ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2019Справа № 910/2325/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 21.758,72 грн.
Представники сторін: не викликались
25.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 21.758,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2018 між сторонами укладено договір № 07175/ЦТЛ-2018 про надання послуг з перевезення вантажів, на виконання якого відповідно до залізничних накладних №№ 41939620, 46634382, 41945171, 41945189,41986894, 41986878, 41983958, 42061051, 42020685, 42020693, 42020701, 42027698, 42027706, 42027680, 42097766, 42099036, 42099051, 42097774, 42048025, 41999699, 41999715, 41999723, 41999731, 41999749, 42046391, 42153742, 42153841, 42127639, 42051649, 42899161, 42899179, 42890343, 42890350, 42890418, 42890392 відповідач взяв на себе зобов'язання по доставці порожніх вагонів на адресу позивача, як одержувача. Відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Відповідними правилами встановлено, що строки доставки вантажу є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи. У спірних залізничних накладних, за якими відповідач допустив прострочення доставки вантажу, відмітки про поважність причин прострочення термінів доставки відсутні. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовною вимогою стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вагонів у розмірі 21.758,72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.20189 відкрито провадження у справі № 910/2325/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049542112 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 04.03.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 07.03.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103049542112, а отже відповідач мав подати відзив до 22.03.2019 включно.
21.03.2019 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що стаття 116 Статуту залізниць України звільняє залізницю від сплати зазначеного штрафу, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. У зв'язку з затримкою вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта (а не залізниці!) щодо вагонів №№ 95682787, 95660163, 95077640, 95671863, 95660320, 95670238, 95670766, 53201885, 53221396, 95153730, 95203204, 95203212, 95222113, 95694659, 95138277, 95440756, до відповідних структурних підрозділів було направлено запити (телеграми) з метою надання відповідних актів загальної форми, пам'яток про подавання вагонів та інших документів, які підтверджують дані обставини. Після отримання відповідних документів, вони будуть надані суду. Позивачем не взято до уваги обставини, які надають право залізниці на збільшення терміну доставки вантажів та про які є відмітка Одеської залізниці в графі 49 залізничних накладних № 42048025 та № 46634382 про збільшення терміну доставки вагона на 2 доби на підставі актів № 255 від 05.09.2018 та № 255 від 04.09.2018. Зроблені залізницею відмітки дають право останній на збільшення терміну доставки на підставі п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів.
28.03.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що затримка порожніх вагонів №№ 95682787, 95660163, 95077640, 95671863, 95671863, 95660320, 95660320, 95670238, 95670766, 53201885, 53221396, 95153730, 95203204, 95203212, 95222113, 95694659, 95138277, 95440756 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції виникла з вини клієнта з огляду на недоведеність даних обставин відповідачем належними доказами. Відповідно до обставин справи, предметом позовних вимог позивача є стягнення штрафу за несвоєчасну доставку відповідачем порожніх вагонів до пункту навантаження цих вагонів вантажами (товаром), а не штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до станттії призначення (вагонів, які вже завантаженні вантажем). Тобто, про жодне вивезення вантажу зі станції призначення матеріали справи не свідчать, предметом позовних вимог позивача не являється, відповідно, застосування до обставин справи абз. 2 п. 116 Статуту залізниць України є помилковим. Вказані вище вагони прибули на станцію призначення вже після закінчення встановленого терміну доставки, а тому не можна їх вважати такими, які вчасно доставлені залізницею на станцію призначення, як це визначено абз 5 п. 41 Статуту залізниць України. Відповідачем не доведено що прострочення у доставці порожніх вагонів сталося не з його вини. Частково зазначені у графі 49 накладних №№ 42048025, 46634382 акти про збільшення терміну доставки на вказану кількість днів вважає неналежними відмітками у розумінні п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів через те, що такі відмітки не містять причини затримки вагонів, акти складені залізницею в односторонньому порядку та позивачу не надавалися. Також, акти, які зазначені у графі 49 даних накладних, складені залізниттею вже після закінчення встановлених термінів доставки для цих вагонів, що підтверджується датами складення цих актів.
05.04.2019 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що вагони за спірними накладними затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини вантажовласника - позивача, про що складено відповідні акти загальної форми та вагони простоювали на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту. Наведене свідчить, що вантаж не було вивезено зі станціях протягом доби з причин незалежних від перевізника, тому залізниця у відповідності до п. 2 ст. 116 Статуту залізниць України звільняється від сплати штрафу за порушення терміну доставки вантажу за накладними. У залізничних накладних причиною складання акту зазначено відсилку до п. 2.9 та термін збільшення доставки на 2 доби, тобто відмітку зроблено у відповідності до вимог Правил оформлення Правила обчислення термінів доставки не містять вимог про обов'язкове надання позивачу документів (актів, які є підставою для збільшення терміну доставки, зміст актів, на які міститься посилання у графі 49 накладних позивачу не відомі. Зроблені залізницею відмітки дають право останній на збільшення терміну доставки на підставі п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, а тому посилання позивача на те, що такі акти є неналежними доказами є безпідставним.
19.04.2019 позивачем до суду подано відповідь на заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких зазначає, що відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України у разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки. Відповідно до обставин справи та доданих до позову залізничних накладених спірні порожні вагони, на які вказує відповідач, прибули на станцію призначення вже після закінчення встановленого терміну доставки. також позивач заперечує проти того, що затримка порожніх вагонів за накладними на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції виникла з вини клієнта, з огляду на недоведеність належними доказами. Зазначає, що акти загальної форми, на які посилається відповідач, з боку позивача підписані іншою особою, ніж та що в них зазначена.
03.05.2019 відповідачем до суду подано додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що встановлений у ч. 1 ст. 116 Статуту залізниць України штраф у відповідності до ч. 2 цієї норм не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення по його прибуття. оскільки по спірних вагонах, перевезення яких проводилось за залізничними накладними №№41939620, 41945171, 41945189, 42027680, 42046391, 42099036, 42048025, 41999699, 41999715, 41999723, 41999731, 41999749, 42127639, 42051649 має місце несвоєчасне (більше ніж впродовж доби) виведення вантажу одержувачем, що підтверджується актами загальної форми, пам'ятками про подавання вагонів, то залізниця звільняється від сплати штрафу за цими накладними що нарахований позивачем в сумі 8.493,63 грн. Відповідач вважає, що подані ним акти та пам'ятки про подавання вагонів по ст. Журавлівка та ст. Ізчяслав належним чином оформлені та підписані зі сторони позивача особами, що в них зазначені, оскільки іншого позивачем не доведено. Також відповідач вважає, що позивачем за залізничною накладною № 46634382 невірно розраховано суму штрафу за 4 доби прострочення, оскільки слід розраховувати як 3 доби, що становить 1.131,68 грн.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки встановлений вказаною нормою строк розгляду справи сплив під час перебування судді у відпустці дане рішення винесене 06.05.2019.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (замовник, позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник, відповідач) укладено договір про надання послуг № 07175/ЦТЛ-2018 (далі - договір перевезення), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із статтею 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Частиною першою статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Відповідно до частини 1 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Згідно із статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Абзацами першим, другим і п'ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1 і 1.2. Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на число місяць».
Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
За приписами ч. 2 ст. 313 Господарського кодексу України розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частиною першою статті 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно із ч. 1 статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Статуту зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Реченням другим абзацу першого пункту 8 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.
Згідно з абзацом другим пункту 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.
Позивачем здійснено оформлення наступних електронних залізничних накладних:
Акціонерним товариством «Українська залізниця» (відповідач) здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (позивач) згідно залізничних накладних:
№ 41939620 від 30.08.2018 зі станції Чорноморськ-Порт до Ізяслав, відстань перевезення 712 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 11.09.2018;
№ 46634382 від 31.08.2018 зі станції Дніпр-Головний до Журавлівка, відстань перевезення 689 км, вантаж прибув 09.09.2018, вантаж виданий 09.09.2018 (в п. 49 відмітка про збільшення терміну доставки на 2 доби);
№ 41945171 від 30.08.2018 зі станції Чорноморськ-Порт до Ізяслав, відстань перевезення 712 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 11.09.2018;
№ 41945189 від 30.08.2018 зі станції Чорноморськ-Порт до Ізяслав, відстань перевезення 712 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 11.09.2018;
№ 41986894, № 41986878 від 01.09.2018 зі станції Чорноморська (для ТИС) до Журавлівка, відстань перевезення 382 км, вантаж прибув 08.09.2018, вантаж виданий 08.09.2018;
№ 41983958 від 01.09.2018 зі станції Чорноморська (для ОПЗ) до Журавлівка, відстань перевезення 377 км, вантаж прибув 08.09.2018, вантаж виданий 08.09.2018;
№ 42061051 від 03.09.2018 зі станції Чорноморська (для ОПЗ) до Журавлівка, відстань перевезення 377 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 10.09.2018;
№ 42020685, № 42020693, № 42020701 від 02.09.2018 зі станції Чорноморська (для ОПЗ) до Журавлівка, відстань перевезення 377 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 10.09.2018;
№ 42027698 від 02.09.2018 зі станції Чорноморська (для ТИС) до Ізяслав, відстань перевезення 742 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 11.09.2018;
№ 42027706, № 42027680 від 02.09.2018 зі станції Чорноморська (для ТИС) до Ізяслав, відстань перевезення 742 км, вантаж прибув 10.09.2018, вантаж виданий 11.09.2018;
№ 42097766 від 04.09.2018 зі станції Миколаїв-Вантажний до Журавлівка, відстань перевезення 543 км, вантаж прибув 13.09.2018, вантаж виданий 13.09.2018;
№ 42099036, № 42099051, № 42097774 від 04.09.2018 зі станції Чорноморськ-Порт до Журавлівка, відстань перевезення 352 км, вантаж прибув 13.09.2018, вантаж виданий 13.09.2018;
№ 42048025 від 02.09.2018 зі станції Чорноморська (для ТИС) до Журавлівка, відстань перевезення 382 км, вантаж прибув 13.09.2018, вантаж виданий 13.09.2018 (в п. 49 відмітка про збільшення терміну доставки на 2 доби);
№ 41999699, № 31999715, № 41999723, № 41999731, № 41999749 від 01.09.2018 зі станції Одеса-Застав-І до Журавлівка, відстань перевезення 304 км, вантаж прибув 13.09.2018, вантаж виданий 13.09.2018;
№ 42046391 від 02.09.2018 зі станції Чорноморська (для ТИС) до Ізяслав, відстань перевезення 742 км, вантаж прибув 14.09.2018, вантаж виданий 15.09.2018;
№ 42153742, № 42153841, № 42127639 від 05.09.2018 зі станції Миколаїв-Вантажний до Журавлівка, відстань перевезення 543 км, вантаж прибув 15.09.2018, вантаж виданий 15.09.2018;
№ 42051649 від 03.09.2018 зі станції Жовтнева до Журавлівка, відстань перевезення 554 км, вантаж прибув 16.09.2018, вантаж виданий 17.09.2018;
№ 42899161, № 42899179, № 42890343, № 42890350, № 42890418, № 42890392 від 28.09.2018 зі станції Жовтнева до Глухів, відстань перевезення 995 км, вантаж прибув 09.10.2018, вантаж виданий 09.10.2018;
Обчислення терміну доставки здійснюється враховуючи відстань від станції відправлення до станції призначення (із розрахунку 200 км за добу) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил).
Відповідно до п. 2.9 Правил № 644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
виконання митних та інших адміністративних правил;
тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
В п. 3.11 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» зазначено, що згідно з пунктом «в» статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.
Відповідно до п. 4.3. у разі складання акта в графі 49 «Відмітки залізниці» зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, «про нестачу ________ місць», «про нестачу маси _________ кг», «про відсутність пломб» тощо).
З залізничних накладних № 46634382 від 31.08.2018 та № 42048025 від 02.09.2018 вбачається, що в графі № 49 цих накладних здійснена відмітка залізниці про складання актів № 255 від 05.09.2018 на підставі п. 2.9 наказу № 644 від 21.11.2000 про збільшення терміну доставки вантажу на 2 доби.
В актах № 255 від 04.05.2019 та № 255 від 0509.2018 вказано, що затримка вагонів на 2 доби за накладними № 46634382 від 31.08.2018 та № 42048025 від 02.09.2018 відбулась по причині тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці.
Таким чином, згідно накладної № 46634382 від 31.08.2018 вантаж мав бути доставлений 08.09.2018, а фактично доставлений 09.09.2018, тобто прострочення мало місце лише 1 день, а отже штраф в даному випадку не нараховується.
Згідно ж накладної № 42048025 від 02.09.2018 вантаж мав бути доставлений 08.09.2018, а фактично доставлений 13.09.2018, тобто прострочення мало місце 5 днів.
Як підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
За розрахунками суду загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вагонів складає 20.061,20 грн (з урахуванням того, що за накладною № 46634382 від 31.08.2018 штраф не нараховується).
Посилання відповідача на наявність підстав для застосування ч. 2 ст. 116 Статуту не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не підтверджено належними засобами доказування момент повідомлення позивачу про прибуття вантажу за спірними накладними та відповідно не доведено, що вантаж був вивезений з порушенням встановленого для цього строку - доби.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 20.061,20 грн штрафу є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню та відповідно в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та підтвердження наявності обставин звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо своєчасної доставки вантажу залізничним сполученням та звільнення.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 4-А, код ЄДРПОУ 36240675) 20.061 (двадцять тисяч шістдесят одна) грн 20 коп. штрафу, 1.771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) грн 13 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова