Справа № 909/1345/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.05.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Фрич М. М., судді Шіляк М. А. , судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід колегії суддів (вх.№8136/19 від 14.05.2019) по справі
за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області,
вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Вовчинецької сільської ради,
вул. Вовчинецька, 39, с. Вовчинець, Івано-Франківської міської ради, 76491
до відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу "Родон",
вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ,76006
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Івано-Франківська міська рада,
вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Гаражний кооператив "Соколи",
вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, 76006
адреса для листування: вул. Бандери, 77, к. 210, м. Івано-Франківськ, 76014
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс",
вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, Івано-Франківська область;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С. ЯК Благо"
вул. Берегова, 3, с.Клубівці, Тисменицький район, 77443
про скасування рішень Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008, від 29.02.2008, визнання недійсними договору оренди землі від 13.02.2008, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.06.2008
за участю:
Від позивача: Верешко М.І. - прокурор прокуратури Івано-Франківської області, (посвідчення № 047968 від 20.09.17)
Від відповідача - Акціонерного товариства відкритого типу "Родон": Сохан В.Є. - представник, (посвідчення №001182 від 31.05.2017; довіреність №1/03-18 від 20.03.18)
Від відповідача - Вовчинецької сільської ради: Стецюк С.С. - представник, (посвідчення адвоката №274 від 30.07.98, довіреність б/н від 14.12.18)
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс": Петраш Ю.Л. - адвокат, (посвідчення адвоката №557 від 18.04.06; довіреність №250 від 18.07.18)
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С. ЯК Благо": не з'явився,
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Івано-Франківської міської ради: Буджак В.М. - представник, (посвідчення №685; довіреність №14/01-20/14в від 03.01.19)
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - гаражного кооперативу "Соколи": Жирун Р.М . - представник, (посвідчення адвоката №620 від 16.11.2007; довіреність №74/04-01 від 03.04.18)
В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа №909/1345/14 за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області до відповідачів Вовчинецької сільської ради, Акціонерного товариства відкритого типу "Родон", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Івано-Франківської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Гаражний кооператив "Соколи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" про скасування рішень Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008, від 29.02.2008, визнання недійсними договору оренди землі від 13.02.2008, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.06.2008.
20.11.2018 року голова гаражного кооперативу "Соколи" подав до суду клопотання про призначення судової експертизи по справі №909/1345/14 (вх.№17695/18 від 20.11.2018).
Ухвалою суду від 04.01.2019 клопотання гаражного кооперативу "Соколи" про призначення судової експертизи по справі №909/1345/14 (вх.№17695/18 від 20.11.2018) - задоволено частково, призначено у справі №909/1345/14 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Родон" та Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської області задоволено. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 січня 2019 року у справі №909/1345/14 скасовано, справу №909/1345/14 направлено для розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.
05.04.2019 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області повернулися матеріали справи №909/1345/14.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2019 року призначено підготовче засідання на 14.05.2019 року.
В судовому засіданні представник ПАТ "Родон" подав заяву про відвід колегії суддів по справі №909/1345/14 (вх.№8136/19 від 14.05.2019). У своїй заяві заявник вказує на те, що інститут відводу судді є однією з гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом, що покликаний ліквідувати найменшу підозру в заінтересованості судді в результатах розглянутої справи.
Представник відповідача - ПАТ "Родон" вказує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, заявник вказує, що з цього приводу Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовані два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу .
Крім того, у своїй заяві представник відповідача посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року, відповідно до якого "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Як вказує заявник, відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у справі.
Відповідно до заяви про відвід судді вказано, що у пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.
Представник ПАТ "Родон" у своїй заяві вказує, що при винесенні ухвали від 04.01.2019 року було помітно, що колегія суддів перебувала під тиском громадськості, члени якої були присутні у значній кількості в залі судового засідання.
Заявник вказав, що аналізуючи процесуальні дії колегії суддів з огляду на оцінку їх дій апеляційним судом - може скластись уявлення, що дана справа цим складом суду не може бути розглянута об'єктивно та безсторонньо.
Заявник вважає, що своїми процесуальними діями, які полягали у винесення незаконної ухвали про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі суд, у складі вказаної колегії не міг забезпечити, серед інших аспектів, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви в учасників даної справи щодо його безсторонності.
Таким чином, для уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів Фрич М.М., Шіляк М.А., Неверовська Л.М. чи будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні спору, для запобігання поданню учасниками судового процесу в подальшому нових заяв чи клопотань, пов'язаних з участю зазначених суддів у розгляді цієї справи, що може призвести до непередбачуваного і безпідставного затягування розгляду справи, заявник вважає, що є підстави для заявлення відводу складу суду, що розглядає дану справу, а відтак заявляє відвід колегії суддів у складі суддів Фрич Марії Миколаївні, Шіляк Марині Анатолівні, Неверовській Ларисі Миронівні від розгляду даної справи.
Розглянувши вказану заяву, суд вважає за правильне вказати таке.
Статтями 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України задекларовано підстави, порядок заявлення та порядок вирішення відводу судді.
В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав зазначених, зокрема, у статті 35 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання (частина 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України). Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід (частини 1, 2, 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України ).
Слід вказати, що заява ПАТ "Родон" про відвід колегії суддів поступила до суду 14.05.2019 року, з порушенням ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу, відповідно до якої відвід повинен бути заявленим протягом 10 днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу господарського суду на підставі особистих переконань та в конкретній справі.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 N 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже неупередженість складу суду, гарантована національним процесуальним законом, як складова права на справедливий судовий розгляд, у розумінні Європейської конвенції, включає і право на незалежний і безсторонній суд.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява N7577/02) від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, пункти 28, 30 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, пункт 42). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" від 15 грудня 2005 року, пункт 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62).
У рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного ".
Згідно з пунктом 11. Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів CM/Rec (2010) 12 від 17.11.2010 зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.
Крім того, Консультативна рада європейських судів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголошує: "Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він також повинен вважатися вільним від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади буде підірвано".
Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви "спостерігача" в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ("Ферантелі та Сантаджело проти Італії", "Хаусчілдт проти Данії, "Веттстейн проти Швейцарії").
Враховуючи, що обставини, на які вказує заявник у своїй заяві, викликають у сторони сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів - суд, зважаючи на пріоритетність норм Європейської конвенції та принципове значення рішень Європейського суду з прав людини для національного правозастосування та сприяння посиленню системи правосуддя в Україні та те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не визначено вичерпного переліку обставин відводу судді, виходячи із загальних принципів судочинства, важливим аспектом яких є право на справедливий суд, задля забезпечення суспільної гармонії, захисту репутації та підтримання авторитету органів правосуддя, зважаючи на конституційну гарантію права на судовий захист, з метою уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у безсторонності, неупередженості суддів чи будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні спору, суд прийшов до висновку про задоволення заяви ПАТ "Родон" від 14.05.2019 про відвід колегії суддів у складі суддів : Фрич М.М., Шіляк М.А, Неверовська Л.М. у справі №909/1345/14.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ПАТ "Родон" (вх.№8136/19 від 14.05.2019) про відвід колегії суддів у складі суддів Господарського суду Івано-Франківської області: Фрич Марії Миколаївни, Шіляк Марини Анатолівни, Неверовської Лариси Миронівни у справі №909/1345/14 - задоволити.
Відвести колегію суддів у складі суддів Господарського суду Івано-Франківської області Фрич Марію Миколаївну, Шіляк Марину Анатолівну, Неверовську Ларису Миронівну від розгляду справи №909/1345/14.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/
e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Головуючий суддя Фрич М. М.
Суддя Шіляк М. А.
Суддя Неверовська Л. М.