримувачем є ТОВ "Спект-Агро", однак фактично вантажовідправником за ТТН від 24.04.2018 є не позивач, а інша юридична особа, повноваження якої нічим не підтвердженні у даній справі.
Враховуючи те, що відповідач у справі визнає у відзиві факт отримання ним за Заявкою № 73 вантажу на перевезення згідно ТТН від 24.04.2018, відповідно до змісту ч. 1 ст. 75 ГПК України дана обставина судом не доводиться.
Судом встановлено, що дійсно 24.04.2018 відбувалось перевезення автомобілем Рено НОМЕР_1 з напівпричіпом НОМЕР_2 водієм ОСОБА_1 ; замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач - ТОВ "Спектр-Агро"; пункт навантаження - Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, к. 2; пункт розвантаження: м. Кропивницький, вул. Маланюка, буд. 3а; кількість місць 10 490, усього на суму 3 458 745,72 грн.
На підтвердження передачі вантажу водію ОСОБА_1 для перевезення позивачем також до суду в якості доказу надано Акт зняття товарів з відповідального зберігання № 000056000 від 24.04.2018 (далі - Акт від 24.04.2018), який містить підпис водія ОСОБА_1 Також Акт від 24.04.2018 містить перелік, що складається із 24 найменувань товару із зазначенням його ідентифікаційних ознак, а саме: артикулу, партії, дати виробництва, терміну придатності, одиниці виміру та кількість одиниць виміру, що відвантажено (а.с. 102).
Звертає увагу на себе той факт, що за змістом Акту від 24.04.2018 вантажовідправником є ТОВ РЕМ Транс, а не позивач.
У товарно-транспортній накладній є підпис та відмітка відповідальної особи вантажоодержувача "Прийнято з недостачею згідно акта". На товарно-транспортній накладній також містяться підписи відповідальної особи вантажовідправника ТОВ РЕМ Транс та водія ОСОБА_1 .
На підтвердження факту нестачі вантажу під час розвантаження позивач надав також копію Акта без дати та номеру (оригінал якого було оглянуто судом у судовому засіданні), у якому вказано про виявлену недостачу товару при розвантаженні автомобіля, а саме: Насіння Соняшника ЛГ 5661 - 64 мішка; Мікродобрива Спектрум марки "Во+Мg" - 200л; Гербіцид Сальса - 19 кг; Гербіцид Тітус -10 кг. Також в Акті вказано, що викрадення відбулось під час перевезення шляхом взлому замка і пломби в кузові автомобіля. Акт підписаний директором Кіровоградського структурного підрозділу, завідувачем складом та водієм ОСОБА_1 (а.с. 17).
Разом з тим, незважаючи на зазначення в Акті від 24.04.2018 (а.с. 102) найменування товарів, що, за твердженням позивача, втрачені під час перевезення, такий Акт не є достатнім документом, а отже належним та допустимим доказом на підтвердження перевезення саме втраченого вантажу, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 11.7. Правил, у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.
Згідно товарно - транспортної накладної від 24.04.2018 №П4210 (а.с. 18), яка була надана водієві ОСОБА_1 для перевезення, в супереч положенням п. 11.7 Правил, графи 1-10 не заповнені (не зазначені найменування, кількість, вартість, ціна та інші характеристики вантажу), а також відсутнє посилання на документ довільної форми, у якому є перелік вантажу, що підлягає перевезенню.
Господарський суд звертає увагу на той факт, що ТТН від 24.04.2018 вантажовідправником належним чином не заповненна, оскільки ані розділ її, як-то "відомості про вантраж", ані розділ "вантажно-розвантажувальні операції" не містять (не заповненні) необхідних відомостей, а саме у графах, що визначать найменування вантажу, одиниці виміру, ціни за одиницю, вид пакування, документи з вантажем, маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб за вантажно-розвантажувальні операції (а.с. 18), що суперечить вимогам пунктів 11.7., 11.8. Правил, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами у даній справі.
Більш того, Акт від 24.04.2018 (а.с. 102), на який посилається позивач, не містить відомостей про вантаж, які мають бути зазначені відповідно до п. 11.7. Правил, а саме: ціна без ПДВ за одиницю, грн; загальна сума з ПДВ, грн; вид пакування; документи з вантажем; маса брутто, т; операція (графи 5-10 товарно-транспортної накладної). Отже, такий Акт не є тим документом довільної форми, що визначений, як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної, у якій не заповнені графи 1-10, у зв'язку з відсутністю можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення.
Отже, із дослідженого випливає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, який саме вантаж підлягав перевезенню, і, як наслідок, відсутня вартість вантажу, що переданий для перевезення.
Відтак, у товарно - транспортній накладній від 24.04.2018 № П4210 (а.с. 18) не зазначено, що за даною товарно - транспортною накладною перевозився вантаж, в тому числі гербіцид Сальса 75 3П, у кількості 19 кг, вартістю 401490 грн; насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ, у кількості 64 мішка, вартістю 263242 грн; мікродобрива Спектрум марки "В+Мо", у кількості 200 літрів, вартістю 28177грн; гербіцид Тітус 25 в.г., у кількості 10 кг, вартістю 140548 грн., про що вказує стверджує позивач та чим позивач обгрунтовує пред"явлений у справі позов.
На підтвердження втрати вантажу позивач надає лише Акт без номера, без дати (а.с. 17), у якому зазначено про виявлену нестачу товару.
Господарський суд критично ставиться до такого Акту, як належного доказу, оскільки неможливо встановити, що саме втрачено під час перевезення за відсутності належного доказу, що підтверджує, який саме вантаж у відповідності до Правил було передано водієві для перевезення.
Також господарський суд враховує, що в матеріалах справи міститься Акт про прийняття - передачу виконаних робіт від 21.05.2018, в якому зазначено, що в період з 24.04.2018 по 25.04.2018 відповідач виконав та передав наступні роботи: автомобільне перевезення вантажу по території України за маршрутом: м.Обухів, Київська обл. - м.Кропивницький, Кіровоградська обл. автомобілем марки "Рено" державний № НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 ; позивач прийняв вказані роботи по обсягу та якості та жодних претензій по якості та обсягу робіт не мав, про що свідчить підпис представника та печатка позивача у даному акті (а.с. 72).
Отже, в матеріалах справи містяться суперечні докази: під час перевезення відповідачем вантажу позивача нібито відбулась втрата вантажу, проте позивач претензій до відповідача по обсягу та якості перевезення не має.
За фактом викрадення 25.04.2018 частини товару з автомобіля марки «Рено» державний № НОМЕР_1 , напівпричеп НОМЕР_2 , Кропивницьким відділом поліції ГУ НП в Кіровоградській області розпочате кримінальне провадження №12018120020003797, відомості про яке 25.04.2018 внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Відповідно до довідки про вартість товару № 115 від 07.05.2018 (далі - довідка № 115) за підписом бухгалтера ТОВ "Спектр-Агро" вартість САЛЬСА 75 ЗП 19 кг - 401 489,48 грн з ПДВ; Насіння Соняшник ЛГ 5661 КЛ 64 мішка - 263 242,32 грн з ПДВ; Мікродобрива Спектрум марки "В+Мо" 200л 28 176,84 грн з ПДВ; ТІТУС 25 в.г. 10 кг 140 548,42 грн з ПДВ. (а.с. 19).
При цьому, господарський суд звертає увагу, що надана позивачем до суду довідка № 115 містить ідентифікаційні ознаки товару, однак ці ознаки не містить товар, зазначений в Акті без номеру та дати, саме який позивач надав на підтвердження факту його нестачі. Більш того, товар, що містить назву як-то мікродобрива Спектрум марки "В+Мо", зазначений у довідці позивача № 115, в Акті без дати та номеру, що підтверджує нестачу, має від"ємні тобто інші ознаки - Мікродобрива Спектрум марки "Во+Мg", что свідчить не на користь позивача.
Таким чином, за твердженням позивача, загальна вартість викраденого товару з ПДВ становить 833 457,06 грн.
08.05.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 116 (а.с. 20-21), якою запропоновано відшкодувати ТОВ "Спектр-Агро" завдану шкоду, а також повідомлено про те, що в разі невиконання даної законної вимоги останнє буде звертатися для вирішення даного спору до суду.
13.06.2018 ТОВ "Спектр-Агро" отримало відповідь на претензію (а.с. 22) від адвоката Іванова О.В., який діє в інтересах ФОП Бойко В.В., якою повідомлено, що оскільки триває досудове розслідування по факту викрадення товару, то звертатися з претензією про відшкодування шкоди є передчасним.
ТОВ "Спектр-Агро", не погодившись з викладеним у відповіді на претензію, 03.07.2018 вдруге надіслало на адресу ФОП Бойко В .В . та адвоката Іванова О.В. претензію про відшкодування завданої шкоди (а.с. 23).
20.08.2018 ТОВ "Спектр-Агро" отримало відповідь на претензію (а.с. 24-25) від адвоката Іванова О.В., якою повідомлено, що оскільки представником ТОВ "Спектр-Агро" Чагаровським В.Ф. підписано Акт про прийняття-передачу виконаних робіт від 21.05.2018, то претензію сторона відповідача вважає необґрунтованою.
У зв'язку з невідшкодуванням відповідачем завданої шкоди у розмірі 833 457,06 грн позивач звернувся із даним позовом до суду.
При вирішенні спору господарський суд враховує також наступне.
Статтею 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
За змістом статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частина 4 статті 909 ЦК України).
Аналогічні приписи містить Господарський кодекс України (надалі - ГК України).
Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 4 ст. 611 ЦК України).
Згідно зі статтею 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Статтею 924 ЦК України встановлено, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрату або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).
Відповідно до статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові задані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до п. 4.3.1. Договору перевезення перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, які сталися з його вини під час виконання ним своїх зобов'язань. Факт виявлення нестачі, пошкодження вантажу повинен бути документально підтверджений шляхом складення відповідного акту, що відображає природу і обсяг заподіяної шкоди. Акт повинен містити підписи водія та представника Одержувача.
Вказані умови Договору перевезення спростовують твердження відповідача про неуповноваження водія на підписання Акта про нестачу, оскільки самим Договором перевезення передбачено такі повноваження водія.
Також не беруться до уваги твердження відповідача про неусвідомлення водієм своїх дій під час підписання Акта, так як такі пояснення не підтверджуються жодними доказами, і відповідач, заявляючи про це, намагається уникнути відповідальності, яка взята ним при підписанні Договору перевезення за збереження вантажу під час перевезення.
Водночас позивачем в супереч вимог ст.ст. 76, 77 не доведено належними та допустимими у справі доказами обсяг завданих збитків - кількість та вартість вантажу, що втрачено за умови неналежного оформлення саме відправником вантажу, яким є позивач, товарно-транспортної накладної відповідно до п. 11.7 Правил, зокрема незазначення у такому документі необхідних реквізитів у графах 1-10.
Так, для встановлення переліку майна, що втрачено, необхідно знати і зазначити у передбачений чинним законодавством спосіб, перелік майна, що підлягає перевезенню. За відсутності переліку майна, зданого для перевезення, що не оформлено належним чином саме з вини позивача, не може вважатись доведеним чіткий перелік майна, який втрачено під час такого перевезення.
Також судом не може не враховуватись факт підписання без зауважень обома сторонами Акта про прийняття - передачу виконаних робіт від 21.05.2018 (а.с. 72), відповідно до якого позивач прийняв роботи від відповідача по перевезенню та жодних претензій по якості та обсягу робіт не мав.
Отже, позивачем при передачі вантажу для перевезення не дотримано вимог чинного законодавства і не зазначено, яке саме майно підлягає перевезенню, що унеможливлює доведення позивачем того факту, який саме був втрачений вантаж і у яких обсягах, а також вартість такого майна (вантажу).
Стосовно доведення наявності складової - завдання позивачу збитків у вигляді втрати його майна на суму 833 457,06 грн господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Згідно з п. 11.7. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).
Як досліджено вище, відповідно до Акту від 24.04.2018 (а.с. 102) хоча й містить 24 найменування товару із зазначенням артикулу, партії, дати виробництва, терміну придатності, одиниці виміру та скільки одиниць виміру відвантажено, однак, в ньому відсутні відомості, які мають містити графи 5-10 товарно-транспортної накладної, що докладно з'ясовано вище, що суперечить положенням Правил, тому Акт від 24.04.2018 не є належним доказом здачі до перевезення конкретно визначеного майна із зазначенням всіх його необхідних характеристик, зокрема, вартості вантажу.
Більш того, сумнівність наданого до суду позивачем Акту від 24.04.2018 підтверджується також тим, що він не містить й загальної вартості вантажу, що зазначено в ТТН від 24.04.2018 (3 458 745,72 грн), що спростовує доводи позивача та свідчить не на його користь.
Як вже зазначалось вище, сумнівним є також Акт від 24.04.2018 з огляду й на те, що відправником вантажу згідно його змісту є не позивач у справі, а інша особа - ТОВ РЕМ Транс, яка не має відношення ані до укладеного сторонами Договору, ані до наявності повноважень на його виконання.
Стосовно наданого позивачем у справі в якості доказу Акта без дати та номеру (а.с. 17) про виявлену нестачу, господарський суд вважає слушними доводи відповідача в цій частині щодо невідповідності його вимогам Правил, положення якого підлягають до застосування до спірних правовідносин.
Так розділом 15. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено правила складання актів:
"15.1. У разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.
15.2. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:
а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;
б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;
в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;
г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.
15.3. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.
Так поданий позивачем Акт без дати та номеру (а.с. 17) не містить необхідних обставин: невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у ТТН від 24.04.2018, оскільки у накладній не зазначено відповідних даних.
На підтвердження вартості втраченого майна позивач надав довідку про вартість товару від 07.05.2018 № 115 за підписом головного бухгалтера ТОВ "СПЕКТР-АГРО" (а.с. 19), відповідно до якої
Сальса 75 ЗП 19 кг 401 489,48 грн з ПДВ
Насіння Соняшника ЛГ 5661 КЛ 64 мішка 263 242,32 грн з ПДВ
Мікродобрива Спектрум марки "В+Мо" 200 л 28 176,84 грн з ПДВ
ТІТУС 25 в.г. 10 кг 140 548,42 грн з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України "Допустимість доказів").
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Надана суду довідка № 115 від 07.05.2018 складена працівником ТОВ "Спектр-Агро" в односторонньому порядку не належить до належних та допустимих доказів у справі та не може беззаперечно свідчити про розмір завданих збитків, про стягнення яких з відповідача позивачем подано позов у даній справі.
Після зазначення відповідачем у відзиві на позов про відсутність доказів на підтвердження сформованої ціни втраченого товару, позивач до відповіді на відзив додав копії видаткових накладних (№ 73109068 від 23.02.2018, № 73092037 від 17.01.2018, ВМД № UA125260/2018/834207, ВМД № UA125260/2018/833116, а.с. 103-109). У самій відповіді на відзив позивач вказує, що такі видаткові накладні є доказами сформованої ціни на Товари, нестачу яких було виявлено.
Водночас після залишення позовної заяви без руху позивач подав розрахунок ціни позову без врахування вартості товарів, які були зазначені у видаткових накладних, копії яких додані до відповіді на відзив, подавши довідку про вартість товару № 89 від 06.03.2019 (а.с. 124), що теж є одностороннім документом, підписана головним бухгалтером ТОВ "СПЕКТР-АГРО".
При розгляді справи по суті у відповідності до змісту ч. 5 ст. 161 ГПК України суд визнав необхідним та дозволив позивачу подати пояснення з окремого питання - щодо відомостей про вартість товару, що зазначені у довідках головного бухгалтера ТОВ "Спектр-Агро", проте зазначені додаткові письмові пояснення позивачем не надано, про що зазначено судом в описовій частині даного рішення.
Незважаючи на подання позивачем видаткових накладних, за якими нібито ним придбавалось майно, що було, за твердженням позивача, втрачено під час перевезення, ні у розрахунку ні у довідках головного бухгалтера, що додані до позовної заяви та до заяви про усунення недоліків відсутні посилання на такі накладні. Позивачем не обгрунтовано та не доведено належними доказами суми збитків, заявлених ним у позові.
Отже, позивач не довів належними доказами і вартість вантажу, що, за його твердженням, втрачено під час перевезення.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Вина перевізника у порушенні договору перевезення відповідно до ст. 924 ЦК України презюмується та не підлягає доведенню замовником.
З огляду на викладене, позивачем не доведено заподіяння відповідачем збитків під час перевезення вантажу, оскільки не доведено трьох складових збитків - розмір завданих збитків, протиправна поведінка відповідача та зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками.
За недоведення перших трьох складових збитків неможливо стверджувати про наявність вини перевізника у завданні збитків, розмір яких та заподіяння яких не встановлено, тому не підлягають з'ясуванню обставини, за яких відбулись події, що стали підставою для звернення відповідача до органів поліції.
З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з недоведеністю завдання збитків та, відповідно, їх розміру.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вказане судовий збір за подання позову покладається на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із відзивом на позов відповідачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 9000 грн, однак фактичних доказів понесення будь-яких витрат до матеріалів справи не подано, відповідно, у господарського суду відсутні правові підстави для вирішення питання щодо їх розподілу між сторонами.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам, а саме:
позивачу за адресою: 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20;
відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного рішення 13.05.2019.
Суддя Л.С. Вавренюк